Облік цільового фінансування.

6.1. Змістові та класифікаційні характеристики забезпечення зобов»язань

Забезпечення― особливий вид зобов’язань, які самостійно формуються підприємством (резервуються кошти в якості внутрішніх джерел фінансування для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на: виплату відпусток працівникам; додаткове пенсійне забезпечення; виконання гарантійних зобов'язань; реструктуризацію; виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів та забезпечення інших витрат і платежів.

Суми створених забезпечень одночасно визнають витратами, а тому при їх нарахуванні у підприємства активів не виникає.

Як економічна категорія забезпечення означає створення резервних і страхових фондів для гарантування погашення заборгованості кредиторам.

Відповідно до П(С)БО 11 “Зобов’язання” під забезпеченням розуміють зобов’язання з невизначеною сумою або часом погашення на дату балансу. Їх визнають за обліковою оцінкою в сумі, необхідній для погашення відповідного зобов’язання. Забезпечення формуються шляхом збільшення операційних витрат поточного періоду, в якому такі забезпечення сформовано (нараховано, поповнено), і використовуються для покриття тільки тих витрат, для яких їх було створено.

Згідно з п. 6 ПБО 16 під забезпеченням розуміють зменшення активів або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), визнається витратами звітного періоду за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оціненими.

Слід зауважити, що забезпечення виступають однією з основних складових облікової політики, при формуванні якої слід звернути особливу увагу на створювані резерви майбутніх витрат і платежів. Окремі підприємства можуть також створювати й інші додаткові резерви. Забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створене.

Достовірність утворення і погашення сум забезпечень перевіряється за даними кошторисів, розрахунків і за необхідності в кінці року коригується. Залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу та, у разі потреби, збільшується або зменшується. У випадку відсутності ймовірності вибуття активів для погашення майбутніх зобов'язань сума такого забезпечення підлягає сторнуванню.

На деяких підприємствах подібні внутрішні джерела не формуються. Усі понесені витрати одразу списуються у поточному періоді. Безумовно, це неправильно як з економічної, так і з методичної точки зору, оскільки необхідні витрати, що мають сезонний чи несистематичний характер будуть мати суттєвий вплив на фінансовий результат.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Облік інших довгострокових зобов»язань	\|	Облік забезпечення майбутніх витрат і платежів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.