• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

З'єднання чотириполюсників

Для виконання найпростіших операцій оброблення електричних сигналів (фільтрування, підсилення, перетворення спектрів тощо) чотириполюсники з’єднують між собою. Ці з’єднання можна розглядати як більш складні самостійні чотириполюсники:

Рис. 2.14. Схеми з'єднань чотириполюсників

фільтри, підсилювачі, генератори, модулятори, детектори тощо. З таких функціонально самостійних чотириполюсників (їх називають елементами радіоелектронних пристроїв) проектують і виготовляють інтегральні мікросхеми. Останні, в свою чергу, теж можуть з'єднуватися між собою для утворення радіоелектронних пристроїв, таких як плеєр, музичний центр, радіоприймач, кольоромузична установка, радіопередавач. Нарешті, з'єднуючи окремі радіоелект­ронні пристрої, утворюють радіоелектронні системи, такі як, наприклад, радіолокаційна станція, система автоматичного зв'язку, електронні об­числювальні системи.

Властивості, параметри, характеристики всіх цих систем, пристроїв, каскадів (мікросхем) визначаються параметрами, характеристиками та способами з'єднання тих чотириполюсників, з яких їх складено. При цьому кожному способу з'єднання чотириполюсників відповідає своя система параметрів, за допомогою якої найзручніше аналізувати його властивості.

Два чотириполюсники можна з'єднати між собою одним із п'яти способів, показаних на рис. 2.14: послідовно (а), паралельно (б), послідовно-паралельно (в), паралельно-послідовно (г) і каскадно (д). Для повної характеристики новоутвореного чотириполюсника треба визначити його систему параметрів.

При паралельному з'єднанні двох чотириполюсників (рис. 2.14, б) цілком логічно висловити припущення, що в цьому разі доречніше скористатися системою Υ-параметрів:

(2.23)

Оскільки при паралельному з’єднанні чотириполюсників

(2.24)

стосовно цього з’єднання маємо

(2.25)

тобто Y-параметри підсумкового чотириполюсника є сумою Y-параметрів чотириполюсників, що входять до його складу. В матричній формі це записується коротко:

. (2.26)

Можна довести аналогічним способом, що цей висновок справедли­вий також для інших схем з'єднання чотириполюсників. Однак у разі послі­довного їх з'єднання (рис. 2.14, а) зручніше користуватися системою 2-параметрів, послідовно-паралельного (рис. 2.14, в) — системою H-параметрів, паралельно-послідовного (рис. 2.14, г) — системою G‑параметрів. При каскадному з'єднанні чотириполюсників (рис. 2.14, д) матриці параметрів знаходити складніше, але тут можна скористатися очевидним співвідношенням

К=К₁К₂ . (2.27)

Переглядів: 1371