• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Комп'ютерні діагностичні системи: імовірнісні консультативні та експертні.

Процеси в медицині стали можливі для програмування вже наприкінці 50-х років XX сторіччя. З'явилися перші діагнос­тичні алгоритми — програми, у яких було використано баль­ний принцип (підрахунок балів за отримані на запитання від­повіді) кількісного оцінювання кожного симптому (запитан­ня). Бальна діагностика — відомий метод у медицині. Певний час діагностичні програми розроблялися в цьому напрямку. Такі програми мали консультативний характер, тому що не могли забезпечити високу ймовірність встановити правильний діагноз у зв'язку з відсутністю повної інформації про стан здоров'я пацієнта (наприклад, лабораторні й інструментальні дослідження). На ПК така програма представлена у формі тес­тового опитування. Мета кожного запитання — отримати ін­формацію про симптоми, наявні або відсутні в обстежуваного. Модуль збирання інформації побудовано за принципом діалогу — на запитання треба відповідати тільки "так" чи "ні". Ця ін­формація формує базу даних та обробляється програмним мо­дулем обробки й аналізу даних, після чого на екран подається діагностичне повідомлення. Сучасні вдосконалені бальні мето­дики використовують у скринінгових системах.

Досконаліші програми-тести використовують інші методи­ки діагностики (не бальні), включаючи в модуль обробки й аналізу даних імовірнісно-статистичні методи (наприклад, імовірнісний метод, що полягає в обчисленні ймовірностей за­хворювання за формулою Баєса). Такі діагностичні програми називаються імовірнісними. Імовірність діагностики в них вища, ніж у бальних програм. Вони так само є консультатив­ними, тому що вирішальне слово залишається за лікарем.

Згодом з'являються діагностичні програми такого рівня, у яких алгоритм встановлення діагнозу наближений до мислен­ня лікаря, тобто вони мають такий програмний логічний апа­рат, що дає змогу порівняти з існуючим медичним досвідом симптоми, виявлені при обстеженні хворого, а також швидко виконати складну статистичну обробку клінічного матеріалу. Такі системи називаються експертними. Якщо в імовірнісних діагностичних програмах дані оброблялися на основі бази да­них, то в експертних уже присутні якісно нові бази даних, на­звані базами знань. Для обробки й аналізу даних база знань використовує досить складний математичний апарат. Таким чином, до початку 70-х років XX століття формуються різні типи напрямків автоматизованих систем діагностики захво­рювань і прогнозування результатів їх лікування, серед яких виділяють скринінгові та експертні системи.

Переглядів: 10706