Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






За характером дослідницьких завдань та за термінами проведення соціологічні дослідження мають декілька видів

Типи соціологічних досліджень

Соціологічні дослідження поділяють на два типи: опитування громадської думки і власне соціологічне дослідження.

Опитування громадської думки являє собою збирання інформації про думку певного контингенту населення чи користувачів бібліотек з якогось актуального питання. Такі опитування знайшли в останній час широке використання в бібліотеках. Ці дослідження проводяться за неповною програмою або взагалі без неї. Отримані результати опитування громадської (читацької) думки викладаються у вигляді простих таблиць відповідей респондентів. Назвами таблиць є питання анкети чи інтерв’ю у тому ж вигляді, в якому вони пропонувалися респондентам. Обов’язково необхідно вказувати обсяги генеральної та вибіркової сукупностей.

Власне соціологічне дослідження є вивченням суті предмета дослідження та його зв’язків з іншими елементами соціального світу. У цих дослідженнях найважливішим етапом роботи є підготовка програми.

(див. схему 3).

Таким чином, будь-яке соціологічне дослідження має свою сутність, зміст і структуру, належить до певного типу за своїми основними завданнями та метою.

2. Програма соціологічного дослідження. Кількісні та якісні методи отримання даних у соціологічних дослідженнях.

У реальній соціальній практиці будь-який процес раціональної трудової діяльності вимагає розробки й реалізації науково обґрун­тованої програми. Соціологічне дослідження — один із найсклад­ніших видів людської діяльності, і тому воно може бути ефективним тільки за наявності та використання досконалої програми.

Програма соціологічного дослідження є науковим документом методологічних та процедурних основ дослідження соціального об’єкта. По суті, програма соціологічного дослід­ження — це і теорія, і методологія, і організація конкретного вивчення, аналізу та висвітлення окремого соціального процесу або явища (схема 4).

 

Програма виконує три основні функції: методологічну, методичну та організаційну (схема 5).

 

Аналіз структури та функцій програми соціологічного дослідження дозволяє сформулювати такіосновні вимоги до ідеальної програми:

Необхідність науково обґрунтованих, конкретних, чітко сфор­мульовних визначень кожного елементу й програми дослідження в цілому.

1.Ясність і точність, деталізація програми; всі її елементи мають бути продуманими та сформульованими відповідно до логіки дослідження.

2.Логічна послідовність усіх елементів програми, тобто в ній повинні бути визначені в логічній послідовності та взаємозв’язку об’єкт дослідження, його мета, завдання, предмет, способи та методи дослідження тощо.

3.Гнучкість програми соціологічного дослідження, тобто систематичний аналіз процесу дослідження, всіх його елементів, виявлення та негайне усунення виявлених недоліків і помилок, внесення необхідних доповнень та уточнень для їх удосконалення та ефективної реалізації.

Особливу увагу під час розробки програми соціологічного дослідження та формулювання її основних елементів потрібно приділяти правильному визначенню проблеми, об’єкта, предмета, мети завдань та гіпотези дослідження.

Велике значення для ефективності будь-якого дослідження має правильне визначення об’єкта соціологічного дослідження, яким можуть бути тільки певна царина соціальної дійсності, реалії життя, діяльність людей, самі люди та їхні соціальні спіль-
ності. Отже, об’єкт має характеризуватися:

-чіткими визначеннями соціальної реальності за такими параметрами, як професійна (або галузева) належність; просторова обмеженість (регіон, місто, село); функціональна спрямованість (виробнича, політична, духовно-культурна та ін.);

- певною часовою обмеженістю;

- можливостями кількісних та якісних вимірів.

Визначивши об’єкт та проблему дослідження, соціолог на основі наявних знань виділяє найсуттєвіші зв’язки та характеристики об’єк­та дослідження та робить деякі припущення, які, на його думку, якнайповніше охоплюють та пояснюють даний об’єкт (соціальну реальність, явище, процес), тобто формулює одну або декілька гіпотез.

Гіпотези повинні відповідати таким вимогам:

- відповідність вихідним методологічним принципам соціології;

-обов’язковість теоретичної інтерпретації понять, що ста-
новлять гіпотезу;

- емпірична обґрунтованість, обов’язковість інтерпретації гіпотези;

-уточнення логічної форми передбачень, співвідношення об­сягу та змісту понять, що становлять передбачення.

Дуже важливим є етап перевірки висунутих та сформульованих гіпотез, який передбачає:

- встановлення критеріїв та показників емпіричної та теоретичної гіпотез або складових даної гіпотези;

- експериментальну перевірку гіпотез;

- прийняття або відхилення емпіричних гіпотез відповідно до встановлених критеріїв тощо.

Отже, розробка програми соціологічного дослідження — це початковий, фундаментальний етап дослідження, який вимагає від дослідника певного рівня загальнонаукових та спеціальних знань, досвіду та навиків такої діяльності. Сама програма дослід­ження — це основний науковий документ методологічних та організаційно-процедурних основ дослід­ження соціальної реальності, конкретних явищ та процесів суспільного життя.

Для проведення соціологічного дослідження перш за все розраховується вибіркова сукупність об’єктів дослідження.Усі соціальні об’єкти, що вивчаються, утворюють генеральну сукупність. У більшості випадків великий розмір або мінливість генеральної сукупності не дозволяє проводити суцільне опитування. Тому застосовують вибірковий метод.

Принциповою проблемою вибіркового методу є неможливість пересвідчитися у тому, що вибірка являє собою зменшену копію оригіналу, оскільки не можна зіставити усі показники вибіркової та генеральної сукупності. Тому вибіркова сукупність – це лише ймовірна модель.Частину її параметрів, (наприклад, розподіл за соціально-демографічними ознаками) намагаються контролювати, тобто, відбираючи респондентів, встановлюють квоти, пропорційні розподілу контрольних параметрів у генеральній сукупності. Ті ж показники, які не можна проконтролювати, (їх значення для генеральної сукупності невідомі, – власне тому й проводиться дослідження), доводиться оцінювати приблизно, тобто результати вибіркового аналізу переносять на весь загал досить обережно.

Властивість вибіркової сукупності відтворювати, моделювати типові характеристики об’єкту дослідження називається репрезентативністю.Ця властивість неоднакова для різних параметрів (тобто характеристик) генеральної сукупності. Наприклад, вибірка може добре відображати середню відвідуваність бібліотеки читачами з вищою освітою і погано-відвідуваність читачами з вченим ступенем. Репрезентативність окремого параметра оцінюється двома взаємопов’язаними критеріями – помилка репрезентативності, або випадкова помилка вибірки (припустима розбіжність між вибірковим та генеральним значеннями даного параметра) та рівень значущості помилки (ймовірність того, що ми грубо помиляємось, ототожнюючи вибірковий і генеральний параметр, і дійсна величина суттєво відрізняється від знайденої).

Таким чином доводиться стикатися з суперечністю – збільшення обсягу вибірки підвищує точність дослідження за рахунок зменшення випадкових помилок, а зменшення обсягу вибірки економить час, кошти, людські ресурси. Тому доводиться йти на компроміс і обирати “золоту середину”. Для цього користуються формулами і таблицями, за допомогою яких можна визначити мінімальний обсяг вибіркової сукупності, виходячи з обсягу генеральної сукупності, прийнятого рівня значущості і в залежності від типу вибірки.

Існує декілька типів вибірки. Найпростіший з них – за формулою:

n (вибіркова сукупність) = N (генеральна сукупність)


Читайте також:

  1. D-петля, що складається з 8–12 залишків, декілька з яких – дигідроуридинові.
  2. II. Організація і проведення спортивних походів
  3. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
  4. VI. Оформлення маршрутної документації на проведення туристичних походів та експедицій
  5. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
  6. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
  7. Автоматичний розрахунок суми проведення.
  8. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
  9. Актуальність дослідження
  10. Алгоритм дослідження кон’юктури
  11. Алгоритм проведення внутрішнього аудиту.
  12. Аналіз документів як метод соціологічного дослідження.




Переглядів: 1004

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Суспільна думка як об’єкт соціологічного аналізу. | Анкета — основний інструмент дослідження

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.