• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ультразвукове дослідження

Позитронно-емісійна томографія

ПЕТ — радіонуклідний томографічний метод дослідження внутрішніх органів людини. Інформаційним променем ви­ступає радіоактивне випромінювання тіла людини під дією введених радіофармпрепаратів (РФП) з малим періодом пів-розпаду: ^пС-вуглець (період піврозпаду Т_1/2 становить 20,4 хв), ¹³М-азот (Т_1/2 — 10 хв), ¹⁵0-кисень (Т_1/2 — 2,03 хв), ¹⁸Р-фтор (Т — 110 хв). Після цього людина стає джерелом випроміню­вання, тобто інформації. Метод засновано на реєстрації пари у-квантів, що виникають при анігіляції електронів і позит­ронів. При анігіляції пара "позитрон — електрон" зникає, ут­ворюючи два у-кванти, що розлітаються в протилежних на­прямках. Кожний із цих квантів має енергію 511 кеВ. Ці два кванти реєструються двома протилежно розташованими дат­чиками, розміщеними в кілька рядів кільцем діаметра 45— 65 см. Сприйняте високочастотне електромагнітне випроміню­вання (у -кванти) перетворюється на цифровий код, а потім об­робляється на ПК.

Чутливість ПЕТ вища, ніж КТ і МРТ. За допомогою ПЕТ вдається констатувати зміну витрат глюкози, міченої ¹¹С в "оч­ному центрі" головного мозку, при відкриванні очей. Тому ПЕТ використовують при дослідженнях найтонших метаболіч­них процесів у мозку, аж до розумових. Позитронно-активні радіонукліди дуже швидко розпадаються. До того ж усі вони циклотронного походження. Отже, ПЕТ застосовують лише в радіологічному центрі, оснащеному циклотроном, радіофармацевтичною лабораторією, позитронним томографом і комп'ю­тером для обробки інформації.

УЗД — досить поширений метод діагностики. Інформаційним променем є ультразвукова хвиля (УЗХ), відбита від межі розділення двох різних за щільністю середовищ. Ультразвуком взагалі називають високочастотні звукові хвилі із часто­тою понад 20 кГц. У медицині застосовують частоти діапазону 2—10 МГц. Особливістю УЗХ є їхня здатність відбиватися від границь середовищ, що різняться щільністю. Пучок УЗХ направляється на досліджувану ділянку, попередньо змочену ге­лем для зменшення повітряної щілини між датчиком і поверхнею шкіри, а, отже, і для зменшення втрати енергії ультразвукового потоку. Відбиті УЗХ вловлюються датчиком (датчик є високотехнологічним приладом, здатним як генерувати, так і сприймати УЗХ) апарата. Після посилення УЗХ і перетворення в електричні сигнали інформація оцифровується за допомогою АЦП і закладається в пам'ять комп'ютера. Комп'ютер за допомогою програмного забезпечення обробляє оцифровану інформацію і видає на екран двовимірну реконструкцію зображення всіх тканин, крізь які пройшли УЗХ (мал. ).

УЗД є методом медичної візуалізації, який почали застосовувати понад 40 років тому. Сфера застосування ультразвуку в медицині надзвичайно широка. З діагностичною метою його використовують для виявлення захворювань органів черевної порожнини і нирок, органів малого таза, щитоподібної залози, грудних залоз, лімфатичної і серцево-судинної систем, в акушерській і педіатричній практиці. В абдомінальній практиці УЗД дає змогу візуалізувати й охарактеризувати (розміри, контури, структура, щільність) усі паренхіматозні органи (печінку, селезінку, підшлункову залозу, нирки), наповнені рідиною порожнисті органи (жовчний міхур і протоки), кровоносні судини, фрагменти кишкових петель, вільну рідину в черевній порожнині, збільшені лімфатичні вузли, пухлинні конгломерати, змінений червоподібний відросток. Роздільна здатність сучасних апаратів становить 1—2 мм. Недоступними для УЗД є тканини, що містять повітря, і кістки.

Зображення приймається в режимі сірої шкали (від абсолютно білого до аб­солютно чорного кольору). Для дослі­дження потоків рідини застосовують штучне виділення кольорів у колірних апаратах Допплера (Соїог Ворріег). Нап­риклад, кровотік до датчика прийнято позначати червоним кольором, від датчи­ка — синім, турбулентний кровотік — синьо-зелено-жовтим кольором (мал.8). Колірний допплер застосовують для дослідження кровотоку в судинах, в ехокардіографії.

У сучасних приладо-комп'ютерних системах УЗД використовують нові функціональні можливості: ав­томатичне обчислення обсягу структур складної форми, одер­жання об'ємних (3В) зображень (мал. 9) у режимі сірої шкали і кольорового допплера, одержання будь-якого зрізу в кожній з трьох проекцій.

Мал. 7. УЗД-апаратура

До основних переваг УЗД відносять:

— універсальність та інформативність;

— мобільність і швидкість виконання;

— неінвазивність;

— відсутність променевого навантаження.

Читайте також:

1. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
2. Актуальність дослідження
3. Алгоритм дослідження кон’юктури
4. Аналіз документів як метод соціологічного дослідження.
5. Аналіз інформації та постановка задачі дослідження
6. Аналіз потреб споживачів та аналіз конкурентів у процесі маркетингового дослідження
7. Аналітичний метод дослідження
8. Анкета — основний інструмент дослідження
9. Біохімічне дослідження жовчі.
10. Вибір методів дослідження
11. Вибір методу (методики) проведення дослідження
12. Вибір методу дослідження

Переглядів: 1371