• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Комп'ютерні моніторингові системи

Мал. 8. Допплерограма Мал. 9. Об'ємне (3В) зображення

Метод УЗД простий, доступний і безпечний. Він не має нічого спільного з рентгенівським випромінюванням. Саме тому УЗД широко застосовують в акушерстві. Медики вважають, що раз на рік його повинна проходити кожна людина, адже що раніше виявлено хворобу, тим легше її лікувати.

УЗД здійснюють у режимі реального часу. Це дає змогу простежувати, як змінюється зображення тієї або іншої деталі залежно від проекції, і швидко переходити від однієї зображуваної площини до іншої.

Недоліки УЗД: ослаблення УЗ-променя у високощільних тканинах; результати УЗД залежать від досвіду лікаря набагато більше, ніж при інших методах.

Стисло про головне

• Медичні комп'ютерні системи візуалізації — це прила-до-комп'ютерні системи, призначені для дослідження внут­рішніх органів та їхніх структур з виведенням зображення на екран. Інформацію "збирають" інформаційні промені — хви­льові процеси різної фізичної природи, які можна використати як інформацію, що надходить від тіла людини.

• КТ — принципово новий і універсальний метод пошаро­вого дослідження тонких шарів тканин. З її допомогою можна досліджувати всі частини тіла, всі органи, визначати положен­ня, форму, величину, стан поверхні і структуру органа, дослід­жувати функції, у тому числі кровообіг органа, а також вимірю­вати щільність будь-якої ділянки тканини. Залежно від приро­ди інформаційних променів виділяють такі види КТ:

— РКТ;

— МРТ;

— ПЕТ.

• Покращені моделі томографів прийнято систематизува­ти за поколіннями (від першого до четвертого).

• Термін "комп'ютерна томографія" застосовують стосов­но різних сканувальних комп'ютерних томографічних методів дослідження, а не тільки щодо РКТ, розробка якої започатку­вала розвиток описувальних методик.

• РКТ засновано на обробці зафіксованого інформаційного рентгенівського сигналу при проходженні його через дослід­жувану ділянку з подальшою комп'ютерною обробкою. В ос­нові формування зображення лежить шкала Хаунсфілда, що показує залежність щільності біологічних тканин від їхньої здатності послаблювати (поглинати) рентгенівські промені.

• 32- і 64-зрізові мультиспіральні томографи — апарати третього покоління, оснащені кількома тисячами твердотіль-них датчиків, розташованих у кілька рядів. Томограф несе променеве навантаження (рентгенівське випромінювання), і застосування КТ без достатніх на те підстав (показань) небажа­не. Довжина зони сканування тіла пацієнта має бути обмеже­ною, не перевищувати 20—25 см.

• Джерелом інформаційних променів при МРТ є тіло лю­дини, що дає електромагнітне резонансне випромінювання. Більшість сучасних МР-томографів "налаштована" на реєстра­цію радіосигналів ядер водню, що містяться у тканинній рідині або жировій тканині. Тому МР-томограма — це картина про­сторового розподілу молекул, що містять атоми водню. МРТ протипоказана при клаустрофобії, за наявності в тілі сторон­ніх металевих предметів, вживлених кардіостимуляторів. При МРТ, як і при рентгенологічному дослідженні, можна застосо­вувати штучне контрастування тканин. МРТ — високоефек­тивний діагностичний метод, абсолютно безпечний навіть за умови багаторазового застосування.

• ПЕТ — радіонуклідний томографічний метод досліджен­ня внутрішніх органів людини. Інформаційним променем є радіоактивне випромінювання тіла людини під дією введених РФП з малим періодом піврозпаду. ПЕТ використовують при дослідженнях найтонших метаболічних процесів у мозку, аж до розумових. Позитронно-активні радіонукліди дуже швидко розпадаються. До того ж усі вони циклотронного походження. Отже, ПЕТ можна проводити тільки в радіологічному центрі, оснащеному циклотроном, радіофармацевтичною лаборато­рією, позитронним томографом і комп'ютером для обробки ін­формації.

• УЗД — метод медичної візуалізації, який почали засто­совувати понад 40 років тому. Особливістю УЗХ є їхня здат­ність відбиватися від границь середовищ, що різняться за щільністю. Відбиті УЗХ вловлюються датчиком апарата. Піс­ля посилення УЗХ і перетворення їх на електричні сигнали ін­формація оцифровується за допомогою АЦП і закладається в пам'ять комп'ютера. Комп'ютер за допомогою програмного за­безпечення обробляє цю інформацію і видає на екран двовимір­ну реконструкцію зображення всіх тканин, крізь які пройшли УЗХ. Метод УЗД простий у застосуванні, доступний і безпеч­ний.

Комп'ютерний моніторинг — це тривале безперервне спос­тереження за медико-біологічними параметрами пацієнтів, їхня обробка в режимі реального часу. На сьогодні виділено два типи моніторингових систем:

— системи критичних станів, застосовувані в реанімацій­них та операційних відділеннях, палатах інтенсивної терапії;

— системи спостереження за біологічними параметрами з метою контролювати диспансерних пацієнтів, проводити діагностику, скринінг певних груп населення.

Перший тип включає системи для дослідження функцій кровообігу (ЕКГ, кардіоритмографія, реографія), органів ди­хання (спірографія), головного мозку (ЕЕГ, реоенцефалографія) та ін. Медичні прилади функціональної діагностики для дослідження кровообігу, головного мозку, органів дихання підключають до одного або кількох пацієнтів, за якими потрібне тривале спостереження. Сигнали від приладів надходять на АЦП, а далі — на обчислювальний комплекс із програмним за­безпеченням, що, у свою чергу, їх аналізує (розшифровує) і при критичних життєзагрозливих показниках посилає звуковий або світловий сигнал тривоги на пост медичної сестри. При цьому на екрані монітора висвічується номер приліжкового комплексу і критичні параметри, відзначені приладами. Про­грамне забезпечення з високою точністю обробляє основні па­раметри та специфічні морфологічні ознаки, по підставі яких може формувати коректний автоматичний висновок (загальні відомості і характер зареєстрованих порушень). Текстовий ком­п'ютерний висновок здійснюється на базі елементарних форму­лювань. Програма управління комплексом і базою даних може забезпечувати зберігання результатів досліджень у вигляді електронних історій хвороби коленого пацієнта. Моніторинг сигналів можна проводити протягом необмеженого терміну.

Слід зазначити, що моніторингові системи не замінюють роботу лікаря з аналізу даних, тому що програми, які б могли замінити фахівця, відсутні. За потреби лікар здійснює додат­ковий аналіз кривих, записаних у пам'яті ПК, і формулює власний висновок.

На сьогодні такі системи одночасно можуть проводити спос­тереження відразу за шістьома пацієнтами, причому з вивчен­ням до 16 параметрів (схема 10).

До другого типу моніторингових систем відносять системи обстеження пацієнтів у побутових і професійних умовах про­тягом 24 год і більше (48, 72 год). Наприклад, холтерівський моніторинг (добовий моніторинг ЕКГ за методом Холтера) — один із найпопулярніших методів діагностики ішемічної хво­роби серця (ІХС) і порушень серцевого ритму. Це безперервна реєстрація показників ЕКГ. Запис ЕКГ здійснюють за допомо­гою спеціального портативного апарата — рекордера, який па­цієнт носить із собою (на ремені через плече або на поясі), від­значаючи в спеціальному щоденнику час і обставини виник­нення патологічних проявів з боку серця.

Стисло про головне

• Комп'ютерний моніторинг — це тривале безперервне спостереження за медико-біологічними параметрами пацієнтів, їхня обробка в режимі реального часу за допомогою мікро­процесорної техніки. Комп'ютерні моніторингові системи за­стосовують для дослідження і підтримки функцій кровообігу (ЕКГ, кардіоритмографія, реографія), органів дихання (спіро­графія), головного мозку (ЕЕГ, реоенцефалографія) при кри­тичних станах.

• Комп'ютерні моніторингові системи застосовують при амбулаторних дослідженнях для здійснення контролю, діагно­стики і скринінгу патологій у пацієнтів диспансерних та інших груп.

Контрольні питання

1. Які МІС називаються МПКС?

2. Назвіть основні складові МПКС.

3. Назвіть чотири основних напрямки МПКС.

4. Які чинники посприяли появі МПКС?

5. Назвіть лауреатів Нобелівської премії — основополож­ників МПКС для візуальних методів дослідження.

6. Назвіть відомі вам медичні комп'ютерні системи візуалі-зації.

7. Як відбувається збирання інформації в системах візуалі-зації?

8. Чому комп'ютерні системи візуалізації можна розгляда­ти як новий напрямок радіології?

9. Які інформаційні промені використовуються в системах візуалізації.

10. Назвіть сучасне трактування терміну "комп'ютерна то­мографія".

11. Визначте фізичний принцип дії рентгенівського комп'ю­терного томографа.

12. Які три точки покладено в основу шкали Хаунсфілда?

13. Наведіть приклади третього покоління томографів.

14. Які інформаційні промені використовуються в МРТ?

15. Перерахуйте протипоказання до проведення МРТ.

16. Які інформаційні промені використовуються в ПЕТ?

17. Який із трьох методів КТ найбезпечніший для людини?

18. Назвіть етапи процесу обробки інформації при УЗД.

19. Назвіть галузі застосування УЗД.

20. . Назвіть призначення комп'ютерних моніторингових систем.

21. . Які медичні прилади включено в приліжковий комплекс комп'ютерних моніторингових систем?

22. . Які біологічні параметри спостерігають за допомогою комп'ютерних моніторингових систем?

23. . Яку роль виконує АЦП у комп'ютерних моніторингових системах?

24. При яких ситуаціях ІШЗ подає звуковий або світловий сигнал тривоги на пост медичної сестри?

25. Яке призначення холтерівського моніторингу?

Переглядів: 6134