Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Встановлені дані про торгівлю людьми, є дані про злочинців, але останні переховуються.

Є дані про факти торгівлі людьми, але відсутні достатні дані про конкретних злочинців.

Така ситуація, як правило, виникає у випадках звернення потерпілого від торгівлі людьми, або його родичів до правоохоронних органів з заявою про вчинення відносно нього злочину. При цьому особу, яка схилила його на поїздку за кордон, а потім продала сутенеру, потерпілий знає тільки за іменем. Однак, як показує практика, в більшості випадків, це ім'я є вигаданим.

На відміну від першої ця ситуація є менш сприятливими. Для неї характерний високий ступінь інформаційної невизначеності – відсутність даних про особу злочинця, а коло інших джерел для його розшуку вкрай обмежене. В подібній ситуації кримінальна справа порушується за фактом виявлення ознак злочину, при відсутності особи, підозрюваної у його вчиненні. Тому першочерговим завданням є встановлення особи злочинця, його розшук та затримання.

У цій ситуації діяльність слідчого має бути спрямована на виявлення і систематизацію максимальної кількості доказової та орієнтовної інформації, що характеризує особу злочинця і злочинний характер події. У зв'язку з цим особливо важливого значення набуває використання даних, що містяться у криміналістичній характеристиці злочину, що звужує коло підозрюваних осіб та визначає напрями пошуку доказової інформації.

Основні напрямки розслідування в даній ситуації повинні бути орієнтовані на виявлення, збір і фіксацію доказової та орієнтуючої інформації про подію злочину й особу злочинця, який переховується. У цій ситуації дії слідчого мають бути спрямовані на негайний розшук злочинця за «гарячими слідами», а також на збір даних, що характеризують особу розшукуваного, встановлення його зв'язків, найбільш ймовірного місцезнаходження або появи, вжиття заходів для затримання злочинця та доставлення його за місцем проведення розслідування.

Тому відправною точкою для пошуку та встановлення особи, яка вчинила торгівлю людьми виступають, як правило, типові відомості про злочинця. До них належать:

1) деякі установочні дані (ім'я, місце народження, місце проживання, роботи названі злочинцем при свідках-очевидцях або відомі з інших джерел);

2) відомості про ознаки зовнішності;

3) дані, що дозволяють судити про його фахові навички, фізичну силу, стать, вік, захоплення і вміння;

4) відомості про речі, що належали злочинцю (одяг, транспортні засоби тощо);

5) сліди (у вузькому значенні) залишені злочинцем. Це, насамперед, сліди рук, ніг, взуття, транспортних засобів, документи, слина, кров, а також запах особи, яка вчинила торгівлю людьми;

6) дані, що характеризують дії особи по підготовці, вчиненню торгівлі людьми і прихованню злочину.

Аналізована група типових слідчих ситуацій є різновидом першої та другої групи ситуацій, розглянутих раніше. Тому найбільш оптимальний комплекс початкових слідчих дій у даній ситуації може виглядати таким чином:

1) допит потерпілих, свідків, співучасників (якщо такі є);

2) допит осіб, які можуть дати відомості про злочинця та його спосіб життя (родичів, товаришів по службі, знайомих);

3) затримання й особистий обшук підозрюваного;

4) допит підозрюваного;

5) обшук за місцем роботи, проживання підозрюваного (підозрюваних) та за місцем його «зв'язків», з метою відшукання та вилучення предметів і документів, що стосуються справи, і при необхідності призначення по ним експертиз;

6) накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію.

Паралельно зі слідчими діями здійснюються оперативно-розшукові й організаційні заходи, до числа яких належать:

1) переслідування злочинця, який зник, по «гарячих слідах»;

2) виявлення можливих свідків та їх допит;

3) складання (або постановлення завдання про складання) композиційного портрета особи, яка вчинила торгівлю людьми;

4) складання розшукових орієнтувань злочинця;

5) накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію;

6) оперативне спостереження у місцях вірогідної появи злочинця;

7) блокування можливих місць відходу або перебування злочинця тощо.

Розглядаючи склад і послідовність проведення слідчих дій, необхідно також відзначити, що їх, як правило, потрібно проводити у взаємодії з органом дізнання, коли багато завдань вирішуються паралельно.

Узагальнення практичного досвіду свідчить, що однією з вирішальних умов ефективності розкриття і розслідування торгівлі людьми є постійно діючі слідчо-оперативні групи (так вважають 99,3% опитаних оперативних працівників, з них 91,4% на всіх етапах розслідування і 92,3% слідчих, з них 96,4% на всіх етапах розслідування).

В таких групах ефективна тактична взаємодія співробітни­ків досягається розробкою процесуальних дій і оперативно-розшукових заходів з конкретизацією завдань і обов'язків кожного з учасників на певному етапі розслідування. У свою чергу, організаційна взаємодія забезпечується вертикальними зв'язками підпорядкування і горизонтальними зв'язками інформаційного обміну та співробітництва. Кількісний склад слідчо-оперативної групи може змінюватись в залежності від складності розслідуваного злочину та обсягу виконуваної роботи.

При розслідуванні таких злочинів наперед важко передбачити весь обсяг роботи у справі. Для перевірки тих чи інших обставин, що знову виникають, слідчий потребує нової інформації, яку йому можуть надати тільки оперативні працівники. В той же час співробітники, які здійснюють оперативно-розшукові заходи, повинні ефективно використовувати результати проведених слідчих дій, для чого необхідний постійний контакт зі слідчим.

В даний час в багатьох органах внутрішніх справ діють спеціально виділені слідчі для розслідування цієї категорії справ, які взаємодіють з оперативними працівниками підрозділів по боротьбі зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми.

На жаль, така взаємодія не знайшла свого закріплення в кримінально-процесуальному законі і здійснюється у відповідності до ч. 3 ст. 114 КПК України, що передбачає право слідчого давати органам дізнання доручення і вказівки про провадження розшукових та слідчих дій і вимагати від органів дізнання допомоги при провадженні окремих слідчих дій.

Розглянуті типові слідчі ситуації та відповідні ним основні напрямки розслідування багато в чому є умовними. Останнє пояснюється тим, що запропоновані системи слідчих дій, оперативних та організаційних заходів значною мірою залежать від індивідуальних особливостей ситуацій, що складаються, неповторних і часто випадкових факторів (хвороба або тимчасовий від'їзд свідка, відсутність транспорту для переслідування злочинця тощо), які змінюють послідовність запропонованих дій.

Тому допускаються й інші можливі алгоритми дій по розслідуванню виділених типових ситуацій, оскільки діяльність слідчих у цьому напрямку виступає як глибоко творчий процес.

У справах по торгівлі людьми типовими загальними версіями можуть бути:

а) вчинене діяння є торгівлею людьми;

б) має місце торгівля людьми, пов’язана з вчиненням інших злочинів;

в) у даному випадку вчинено не торгівлю людьми, а інший злочин;

г) факт вчинення торгівлі людьми відсутній, виявлене діяння не злочинне, наприклад, має місце порушення митних правил або інше адміністративне правопорушення;

д) має місце добровільна відмова від вчинення торгівлі людьми.

Виходячи з наявних теоретичних розробок щодо даного виду злочинів та проаналізованої слідчої практики, можна виділити такі слідчі ситуації на момент порушення кримінальної справи:

1. Ознаки торгівлі людьми отримано в результаті прикордонного контролю військовослужбовцями прикордонних військ, коли було затримано групу осіб під час спроби незаконного перетину кордону України.

2. Жертва злочину звернулась з офіційною заявою про насильне вивезення її за кордон з метою подальшої експлуатації.

3. Від неурядових організацій, що займаються наданням допомоги потерпілим, отримана інформація про жертв торгівлі.

4. Під час взаємного обміну інформацією з правоохоронними органами зарубіжних країн стало відомо про факт здійснення торгівлі людьми за участю українських громадян, але злочинці невідомі.

5. Про факт торгівлі людьми стало відомо з оперативних джерел чи матеріалів іншої кримінальної справи, виявлено групу осіб або підприємницьку структуру, щодо яких є достатньо інформації про зайняття ними торгівлею людьми.

6. Отримано заяву про факт зникнення людини за обставин, які вказують на торгівлю людьми.

Взагалі на момент порушення кримінальної справи за статтею 149 Кримінального кодексу правоохоронні органи володіють обмеженою інформацією. Це є одним з факторів, із-за якого міліція часто стикається з проблемою, коли прокуратура не бажає відкривати справу з приводу торгівлі людьми. Однією з причин є побоювання прокуратури програти справу за браком доказів, наприклад через те, що жертва або свідок відмовляються свідчити у суді або відмовляються від своїх попередніх свідчень.

Іншим фактором є складність справ. Необхідно встановити групу, що займається торгівлею, потім довести факт продажу. Це можна зробити лише за фактом перетину жертвою державного кордону й отримання за неї грошей. Тут і починаються проблеми. Ми не маємо спільної системи взаємодії з правоохоронними органами інших країн, отримати будь-які відомості про злочинне угруповання, що займається торгівлею людьми в цих країнах, дуже важко.

 


Читайте також:

  1. Аналіз останніх досліджень та публікацій.
  2. В залежності від того, хто може вимагати виконання договору,останні поділяються на договори, що укладаються на користь їх учасників, та договори на користь третьої особи.
  3. В останні роки XVIІІ ст., а саме у 1796 р. імператор Павло І наказав ліквідувати Харківське намісництво та
  4. Ввізне мито — податок на зовнішню торгівлю
  5. Випишіть тих військових діячів УНР, із чиїм імям повязують опір окупації України військами більшовицької Росії в останні роки Української революції.
  6. Випишіть тих військових діячів УНР, із чиїм імям повязують опір окупації України військами більшовицької Росії в останні роки Української революції.
  7. Господарство провідних країн світу в останній третині ХІХ — на початку ХХ ст.
  8. Доходи бюджету України останніми десятиріччями
  9. Залежно від того, хто може вимагати виконання договору, останні поділяються на договори, що укладаються на користь їх учасників, та договори на користь третьої особи.
  10. Інвестиційні заходи, пов’язані з торгівлею: можливий вплив на торгівлю та інвестиції.
  11. Історія розвитку земної кори упродовж останніх 600 млн. років




Переглядів: 439

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Замовленим є умисне вбивство, яке вчиняється злочинцем за винагороду в інтересах третьої особи. | Перспективні розрахунки чисельності трудових ресурсів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.