МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
IІI. De Tiberio Sempronio GracchoTib. Gracchus post mortem patris a Cornelia matre educātus est. Quae, cum rex quidam Aegypti eam in matrimonium ducĕre vellet, "Nolo", inquit, "regīna appellāri; malo bonam matrem liberōrum meōrum esse". Aliquando, cum amīca ei ornamenta sua ostendisset, Cornelia filiis advocātis "Visne", inquit, "mea ornamenta vidēre? Haec sunt ornamenta mea". Tiberius, maior fratrum, cum adolevisset, pauperĭbus auxiliāri voluit (anno centesĭmo tricesĭmo tertio). Nam Carthaginiensĭbus victis aliisque gentĭbus subactis multi nobĭles Romāni luxuriōse vivĕre malēbant quam patriae servīre multosque rustĭcos ex possessionĭbus suis depellēbant, quod magnos hortos villasque habēre volēbant. Quod cum Tib. Gracchus cognovisset, Romae in contionĭbus haec fere verba faciēbat: "Bestiae sua domicilia habent. Vos quoque tecta paterna et agros a maiorĭbus acceptos incolĕre vultis. Ităque indignor agros vobis ab aliis erĭpi, qui ipsi agricŏlae esse nolunt. Ităque, cum vobis prodesse velim illisque invīsus esse malim, quam patriam deserĕre, postŭlo, ut vobis agri reddantur". Quod Gracchus voluit, perfīci non potuit. Nam ab adversariis interfectus est corpusque eīus iniectum est in Tibĕrim. IV. De Ariŏne Ario, clarissĭmus citharista, cum in Graecia Magna ingentes opes sibi comparavisset, Corinthum reverti statuit. Sed cum navem homĭnum Corinthiōrum conscendisset, hi, ut opĭbus citharistae potirentur, ipsum de medio tollĕre constituērunt. Quod cum Ario cognovisset, nautas orāvit, ut vitae suae parcĕrent. Hi se ei temperatūros esse negavērunt eumque ipsum in mare se praecipitāre iussērunt. Tum ille orāvit, ut antea ad cithăram canĕre sibi licēret. Quod cum ei permisissent, in puppi constĭtit altaque voce cecĭnit. Eo cantante, delphīni, sonōrum dulcitudĭne ducti, annatavērunt. Ităque, cum in mare desiluisset, a delphīno ad Taenărum promunturium vectus est. Inde Corinthum contendit et, quid sibi accidisset, Periandro tyranno narrāvit. Paulo post nautae quoque advenērunt. Interrogāti, num quid de Ariŏne cognovissent, eum salvum in Italia esse dixērunt. Tum vero ille subĭto advēnit et eos refellit, ac statim hi pro scelĕre poenas pependērunt.
|
||||||||
|