Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Сучасна класифікація МІС

Структура МІС

МІС складається з обов'язкових програмних мо­дулів:

— модуля збирання інформації;

— бази даних;

— модуля обробки й аналізу даних;

— модуля управління документообігом;

модуля управління медичними апаратними засобами.

база знань(для інтелектуальних інформаційних систем)

Сучасні системи бувають різних масштабів: масштабу ЛПЗ, корпорації, міста, регіону, держа­ви.

Сучасні МІС складаються з окремих блоків (підсистем), здатних працювати автономно або в сукупності з іншими бло­ками (підсистемами) через локальні чи глобальні мережі. ПК користувачів МІС (від одного до кількох) утворюють АРМ. За допомогою АРМ забезпечується доступ до інформаційної сис­теми для кожного медичного працівника (лікаря, фельдшера, лаборанта, медичної сестри). Будь-яке АРМ спеціалізоване для виконання конкретних професійних завдань і роботи зі вста­новленою медичною документацією. Забезпечує роботу всіх блоків головний комп'ютер (центральний), який відповідає за виконання найважливіших і найвідповідальніших операцій і в такий спосіб виступає його основним обчислювальним ресур­сом. Система забезпечує інформаційну підтримку всіх служб медичного закладу — від документообігу та фінансового облі­ку до ведення клінічних записів про пацієнта, інтеграцію з ме­дичним обладнанням і підтримки прийняття рішень. МІС включає: автоматизовані системи керування, ме-дичні інфор­маційно-пошукові системи, медичні інформаційно-довідко-ві системи, медичні лабораторні інформаційні системи, системи передачі медичних даних, інтелектуальні інформаційні систе­ми.

Класифікація МІС ґрунтується на ієрархічному принципі охорони здоров'я:

базовий рівень (МІС для лікарів різного профілю);

рівень закладу (поліклініка, стаціонар, диспансер, лі­карня швидкої допомоги);

територіальний рівень (МІС для профільних і спеціалі­зованих медичних служб і регіональних органів управління охороною здоров'я);

державний рівень (МІС Міністерства охорони здоров'я).

МІС базового рівняпризначені для забезпечення прийняття рішень у професійній діяльності лі­карів різних спеціальностей. Основна мета їх створення — комп'ютерна підтримка роботи лікаря-клініциста, гігієніста, лаборанта. За характером розв'язуваних завдань їх можна роз­ділити на такі групи:

— медичні приладо-комп'ютерні системи; призначені для одержання повної, об'єктивної та швидкої інформації в діагнос­тичному й лікувальному процесах за допомогою сучасних ме­дичних комп'ютерних спеціалізованих комплексів;

— медичні інформаційно-довідкові системи; призначені для пошуку і видачі медичної інформації із запиту користува­ча. Бази даних і банки даних таких систем містять медичну довідкову інформацію різного характеру;

— автоматизовані системи діагностики захворювань і про­гнозування результатів їх лікування — діагностичні програми й інтелектуальні інформаційні системи різних рівнів і різного призначення;

— АРМ признач. для автоматизації технологічного процесу медичного працівника.

МІС для ЛПЗ— це МІС, створені шляхом об'єднання всіх інформаційних потоків ЛПЗ в єдину систему, які забезпечують автоматизацію різних видів діяльності закладу.

МІС територіального рівня— це програмні комплекси, що забезпечують роботу автоматизованих систем керування органів охорони здоров'я на рівні території (міста, області, рес­публіки), включаючи управління спеціалізованими та про­фільними медичними службами.

Державний рівень.Автоматизовані системи керування Міністерства охорони здоров'я призначені для інформаційної підтримки служб державного рівня.

МІС ЛПЗ складається з кількох підсистем:

1.реєстраційно-статистичної, яка дає змогу реєструва­ти всі події і факти, що відбуваються в ЛПЗ. Така підсистема обмежує витрати часу на рутинну роботу персоналу, допомагає в оперативному управлінні, дає можливість одержувати всі види статистичних даних, необхідних для фінансового й економічного аналізу, а також організувати спільну роботу всіх служб і тим самим скоротити як тимчасові, так і фінансові вит­рати, пов'язані з помилками персоналу або пацієнтів. У реєстратурах поліклініки встановлюються програми "Розклад" і "Реєстратор", за допомогою яких налагоджено ведення електронних розкладів роботи лікарів, пла­нування прийому із записом пацієнтів (очний і по телефону), організовується одночасний доступ усіх реєстраторів до єдино­го банку вільних талонів до лікарів. У приймальному відділен­ні стаціонару також встановлюється програма "Реєстратор ста­ціонару", що дає змогу реєструвати всіх госпіталізованих па­цієнтів. Усе це допомагає створити єдиний реєстр пацієнтів, які одержують медичну допомогу в клініці, незалежно від того, у якому ЛПЗ було проведено лікування і діагностику. Налагоджують комп'ютерний облік усіх наданих пацієнту послуг — у стаціонарі, поліклініці, ла­бораторії, що дає можливість сформувати медичну статистику. У результаті кожний пацієнт отримує електронну історію хво­роби, що містить усі відомості про перебіг захворювання, ви­падки госпіталізації, надані послуги і встановлені діагнози. У результаті можна буде одержувати весь комплекс медико-статистичної інформації як стандартизованої, так і за довільними параметрами.

2. лабораторної підсистеми— лабораторної інформацій­ної системи (ЛІС), серед функцій якої — управління всіма да­ними, що надходять із різних джерел (аналізатори, проведені вручну вимірювання, паперові документи), і об'єднання цих даних в єдину інформаційну базу даних клініко-діагностичної лабораторії. Підсистема забезпечує зв'язок майже з будь-якими автоматичними аналізаторами і дає змогу обмінювати­ся інформацією в режимі реального часу з будь-яким АРМ, що забезпечує миттєвий доступ до готових результатів. ЛІС дає можливість скоротити непродуктивні витрати лабораторії, позбутися рукописних журналів, відстежувати й оцінювати якість досліджень та одержувати всю необхідну звітну доку­ментацію;

3. медичної підсистеми(електронна історія хвороби), яка дає змогу лікарям у зручній формі зберігати і передавати один одному матеріали, пов'язані з діагностикою та лікуванням па­цієнта, допомагає в науковій роботі, створює підґрунтя для проведення лікарських консультацій по телемедичних кана­лах;

4. формалізованої електронної історії хвороби— спеціалі­зованої бази даних, що містить відомості про пацієнта і повний набір документів про хід лікувально-діагностичного процесу, у тому числі:

— паспортні дані хворого;

— сигнальну інформацію (непереносимість лікарськ. за­собів, генетичні захвор…)

— анамнестичні дані;

— остаточні діагнози, перенесені операції;

— результати лабораторних досліджень;

— результати інструментальних досліджень;

— диспансеризацію;

— анкету автоінтерв'ювання (скринінг) та ін.

Підрозділи (відділення функціональної діагностики, рент­генологічне відділення, клінічна лабораторія, ендоскопія) у локальному режимі реалізують уведення даних в електронні історії хвороб. Ці частини підсистеми мають бути підключені до комп'ютерних мереж для обміну медичними даними на ос­нові прийнятих у світі стандартів (див. розділ 1);

5. довідкової підсистеми, яка надає лікарям довідкову ін­формацію щодо ведення лікувальної діяльності (наприклад, довідники лікарських засобів, лікарські новинки, посилання на медичні сайти та ін.).

6. аналітичної підсистеми, яка представляє інтегровану медичну й фінансову інформацію у вигляді, зручному для аналізу. Таким чином, вона допомагає керівництву приймати обґрунтовані довгострокові рішення та контролювати ефек­тивність перетворень, які проводяться в ЛПЗ, удосконалювати стратегічне планування. Основою для роботи аналітичної ін­формаційної системи ЛПЗ є детальні персоніфіковані дані про склад і реальну вартість лікування кожного пацієнта. Ці дані підсумовують за кожним підрозділом, лікарем, кабінетом, профілями лікування, компаніями страхування і джерелами фі­нансування.

Забезпечення прав доступу. При створенні МІС дуже важ­ливо забезпечити санкціонований доступ до інформації, що зберігається в інформаційній системі. Система має працювати за таким принципом: якщо у користувача немає прав на отри­мання певної інформації, то МІС має поводитися так, ніби ця інформація про пацієнта в базі даних відсутня.

Автоматизовані системи діагностики захворювань та прогнозування результатів їх лікування.

Автоматизованими системами діагностики захворювань і прогнозування результатів лікування називають діагностичні програми й інтелектуальні інформаційні системи різних рівнів і призначень. Вони допомагають вирішувати багато питань у медичних процесах за допомогою ПК. Як розглядають такі процеси з погляду інформатики?

Діагностика з погляду інформатики — процес виявлен­ня несправностей у певній системі. Несправність — це відхи­лення від норми. Таке трактування дає змогу з єдиних теоре­тичних позицій розглядати і несправність обладнання в тех­нічних системах, і захворювання живих організмів, і будь-які природні аномалії.

Прогнозування — логічне виведення (передбачення) імо­вірних наслідків заданих ситуацій на підставі аналізу даних. Прогнозування пов'язане з моделюванням різних ситуацій, тобто створюється модель, і виведені з цієї моделі наслідки формують основу для прогнозів з імовірнісними оцінками.

Моніторинг — безперервна інтерпретація даних у реаль­ному масштабі часу і сигналізація про вихід тих чи інших па­раметрів за припустимі межі.

Підтримка прийняття рішень — це сукупність проце­дур, що забезпечує особу, яка приймає рішення, потрібною ін­формацією та рекомендаціями для сформування альтернативи серед множини виборів.

Інтерпретація даних — одне з традиційних завдань для інформаційних систем. Під інтерпретацією розуміють процес визначення смислу даних, результати якого мають бути узгод­женими і коректними.


Читайте також:

  1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
  2. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
  3. V. Класифікація і внесення поправок
  4. V. Класифікація рахунків
  5. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
  6. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  7. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
  8. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
  9. Банківський кредит та його класифікація.
  10. Банківські ресурси, їх види та класифікація
  11. Будівельна класифікація ґрунтів
  12. Будівельні домкрати, їх призначення, класифікація та конструкція.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поняття про медичні інформаційні системи. | Комп'ютерні діагностичні системи: імовірнісні консультативні та експертні.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.