Електроенергетика

Електроенергетикаяк галузь промисловості включає виробництво електричної енергії на теплових, гідравлічних та атомних електростанціях, електричні мережі, окремі котельні та інші господарські об'єкти. Розвиток електроенергетики залежить від використання різноманітних енергетичних ресурсів, більшу частину яких складають не-відновлені наливні ресурси: вугілля, нафта, природний газ, уран тощо.

Стан енергозабезпечення країни та окремих регіонів відображається в енергобалансі, в якому подаються дані про кількість виробленої електроенергії та одержаної із-за меж України, кількість спожитої електроенергії та витраченої у мережах загального користування, кількість відпущеної електроенергії за межі України.

Динаміка обсягів виробництва та споживання електроенергії наведена в табл. 4.2.

Обсяг виробленої електроенергії протягом останніх років зменшився на 40%, з 300 млрд. кВт.-год. в 1990 р. до 182 млрд. кВт.-год. в 2004 р. Особливо відчутний спад виробництва електроенергії відмічено в перші роки існування України як незалежної держави в результаті впровадження ринкових відносин, приватизації об'єктів енергопостачання, відсутності чіткої системи державного контролю за цими важливими процесами. Останнім часом обсяг виробленої енергії стабілізувався на рівні 172-182 млрд. кВт.-год.

РОЗДІЛ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА

Таблиця 4.2 Енергобаланс у 1990-2004 pp. (млрд. кВт.-год.)

Джерело: [130].

Аналіз використання електроенергії підприємствами різних галузей економіки свідчить про наявність нестабільності в цих процесах. Значний обсяг електроенергії (50-52%) споживається промисловими підприємствами та в будівництві. Іншими галузями діяльності, в тому числі в житлово-комунальному господарстві використовують до 20% виробленої електроенергії. Незначними є витрати електроенергії у сільському господарстві та на транспорті. Вражають втрати електроенергії у мережах загального користування — до 15-18% від загального обсягу.

Потреби у електроенергії забезпечують підприємства різних галузей енергетичної промисловості (табл. 4.3).

Теплові електростанції (ТЕС) являють собою промислові підприємства, призначенням яких є перетворення хімічної енергії палива у теплову, а теплову — в електричну. Процес здійснюється в результаті синхронної взаємопов'язаної експлуатації котелень, парових котлів, турбін, генераторів та розподільчих підстанцій.

Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

Таблиця 4.3

Потужність електростанцій і виробництво електроенергії

Роки	Всі елект-	У тому числі
ростанції	Гідроелектростанції	Теплові	Атомні
Потужність, млн. кВт	Виробництво електроенергії, млрд. кВт. год.	Потужність, млн. кВт	Виробництво електроенергії, млрд. кВт. год.	Потужність, млн. кВт	Виробництво електроенергії, млрд. кВт. год.	Потужність, млн. кВт	Виробництво електроенергії, млрд. кВт. год.
	55,6	298,5	4.7	10,7	37,1	211,6	13.8	76.2
	53,9	194,0	4.7	10,2	36,6	113,3	12.6	70.5
	54,0	183,0	4,7	8,8	36,5	94,6	12,8	79,6
	53,8	172,8	4,7	15,9	36,3	81.7	12,8	75,2
	52,8	171,4	4,7	11,5	36,3	82,6	11,8	77,3
	52,8	173,7	4,8	9,8	36,2	85,9	11,8	78,0

Джерело: [130].

Сумарна потужність теплових електростанцій України стабілізувалася на рівні 36 млн. кВт., забезпечує 50% загальних потреб в електроенергії. Теплові електростанції обслуговують значні території, промислові райони, промислові центри.

Незважаючи на притаманні переваги розвиток теплоенергетики стримується недоліками, серед яких — відносно низькі ККД (35-42%) теплоелектростанцій, значні обсяги споживання невідновленого палива, зношеність основних фондів, висока собівартість виробленої електроенергії тощо.

Гідравлічні станції (ГЕС) для виробництва електроенергії використовують механічну енергію водних потоків. ГЕС використовують постійно діючі потоки води, не втрачають паливних ресурсів, менше залежать від транспорту, створюються сприятливі умови для механізації та автоматизації виробничого процесу, термін їх використання значно триваліший порівняно з тепловими електростанціями.

Розділ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА

В Україні значного поширення набули гребцеві ГЕС, що будуються на рівнинних річках і передбачають створення водосховищ, які займають значні території. На гірських річках будують дериваційні гідроелектростанції, де існує великий природний напір води. Спорудження греблевих ГЕС супроводжується комплексним вирішенням господарських завдань. Забезпечується обводнення земель, господарське та побутове водопостачання, створюються умови для судноплавства та розвитку рибного господарства. Потужні гідроелектростанції побудовані на р. Дніпро, утворюючи Дніпровський каскад ГЕС. До його складу входять Київська, Канівська, Кременчуцька, Дніпродзержинська, Дніпровська та Каховська гідроелектростанції. Серед інших необхідно відмітити про експлуатацію Дніпровського гідровузла та Теребля-Рікську ГЕС у басейні Тиси. Будівництво та експлуатація ГЕС на малих річках не привело до позитивних результатів, враховуючи їх малу потужність та значні витрати, що пов'язані з будівництвом та використанням.

Сумарна потужність гідроелектростанцій України стабілізувалася на рівні 4,7-4,8 млн. кВт, дозволяє забезпечувати потреби в електроенергії, обсяг якої складає приблизно 4-5% від загального обсягу виробленої електроенергії. Враховуючи відносно низьку собівартість виробленої електроенергії, екологічну безпечність для населення, експлуатація гідроелектростанцій завжди буде привабливою для забезпечення енергетичних потреб України.

Атомні електростанції (АЕС) використовують енергію, що утворюється в процесі розпаду атомів радіоактивних елементів (основним видом ядерного палива є уран — 235 і плутоній — 239.)

Основними елементами АЕС є атомний реактор, циркуляційні насоси, трубопроводи, парогенератор, трубогенератор, турбіни.

Будівництво атомних електростанцій в Україні розпочалося ^в 60-х роках минулого століття. Введені в дію Запорізька, Чорнобильська, Хмельницька, Рівненська атомні станції. Завдяки цьому загальна потужність всіх атомних електростанцій доведена до 12-13 млн. кВт, а обсяг виробленої електроенергії стабілізувався на рівні 75-78 млрд. кВт.-год., що складає 42-45 % від загального обсягу виробництва електроенергії.

Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

Будівництво АЕС супроводжується загрозою потенційних можливостей викидів радіоактивних речовин в атмосферу, в результаті прора-хунків на етапі конструювання, проектування, будівництва та експлуатації АЕС, що становить небезпеку для навколишнього природного середовища та населення. Все це проявилось в результаті Чорнобильської катастрофи у 1986 p., що призвела до найбільшої трагедії, сколихнула весь світ.

Проте, дефіцит електроенергії, зменшення обсягів постачання в Україну нафти і газу, складність у розвитку вугільної галузі, що негативно вплинуло на розвиток промисловості і сільського господарства, змусило переглянути відношення фахівців до розвитку атомної енергетики, підвищуючи вимоги до забезпечення безпечної експлуатації АЕС. В результаті були прийняті рішення стосовно введення в дію додаткових, завчасно недобудованих блоків на Рівненській та Хмельницькій АЕС.

Читайте також:

Електроенергетика

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Нафтогазова промисловість	\|	Альтернативні види палива та електроенергії

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.