В) Капітал в сфері торгівлі, торгівельний прибуток.

Бастіони натуральних господарств — сімейні і феодальні були розорені торгівлею. В умовах товарного виробництва вироблену продукцію необхідно продати. А споживачу її потрібно купити. Споживач купляє продукцію безпосередньо у виробника, або посередника, торговця. Таким чином, крім промислового підприємця, суб'єктом на ринку виступає торговий підприємець. Його специфічною функцією є забезпечення процесу реалізації товарів.

Торгове підприємництво дозволяє позбавити промислового виробника від клопотів, пов'язаних із реалізацією продукції безпосередньо споживачам. Промисловий підприємець завдяки цьому має можливість зменшити потребу в засобах і предметах праці, робочій силі, і вивільнені кошти направитинарозширення виробництва, підвищення рівня його ефективності. В свою чергу спеціалізація окремих груп підприємців на реалізації товарів забезпечує прискорення обігу, скорочення видатків обігу і, в цілому, сприяє підвищення ефективності суспільного виробництва.

Капітал торгового підприємця знаходиться в двох формах:

грошовій і товарній. А загальна формула торгового підприємства виражається в поступовому перетворенні грошей в товар, а потім товару в гроші і має такий вигляд: Г-Т-Г'.

Торговий підприємець як і торговий зазнає певних витрат. Ці витрати в грошовому виразі називаються видатками обігу. Розрізняють два види видатків обігу: чисті і додаткові.

Чисті пов'язані із зміною форми вартості (перетворення товарів в гроші чи грошей в товари). До них відносять затрати на утримання торгових приміщень, обладнання, рекламу, зарплата працівникам прилавка, утримання бухгалтерії.

Додаткові витрати пов'язані з продовженням процесу виробництва в сфері обігу. Вони включають видатки, пов'язані із транспортуванням і збереженням запасів товарів, з їх упаковкою і розфасовкою.

Мета торгового підприємця, як і промислового — одержання прибутку. Утворення торгового прибутку здійснюється за рахунок різниці між оптовими і роздрібними цінами. Торговець купляє товар великими партіями оптових низьких цінах, а продає по роздрібних високих цінах. Прибуток торгового підприємця можна визначити за формулою:

Н = Цр - ( Цо + Во ), де

Н — торговий прибуток,

Цр - роздрібна ціна,

Цо — оптова ціна,

Во - видатки обігу.

В практиці, торгові підприємства купляють товар у виробників по певній оптовій ціні. До цієї ціни добавляють націнку (до 25%). В інших випадках купляють товар по роздрібними цінами із торговою скидкою, яка визначається за домовленістю. Різниця між націнкою і видатками обігу складає торговий прибуток. Принципи його розподілу такі самі як і промислового прибутку.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Б) Банки і кредитні відносини.	\|	Г) Цінні папери і фондові біржі.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.