• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу, що поклало початок Другій світовій війні.

Відповісти на запитання письмово.

Запитання.

Початок Другої світової війни. Вступ Червоної армії на територію Західної України. Радянізація західних областей України. Депортації. Становище в Україні в 1939 — у першій половині 1941 р.

· Коли радянські війська вступили до Польщі, яке це мало значення?

· Як радянська влада розправилася з польськими полоненими?

· Чому захаідноукраїнське населення в основному позитивно зустрічало Червону Армію?

· Що означала політика «радянізації» на західноукраїнських землях і чим вона характеризувалася?

· Чим характеризувалася політика німецької влади на українських землях?

Польське командування не змогло організувати ефективної відсічі загарбникам. Незважаючи на впертий опір деяких частин польської армії, фронт швидко відкочувався на схід. Певні надії в умовах назріваючої катастрофи покладалися на західноукраїнські й західнобілоруські землі. Спираючись на їхні матеріальні й людські ресурси, польський уряд сподівався продовжити боротьбу з агресором.

Але 17 вересня ці надії розвіялися: за погодженням із німецьким керівництвом польсько-радянський кордон перейшла Червона армія. Це означало фактичний вступ Радянського Союзу в Другу світову війну і пов'язаний з нею поділ світу. У Галичині та на Волині наступали війська Українського фронту (війська Київського Особливого військового округу) під командуванням С. Тимошенка, в Західній Білорусії - війська Білоруського фронту (війська Білоруського Особливого військового округу) під командуванням М. Ковальова. Перевага радянських частин була величезною. Через добу, вночі 18 вересня, польський уряд і головне командування армії переїхали до Румунії, наказавши фронтовим командирам, не «вступаючи з більшовиками в бій», відводити війська до румунського кордону. 22 вересня радянські частини ввійшли у Львів, а через деякий час уся територія, поділена за таємною радянсько-німецькою угодою, опинилася під контролем Червоної армії. До рук чекістів потрапило багато полонених польських військовослужбовців. Серед них були українці, які служили в польській армії з 1 вересня 1939 р. Доля багатьох із них склалася трагічно. У квітні - травні 1940 р. у Катинському лісі під Смоленськом, а ще раніше - під Харковом та в інших місцях було розстріляно понад 15 тисяч польських офіцерів - від молодших командирів до генералів.

Західноукраїнське населення з надією на краще зустрічало Червону армію. Цьому сприяла, зокрема, та обставина, що радянська офіційна пропаганда пояснювала перехід польсько-радянського кордону прагненням запобігти окупації краю нацистами. До того ж поляки, відступаючи під тиском німецьких і радянських військ, часто зривали свою злість на цивільному українському населенні, не зупиняючись перед убивствами мирних жителів. Звичайним явищем було знищення охороною польських тюрем в'язнів-українців.

В умовах, коли населення нічого не знало про таємні угоди між СРСР і Німеччиною, радянська пропаганда мала певний психологічний ефект. Слід зауважити також, що західні українці споконвічно прагнули до єднання зі своїми східноукраїнськими братами. Значну роль у формуванні образу радянського солдата як визволителя відігравало й тривале польсько-українське протистояння на західноукраїнських землях.

Що ж до польського населення Галичини та Волині, то воно вороже зустріло прихід Червоної армії, розцінивши його як «удар у спину». Воно було переконане, що на той час можливості боротьби польської держави з нацистами ще не були вичерпані.

• Після 28 вересня 1939 р., коли СРСР і Німеччина підписали Договір про дружбу і державні кордони, ліквідувалася Польська держава і встановлювався спільний радянсько-німецький кордон.

• 26 червня 1940р. діючи в межах таємного протоколу та домовленістю з Німеччиною, СРСР передав уряду Румунії заяву де вимагав повернення Бессарабії та Північної Буковини. Румунське керівництво погодилося на переговори з цього питання. Натомість радянський уряд 27 червня висунув ультиматум де вимагав на протязі 4-х діб вивести румунські війська з цих територій. В свою чергу на румунський уряд натиснула Німеччина.

- 28 червня 1940р.Червона Армія вирушила у Бессарабію та Північну Буковину.

- На початку серпня 1940р. Північна Буковина та південні райони Бессарабії ввійшли до складу УРСР.

Для узаконення радянського режиму в Західній Україні почала проводитись політика «радянізації», яка передбачала зміни в економіці, політиці, духовному житті згідно з виробленими в СРСР зразками.

22 жовтня 1939 р. були проведені вибори до Народних зборів Західної України. 29 жовтня 1939 р. Народні збори звернулися до Верховної Ради СРСР з проханням долучити західноукраїнські землі до складу УРСР.

- 27-28 жовтня депутати одностайно прийняли Декларацію про встановлення радянської влади, націоналізацію банків, промисловості та поміщицької землі, про возз’єднання з УРСР в складі СРСР.

- Листопад 1939р. законодавчо закріплено приєднання Західної України на сесіях Верховної Ради УРСР та Верховної Ради СРСР.

- Радянізація викликала опір з боку ОУН, яка почала проводити терористичні акти проти представників радянської адміністрації.

- Заходи радянізації західноукраїнських земель:

- заборона діяльності всіх партій, окрім КПЗУ, яка стала складовою КПУ;

- закриття громадських, культурних, наукових, торгівельних товариств і установ, періодичних видань;

- ліквідація приватної власності, націоналізація промисловості та землі, колективізація;

- наступ на права церкви: заборона діяльності православної церкви на Волині, обмеження прав греко-католицької церкви;

- репресії щодо інтелігенції, масові депортації українців у північні райони СРСР;

- розпочалася українізація, розширення мережі освітніх закладів.

Політика німецької влади на Лемківщині, Холмщині та Підлящі була направлена на те, щоб залучитися прихильністю українського населення.

- було дозволене офіційне виховання української мови.

- право діяльності українських культурних, наукових, громадських товариств.

- не заборонялася діяльність політичних партій, якщо вони не ставали до опозиції окупаційній владі.

Домашнє завдання:

- 1)Підручник с.

- 2)Опорний конспект;

- 3)Робота з документом (Заповнити таблицю “Радянсько-німецький пакт 28 вересня 1939р.” (основні положення):

4) підготувати реферати: Катинська трагедія, розстріл польських полонених під Харковом.

Читайте також:

1. Але, головним залишається діючий початок, чим повсякденність і відрізняється від фантазії (казки, міфу).
2. Антидемпінгове регулювання у світовій торгівлі.
3. Баланс на 1 вересня
4. Вересня 1939 р. з нападу фашистської Німеччини на Польщу розпочалася Друга світова війна.
5. Визначення допустимого часу початку долання зон радіоактивного забруднення (початок виходу із зони) при заданій дозі опромінення
6. Відповідно до ст. 69 ЦПК перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
7. Війна Радянської Росії проти УНР(кінець 1917 – початок 1918 рр. ). Причини поразок укр. військ.
8. Глобалізаційні процеси в сучасній світовій культурі та теорія модернізації
9. Глобалізація як новий етап розвитку інтеграційних процесів у світовій економіці
10. Головні риси країн, що розвиваються, та їхнє місце у світовій економіці
11. Господарський розвиток України та економічні погляди її мислителів у другій половині XVII – першій половині ХІХ ст.

Переглядів: 1574