Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Roboform - Ваш Особистий Зберігач Секретів!

Програма Паролів

Надійний пароль - довга, безглузда комбінація цифр і символів. Пару - трійку таких паролів запам'ятати можна, проте сумніваюся, що ви так мало сервісів використовуйте. Спробуйте підрахувати, скільки у вас паролів. Двадцять? Тридцять? Або більше? Запам'ятати таку кількість паролів неможливо, записувати - ненадійно. Що ж робити? І тут на допомогу приходять спеціальні програми паролів.

Основні переваги програми паролів:

- Всі дані зберігаються в одному зашифрованому файлі

- Дані захищені паролем. Єдиний пароль, який вам потрібно запам'ятати. Крім логінів і паролів ви можете зберігати іншу інформацію: дані кредитної картки, пін - коди, телефони і т.п.

- Використання менеджерів паролів набагато безпечніше зберігання паролів у браузері, де їх легко можуть вкрасти. Існує безліч хакерських програм, які роблять це.

Скажете, набагато зручніше записувати паролі на листочок, або в окремий файл на комп'ютері? Але листок легко можна втратити, а дані у файлі можна підглянути, або стерти при черговому чищенні системи.

Програми паролів автоматично зберігають паролі - логіни і підставляють їх при наступному вході на сайт. Якщо у вас кілька облікових записів, то вам тільки потрібно вибрати той, під яким Ви хочете авторизуватися.

Ви можете зберегти персональну інформацію. При реєстрації ваші дані будуть підставлені автоматично, і залишиться заповнити відсутні поля. Це позбавить вас від необхідності витрачати час на заповнення довгих реєстраційних форм.

Вбудований генератор паролів створює складні паролі, використовуючи не тільки цифри і букви, але й спеціальні символи. Ви можете регулювати довжину пароля, використання спеціальних символів та інші параметри.

Багато хто з програм мають USB версію: ви зможете користуватися програмою, не встановлюючи її на комп'ютер. На роботі, вдома, в подорожі - дані завжди будуть з вами.

Найбільш відомі програми паролів: Robosoft, KeePass, Handy Password.

KeePass безкоштовна програма, проте установка і інтерфейс досить складний. Roboform і Handy Password мають безкоштовний 30-ти днів період, в якому ви можете спробувати можливості програми.

Програма паролів дозволить вам не тільки економити час, але і більше не переживати за безпеку ваших паролів.

Важливе для інтернет-користувача інструменті, так чи інакше пов'язаний з безпекою роботи онлайн. Мова йде про запам'ятовування паролів. При роботі в мережі користувачеві в будь-якому випадку потрібно використовувати паролі доступу - до поштового сервера, до хостингу, до облікового запису в будь-якому сервісі. Можна звичайно використовувати в якості пароля свій рік народження і працювати тільки з одним паролем. Але це дуже й дуже не рекомендується! Особливо для манімейкера - який так чи інакше працює в online з грошима. Географія його "паролевведень" розширюється багато разів - тут бажано мати кілька надійних поштових скриньок, запам'ятати паролі до Webmoney-кіперу, до акаунтів у платіжних системах eGold, Z-payment, RBK-money та ін. Як варіант - записувати паролі де-небудь, у тому числі наприклад в текстовому файлі. Але це теж не факт що зручно і безпечно.

Вихід у використанні спеціалізованого програмного забезпечення - "менеджера паролів". У цьому випадку Вам потрібно буде пам'ятати лише один - так званий "майстер-пароль", який дає Вам доступ до самої програми. А всі інші паролі вона зберігає в зашифрованому вигляді в своїх надрах, й сама знає куди і коли їх підставляти. Одна з таких програм - RoboForm: Менеджер Паролей и Заполнитель Веб-форм. Є два варіанти використання: звичайна версія для встановленн на PC , і версія, яка запускається з вашої флешки - переносного USB-диска: RoboForm2Go . Сам я користуюся другою версією, адаптованої для флешки з інтерфейсом U3 (у мене SanDisk Titanium, наприклад). Тобто всі паролі я ношу завжди з собою, і можу їх ввести на будь-якому комп'ютері (за родом діяльності я виходжу в інет з декількох машин).

Програма інтегрується в браузер - з'являється спеціальна панель, коли Ви переходите на вебсторінку, що містить форму і яка вимагає від Вас ідентифікатор для входу або пароль або ще що-небудь, з'являється і підставляє цю інформацію без ручного введення по одному натисненню мишки. Звичайно, цю інформацію потрібно спочатку внести - при першому вході з логіном-паролем на певний сайт RoboForm автоматично його запам'ятовує. З точки зору безпеки суцільні плюси - Вам тепер не потрібно буде вводити паролі з клавіатури і побоюватися клавіатурних перехоплювачів-троянів. Більше того - навіть не потрібно забивати адресу сайту - закладка буде знаходитися у самій програмі - клікаєте по ній, і автоматично входите до свого облікового запису, що б це не було!

Крім паролів ця корисна утиліта зберігає також інші особисті дані - наприклад персональні анкетні. Пригадайте, скільки одноманітною інформації потрібно вводити при заповненні якої-небудь реєстраційної анкети - ПІБ, адресу, вік та ін. Всі ці дані також можна "забити" в обліковий запис певну людину, і підставляти у web-форму після натискання знову ж таки єдиною кнопки. І таких записів може бути кілька, як на кількох персон! Містять вони інформації по-максимуму, навіть дані кредитки і банківського рахунку можна ввести.

Що стосується безкоштовності програми ... Спочатку вона має статус Free. 30 днів нею можна користуватися без обмежень. (Цілком достатньо навіть для манімейкера, не кажучи вже про простий інтернет-серфера - тобто цілком можна втиснути дані доступу до емейлу, гаманцях і іншим критичним речей. Я наприклад так і користуюся Free версією на флешці.) Але можна звичайно апгрейднуть її й до PRO-версії - ліцензія коштує близько 700 рублів. І тоді ніяких обмежень немає взагалі!

RoboForm може сам генерувати надійні паролі, якщо у Вас не вистачає фантазії. І тут же зберегти їх. Шифрує всі записані дані (з використанням алгоритмів AES, Blowfish, RC6, 3-DES або 1-DES), захищає від кілоггерів (клавіатурних перехоплювачів) і звіряє URL сайтів, щоб запобігти фішинг (підміну адрес). Переносна версія зберігає взагалі все на флешці - тобто ніякі ваші дані в чужий комп'ютер не потрапляють. Коротше - РобоФормом я дуже задоволений, користуюся як вже говорив не один рік, і жодних претензій не маю.

Проблеми інформаційної безпеки України в сучасних умовах є надзвичайно актуальними і вимагають поглибленого вивчення. Ця робота здійснюється в межах вивчення загальних проблем національної безпеки.

Термін "безпека" розуміють як стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства, держави від внутрішніх та зовнішніх загроз. Але його зміст у науковому розумінні ще повною мірою не визначений. Сьогодні точиться дискусія навколо цього питання, зокрема навколо оцінки критеріїв безпеки, характеристик вірогідних небезпек та їх структури або принципів побудови системи забезпечення національної безпеки.

Водночас менеджери відчувають певний дефіцит у спеціальній літературі з питань правового висвітлення сучасних проблем інформаційного права. Незважаючи на вихід у світ окремих вдалих видань і наукових статей, висвітлені ці проблеми лише загалом. Крім того, у сучасній науковій і навчальній літературі нерідко "не завжди адекватно" відображені проблеми правового забезпечення інформаційних процесів або недостатньо фактичного матеріалу.

При аналізі проблем інформаційної безпеки у методологічному плані найбільш важливим є:

визначення та обґрунтування понятійного апарату;

налагодження структурно-функціональних зв'язків базових понять та розробка на цій основі відповідних нормативно-правових засад системи інформаційної безпеки;

удосконалення системи управління інформаційною безпекою на державному та місцевому рівнях;

визначення критеріїв ефективності функціонування системи інформаційної безпеки в різних сферах життя та діяльності суспільства (політичній, економічній, науки і техніки, духовній тощо).

Актуальність теми. Загалом система інформаційної безпеки має відбивати стан захищеності національних інтересів саме в інформаційній сфері від зовнішніх та внутрішніх загроз як для самої держави або суспільства, так і для конкретної людини.

Система інформаційної безпеки є одночасно й елементом у системі вищого рівня — міжнародного, національного, місцевого. Але сьогодні низка підсистем, які входять до цієї макросистеми, ще не вивчені на належному рівні, а також не мають комплексного, системного дослідження з виходом на сучасні конструкції та пропозиції. Це стосується проблем інформаційної безпеки в Україні.

Вивчення науково-теоретичних та практичних проблем інформаційної безпеки дозволить визначити та розв'язати завдання щодо створення системи інформаційної безпеки, які б функціонували ефективно.

Мета даної роботиполягає у визначенні заходів забезпечення інформаційної безпеки у політичній, економічній, науки і техніки, правоохоронній сферах тощо.

Головним завданнямавтор ставить визначення національних інтересів у інформаційній сфері, виявлення загроз таким інтересам, їхню класифікацію, пошук та надання оптимальних засобів, які дозволяють забезпечити створення стійкої системи інформаційної безпеки в Україні.

За об'єкт дослідження взято систему інформаційної безпеки як підсистему в системі національної безпеки; сукупність явищ, процесів, правовідносин, захист яких є метою та головним змістом діяльності державних інститутів. А предметом дослідження є характеристика елементів, критеріїв та заходів забезпечення системи інформаційної безпеки.

Під час дослідження з огляду на мету і сформульоване завдання, а також об'єкт та предмет дослідження, використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи пізнання: метод дедукції, індукції, емпіричний, комплексний, порівняльний тощо.

Поняття інформаційної безпеки, залежно від його використання, розглядається у декількох ракурсах.

У найзагальнішому випадку інформаційна безпека — це стан захищеності інформаційного середовища суспільства, який забезпечує його формування, використання і розвиток в інтересах громадян, організацій, держави.

Під інформаційним середовищем [information environment] розуміють сферу діяльності суб'єктів, пов'язану зі створенням, перетворенням і споживанням інформації. Інформаційне середовище умовно поділяється на три основні предметні частини:

створення і розповсюдження вихідної та похідної інформації;

формування інформаційних ресурсів, підготовки інформаційних продуктів, надання інформаційних послуг;

споживання інформації;

та дві забезпечувальні предметні частини:

створення і застосування інформаційних систем, інформаційних технологій і засобів їхнього забезпечення;

створення і застосування засобів і механізмів інформаційної безпеки.

Більш розгорнуте формулювання інформаційної безпеки — це стан захищеності потреб в інформації особистості, суспільства і держави, при якому забезпечується їхнє існування і прогресивний розвиток незалежно від наявності внутрішніх і зовнішніх інформаційних загроз.

Слід відзначити, що задоволення в будь-якій мірі потреб в інформації призводить до оволодіння відомостями про навколишній світ та процеси, що протікають в ньому, тобто інформованості особистості, суспільства та держави. Стан інформованості визначає ступінь адекватності сприйняття суб'єктами навколишньої дійсності і як наслідок — обґрунтованість рішень та дій, що приймаються.

В залежності від виду загроз інформаційній безпеці інформаційну безпеку можна розглядати наступним чином :

як забезпечення стану захищеності особистості, суспільства, держави від впливу неякісної інформації;

інформації та інформаційних ресурсів від неправомірного впливу сторонніх осіб;

інформаційних прав і свобод людини і громадянина.

В інформаційному праві інформаційна безпека — це одна із сторін розгляду інформаційних відносин у межах інформаційного законодавства з позицій захисту життєво важливих інтересів особистості, суспільства, держави та акцентування уваги на загрозах цим інтересам і на механізмах усунення або запобігання таким загрозам правовими методами.

Відповідно до усталених поглядів, інтереси особистості в інформаційній сфері полягають:

в реалізації конституційних прав людини та громадянина на доступ до інформації, на використання інформації в інтересах здійснення не забороненої законом діяльності, фізичного, духовного та інтелектуального розвитку;

у захисті інформації, що забезпечує особисту безпеку.

Інтереси суспільства в інформаційній сфері полягають:

у забезпеченні інтересів особистості в цій сфері;

у зміцненні демократії;

у створення правової соціальної держави;

у досягненні та підтриманні суспільного спокою;

у духовному відновленні держави.

Об'єктами інформаційної безпеки [information security object] можуть бути: свідомість, психіка людей; інформаційні системи різного масштабу і різного призначення. До соціальних об'єктів інформаційної безпеки звичайно відносять особистість, колектив, суспільство, державу, світове товариство.

До суб'єктів інформаційної безпеки [information security subject] відносяться:

держава, що здійснює свої функції через відповідні органи;

громадяни, суспільні або інші організації і об'єднання, що володіють повноваженнями по забезпеченню інформаційної безпеки у відповідності до законодавства.

Інформаційна безпека особистості — це захищеність психіки і свідомості людини від небезпечних інформаційних впливів: маніпулювання свідомістю, дезінформування, спонукання до самогубства, образ і т. ін.

Інформаційна безпека держави (суспільства) характеризується мірою захищеності держави (суспільства) та стійкості основних сфер життєдіяльності (економіки, науки, техносфери, сфери управління, військової справи і т. ін.) відносно небезпечних (дестабілізуючих, деструктивних, що уражають державні інтереси і т. ін.) інформаційних впливів, причому як з упровадження, так і добування інформації. Інформаційна безпека держави визначається здатністю нейтралізувати такі впливи.

Класифікація загроз інформаційній безпеці

Загрози інформаційній безпеці [information security threat] — сукупність умов і факторів, що створюють небезпеку життєво важливим інтересам особистості, суспільства і держави в інформаційній сфері. Основні загрози інформаційній безпеці можна розділити на три групи:

загрози впливу неякісної інформації (недостовірної, фальшивої, дезінформації) на особистість, суспільство, державу;

загрози несанкціонованого і неправомірного впливу сторонніх осіб на інформацію і інформаційні ресурси (на виробництво інформації, інформаційні ресурси, на системи їхнього формування і використання);

загрози інформаційним правам і свободам особистості (праву на виробництво, розповсюдження, пошук, одержання, передавання і використання інформації; праву на інтелектуальну власність на інформацію і речову власність на документовану інформацію; праву на особисту таємницю; праву на захист честі і достоїнства і т. ін.).

Забезпечення інформаційної безпеки — це сукупність заходів, призначених для досягнення стану захищеності потреб особистостей, суспільства і держави в інформації.

Держава здійснює свої заходи через відповідні органи, а громадяни, суспільні організації і об'єднання, що мають відповідні повноваження, — у відповідності із законодавством. В основу забезпечення інформаційної безпеки держави повинні бути покладені наступні принципи:

законність, дотримання балансу інтересів особистості, суспільства і держави;

взаємна відповідальність суб'єктів забезпечення інформаційної безпеки;

інтеграція систем національної і міжнародної безпеки.

Специфічними принципами забезпечення інформаційної безпеки є:

превентивний характер проведення її заходів по відношенню до заходів інших видів безпеки;

адекватна інформованість об'єктів безпеки, в тому числі і міжнародних.

Превентивність (лат. praeventio від praevenio — "попереджую") зумовлена властивою людині послідовністю виконання операцій, що складає будь-яку елементарну дію. Усе починається з приймання (добування) інформації, а закінчується активною дією: реакцією на одержану інформацію. Оскільки це справедливо по відношенню до будь-якого виду діяльності, то можна стверджувати, що даний принцип є загальним, і його дія розповсюджується на всі сфери безпеки особистості, суспільства та держави.

Адекватна інформованість об'єктів безпеки означає, що всі вони мають право володіти інформацією про явища і процеси, що їх цікавлять, яке обмежене тільки законодавчо з метою охорони особистої, сімейної, професійної, комерційної та державної таємниці, а також моралі.

Права та свободи суспільства в питаннях пошуку, володіння та розповсюдження інформації повинні регулюватися законодавчими актами, які видаються, щодо специфіки діяльності суспільних об'єднань та організацій або змісту інформації. Наприклад, адекватна інформованість суспільства про його матеріальні цінності досягається у сфері нормотворчості та право-застосування законодавства про захист комерційної таємниці. Права та свободи суспільства в духовній сфері повинні захищати законодавчі акти, які визначають порядок освіти та функціонування освітніх, просвітницьких, культурних, релігійних організацій, а також засобів масової інформації. В основі прав і свобод держави у сфері її інформованості з питань світової політики, економіки, науки, ресурсів, екології, оборони і т.ін. лежать діючі норми та принципи міждержавного права. Головним слід вважати принцип рівної безпеки. Стосовно до інформаційної сфери можна говорити про його трансформацію в принцип адекватної інформованості держав світового співтовариства, який передбачає право кожної держави на інформаційну безпеку, забезпечення інформаційної безпеки усіх членів співтовариства в рівній мірі, врахування інтересів усіх сторін без будь-якої дискримінації, виключення односторонніх переваг, відмова від дій, що наносять шкоду іншій державі.

Законодавча база, яка визначає перелік відомостей, що віднесені до державної таємниці, механізм та порядок її захисту повинні розроблюватися, виходячи із наведеного принципу, а також багатосторонніх угод держав, які входять до міжнародної системи інформаційної безпеки. Формування останньої буде, очевидно, справою далекої перспективи, яка ознаменує собою вищий рівень прояву довіри та зацікавленості держав світового співтовариства в забезпеченні виконання на практиці принципу адекватної інформованості. Така система повинна стати підсистемою у системі колективної безпеки

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Захист Інформації. Паролі На Rar Архіви	\|	Концептуальні основи соціальної безпеки держави

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.