• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Аудит на підприємствах з комп’ютеризованим бухгалтерським обліком

Пресняков С. Подойдем к проверке творчески! // Бухгалтер и компьютер. – 2002 р. – № 10. – с.21-28.

При проведенні аудиту в умовах комп’ютерної обробки даних зберігається його мета та основні елементи методології. Але середовище комп’ютерної обробки інформації суттєво впливає на процес вивчення аудитором системи обліку та засобів внутрішнього контролю господарюючого суб’єкта. Тому аудитору необхідно визначити, як впливають на організацію та проведення аудиту використання системи комп’ютерної обробки даних у господарюючого суб’єкта, в тому числі на вивчення системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю.

Характерними змінами для цих систем у випадку застосування комп’ютерної техніки є:

Ä можливість використання електронних первинних документів поряд з традиційними паперовими документами;

Ä зберігання нормативно-довідкових показників в пам’яті комп’ютера;

Ä застосування форми обліку, орієнтованої на сучасні методи формування вихідної інформації та забезпечення її достовірності;

Ä поєднання синтетичного обліку з аналітичним;

Ä поєднання систематичного обліку з хронологічним;

Ä підвищення оперативності та зручності використання облікової та звітної інформації.

Для належного проведення аудиту господарюючий суб’єкт зобов’язаний надати аудитору необхідний доступ до системи комп’ютерної обробки даних. Разом з тим, замість безпосереднього доступу до комп’ютерної системи аудитору можуть надаватись усі необхідні роздруковані матеріали на паперових носіях.

До бухгалтерських програм, які використовуються суб’єктом господарювання для проведення аудиту, висувається ряд вимог:

Ä простота введення проводок до журналу господарських операцій;

Ä багаторівневий аналітичний облік;

Ä можливість складання довільних звітів й аналітичних відомостей як за проводками, так і за оборотами по рахунках;

Ä здійснення ручного й автоматизованого заповнення податкової та фінансової звітності;

Ä формування бланків довільної форми, алгоритмів розрахунків;

Ä зберігання та довільне налагодження ведення обліку і складання звітності за минулі періоди;

Ä введення первинної інформації на різних робочих місцях;

Ä одночасне ведення бухгалтерського обліку кількох підприємств на одному комп’ютері;

Ä наявність текстового редактора;

Ä сумісність з іншими бухгалтерськими програмами.

Застосування обчислювальної техніки в обліковому процесі вносить суттєві зміни до системи джерел інформації про об’єкти, що підлягає перевірці. В умовах застосування комп’ютерних технологій поряд з паперовими носіями інформації створюються й електронні носії. При цьому для ефективного проведення перевірки, аудитор повинен знати, як отримати та обробити дані, що зберігаються на електронних носіях інформації.

Для проведення аудиту в комп’ютерному середовищі аудитор повинен володіти знаннями у сфері систем обробки економічної інформації; мати уяву про технічне, програмне, математичне та інші види забезпечення бухгалтерського обліку; володіти термінологією у сфері комп’ютеризації; чітко уявляти особливості технології та послідовність процедур комп’ютерної обробки облікової інформації; організацію роботи бухгалтерії в таких умовах. Він повинен вміти працювати на комп’ютері з основними офісними програмами, мати практичний досвід роботи з різними системами бухгалтерського обліку, аналізу, правовими та довідковими системами, спеціальними інформаційними системами аудиту. Всі ці знання йому необхідні для того, щоб правильно визначити, який вплив на організацію, планування, проведення аудиту здійснює використання автоматизованих інформаційних систем у клієнта.

Це означає, що робота в середовищі комп’ютерної обробки інформації господарюючих суб’єктів вимагає від аудитора додаткових знань і навичок. Враховуючи різноманітність і складність комп’ютерних технологій, від аудитора не вимагається бути першокласним спеціалістом з комп’ютеризованого бухгалтерського обліку. Тому, якщо аудитор не володіє достатніми знаннями, він може запрошувати консультанта з питань інформаційних технологій.

При проведенні комплексного аудиту в умовах застосування комп’ютерів для обробки облікової інформації до складу аудиторської групи рекомендується включати спеціаліста з технології комп’ютерної обробки економічної інформації (рис. 2).

Рис. 2. Напрями взаємодії аудитора і консультанта з комп’ютерної обробки даних

Це дозволяє виявити “слабкі” місця у програмі з контрольних позицій, можливі помилки викривлення в програмі з метою здійснення зловживань тощо.

У випадку використання роботи експерта для оцінки системи комп’ютерної обробки даних, що застосовується клієнтом, аудитор повинен планувати, регулювати та контролювати роботу консультанта, зберігаючи при цьому провідне становище.

В ході попереднього вивчення системи обліку клієнта аудитору, перш за все, слід ознайомитись з організаційною формою обробки даних і рівнем автоматизації управлінських завдань, у тому числі завдань бухгалтерського обліку. Сучасні інформаційні системи бухгалтерського обліку, технічною основою яких є комп’ютери, дозволяють їх децентралізоване використання безпосередньо на робочих місцях облікового персоналу. Рівень централізації обробки та зберігання даних може бути різним і залежати від чисельності кадрів бухгалтерії, забезпеченості її комп’ютерами, розподілом робіт між персоналом і багатьох інших факторів.

При вивченні організаційної форми обробки даних аудитору слід встановити, чи оброблює дані сам суб’єкт, чи це за договором робить третя сторона. У першому випадку аудитор повинен підготувати схему організації комп’ютерної системи обліку та обробки даних.

Аудитор не повинен примушувати (прямо або опосередковано) клієнта до застосування системи комп’ютерної обробки даних (далі – КОД), відомої аудитору. Рекомендації аудитора щодо використання тієї чи іншої системи КОД можлива тільки в тому випадку, коли аудитор надає господарюючому суб’єкту супутні аудиту послуги з організації системи КОД.

Аудитор повинен дати оцінку правильності вибору завдань автоматизації та висловити думку про завдання, ділянки обліку, роботу підрозділів, де застосування комп’ютерної технології обробки даних призведе до найбільшого ефекту. Він повинен оцінити функціональну повноту системи, орієнтуючись на класифікацію.

При описі організації системи комп’ютерної обробки облікових даних повинні висвітлюватись наступні питання:

Ä форма бухгалтерського обліку: послідовність обробки облікової інформації, форми первинних облікових документів, зведених регістрів бухгалтерського обліку, вихідних форм, що використовуються;

Ä розділи та ділянки обліку, що функціонують у середовищі комп’ютерної обробки даних;

Ä коротка характеристика програмного забезпечення комп’ютерної обробки даних: єдиного пакетного програмного продукту або різних програмних продуктів для різних ділянок обліку. При підготовці опису програмного забезпечення необхідно вказати розробника програми, дату введення програмного забезпечення, частоту та спосіб його оновлення в міру змін діючого законодавства;

Ä обробка і передача даних. В пакетному режимі база даних бухгалтерського обліку обробляється (оновлюється) в міру накопичення введеної інформації. За наявності структурних підрозділів накопичена за певний період інформація може передаватися в режимі реального часу, якщо є мережевий зв’язок, або на магнітних носіях (дискетах);

Ä технічне забезпечення. Рекомендується оформити у вигляді схеми, що складається з окремих блоків технологічного процесу обробки даних;

Ä забезпечення архівування та зберігання даних.

Аудитору слід переконатись у забезпеченні збереженості даних інформаційної базиза умови обмеженості несанкціонованого доступу, архівування, кодування і декодування інформації.

Комп’ютерні системи більш відкриті для доступу до даних, тому в кожній з них чітко мають розмежовуватись повноваження і права доступу до інформації, а також введена система захисту та контролю від несанкціонованого доступу. Розмежування прав доступу, введення, змін і знищення інформації доповнюється рядом інших способів (криптографічний захист усіх або частини документів, захист від несанкціонованого використання АРМ, захист каналів зв’язку від несанкціонованого втручання тощо). В ході аудиту слід впевнитися в достатності цих засобів для забезпечення формування достовірних даних про фінансово-господарську діяльність клієнта і неможливості втручання ззовні до управління виробничим процесом.

Інформаційна база повинна бути актуальною: поточна база обліку – безперервно поповнюватись новими записами про господарські операції, а умовно-постійна і довідкова інформація – відповідати умовам, що змінюються і періодично поновлюватись.

Особлива увага приділяється перевірці надійності засобів внутрішнього контролю в середовищі комп’ютерної обробки даних.Облікова політика, що орієнтується на автоматизовану інформаційну систему бухгалтерського обліку, повинна обов’язково передбачати елементи внутрішнього контролю. Аудитор повинен виявити слабкі місця контролю системи комп’ютерного обліку – розглянути як апаратні, так і програмні засоби контролю, а також організаційні заходи перевірки цілісності даних і відсутності комп’ютерних вірусів.

В ході аудиту необхідно проаналізувати систему контролю підготовки бухгалтерських даних, перевірити, які заходи здійснюються клієнтом для запобігання появи помилок і фальсифікацій. Слід відмітити способи організації контролю, повноти і правильності введення первинної інформації до інформаційної бази, контролю обробки і виведення даних на друк, дати оцінку їх достатності та ефективності. В мережевих системах, що мають багато користувачів, об’єктом уваги повинен бути контроль передачі даних.

Аудитор повинен оцінити надійність системи внутрішнього контролю господарюючого суб’єкта та вплив на цю надійність функціонуючої системи КОД:

Ä контроль підготовки даних як на рівні користувача, так і на рівні комп’ютерної служби;

Ä контроль попередження помилок і фальсифікацій під час роботи;

Ä контроль роботи з даними (доступ, правильність, повнота), особливо з даними нормативно-довідкового характеру;

Ä можливість зміни програмного забезпечення, зокрема, способів реєстрації первинної інформації;

Ä ступінь координації та взаємодії між службою інформатизації і користувачами системи КОД.

Аудитору необхідно враховувати, що застосування програмного забезпечення господарюючим суб’єктом значно впливає на ризик появи помилок і відхилень в обліку.

Види аудиторського ризику, що виникає внаслідок використання комп’ютерних систем обробки даних, наведені в табл. 3.

Таблиця 3. Аудиторські ризики, пов’язані з використанням комп’ютерних систем обробки даних

За різних умов ризик може підвищуватись або знижуватись. Фактори впливу на рівень аудиторського ризику наведені на рис. 3.

Рис. 3. Фактори впливу на рівень аудиторського ризику

Також слід оцінити можливості використання клієнтом системи щодо створення та формування нових, не передбачених програмою, форм внутрішньої або зовнішньої звітності: розглянути механізм роботи з вихідною інформацією, можливості її розшифрування, швидкого виявлення та виправлення помилок; провести тестування результатів обробки для виявлення, наприклад, вірно розрахованого сальдо по рахунках; протестувати перенесення облікових даних у звітність, особливо в тих випадках, коли показники форм звітності в системі заповнюються “вручну” перенесенням із сформованих програмою стандартних звітів (облікових регістрів).

Аудитору слід оцінити кваліфікацію облікового персоналу у сфері КОД, зокрема: чи мають спеціалісти відповідну вищу або середню освіту, чи пройшли курс навчання з інформаційних технологій, чи вивчення системи КОД відбувалося самостійно.

Окрему увагу в ході перевірки аудитору слід приділити вивченню та оцінці системи документообігу клієнта, порядку формування, реєстрації, зберігання, обробки документів і трансформації первинних даних у систему записів на бухгалтерських рахунках.

Слід встановити місця виникнення первинної інформації і ступінь автоматизації її збору та реєстрації. На практиці застосовуються різні способи документального оформлення господарських операцій, зокрема, передача вихідної інформації до комп’ютера безпосередньо різноманітними датчиками, лічильниками, виробничим обладнанням, електронними вагами, касовими апаратами тощо. При цьому значно скорочуються потоки первинної документації із збереженням принципу суцільного документування господарських операцій.

При використанні спеціальних засобів автоматизації збору та реєстрації інформації аудитор повинен переконатися в тому, що перевірка цих засобів спеціалістами проводиться регулярно, результати належним чином оформлю-ються і вживаються відповідні заходи при виявленні відхилень від норм.

Перше уявлення про рівень автоматизації складання первинних документів аудитор може отримати і при ознайомленні зі схемою розташування автоматизованих робочих місць (АРМ) управлінського персоналу підприємства. АРМ, що розташовані в місцях виникнення первинної інформації (на складах, в цехах), дозволяють скласти первинний документ і в момент здійснення операції, зафіксувати інформацію на машинному носії, передати документи до бухгалтерії для подальшої обробки. Відсутність АРМ у нижніх підрозділах підприємства може свідчити про ручний спосіб складання документів з послідовною передачею їх до бухгалтерії, або про те, що документи формуються в самій бухгалтерії, що є характерним для підприємств з невеликим обсягом документів.

Аудитор повинен дати характеристику способам введення даних і формування записів про господарські операції. Автоматизована і автоматична генерація бухгалтерських записів і проводок на основі типових операцій та електронних форм документів дозволяє уникнути багатьох помилок, які виникають при ручному введенні та формуванні проводок. Слід вивчити організацію зберігання інформації про господарські операції та можливість її швидкого отримання, про документи та виведення їх на друк.

За допомогою комп’ютерної техніки проводяться складні розрахунки щодо прогнозування імовірності нераціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, недостач, розкрадань, зловживань, приписок невиконаних робіт. Це дає можливість зосереджувати увагу аудиторів на тих ділянках, де можливі негативні явища, тому комп’ютери широко застосовуються для діагностики відхилень від нормального режиму роботи в діяльності підприємства, що підлягають аудиту.

Експлуатаційні можливості комп’ютерів створюють передумови для автоматизації процесу аудиту. Вони дозволяють здійснювати програмний контроль змісту господарських операцій шляхом широкого використання програмно-методологічних прийомів поточного контролю, перевірки достовірності економічних даних на всіх стадіях технологічного процесу їх обробки.

При автоматизації бухгалтерського обліку на підприємствах, створюється система автоматизованого контролю, яка повинна бути описана в проектній документації. Якщо при розробці закладається всебічний логічний контроль різноманітних взаємопов’язаних показників руху засобів і джерел їх утворення, знижується можливість виникнення різних викривлень, зловживань. У аудитора не виникає потреби застосовувати різні прийоми документального контролю, оскільки вони виконуються автоматично, програмно та носять постійний характер.

До основних видів контролю достовірності інформації належать:

Ä контроль на рівні реквізитів з метою уникнення механічних помилок (тип, шаблон, діапазон);

Ä дотримання технологічного процесу обробки інформації на обчислювальному центрі, що передбачає неможливість виконання наступної процедури обробки без нормального завершення попередньої процедури.

Проектна документація аудитором перевіряється на наявність в проекті засобів автоматизованого контролю – як для забезпечення достовірності інформації, що обробляється на основних етапах облікового процесу, так і для виявлення різного роду відхилень. У результаті такої перевірки можуть бути виявлені “слабкі” місця в програмі, які не перешкоджають здійсненню відхилень (наприклад, відсутність програмного контролю внутрішнього переміщення запасів і грошових коштів, контролю за використанням бланків суворої звітності тощо). Це може стати умовою для виписки безтоварних накладних з метою приховування недостач, повторного включення документів для автоматизованої обробки.

На практиці, закладені до проектної документації системи контролю часто не відповідають фактичному його здійсненню в процесі обробки облікової інформації. Тому аудитору слід переконатися у відповідності проекту фактичному обліковому процесу, перевірити правильність обробки інформації. Технологічний процес повинен забезпечити автоматизацію контролю правильності обробки інформації та виправлення виявлених помилок.

Використання програмного забезпечення при проведенні аудиту вимагає розробки спеціальних методик щодо діагностики стану підприємства, що підлягає аудиту. За допомогою методів попереднього дослідження можна, не перевіряючи конкретних документів і виконуючи лише відповідні розрахунки, отримати відповідь на питання про те, чи варто проводити поглиблений аудит діяльності конкретного цеху, служби, ділянки. Це дає можливість більш раціонально використовувати робочий час аудиторів.

При використанні комп’ютерної техніки аудитори часто вдаються до програмно-логічних способів контролю, серед яких варто виділити: прийоми подвійного рахунку; алгоритмічний контроль; рахунковий контроль з отриманням контрольних підсумків; балансовий спосіб рахункового контролю; застосування матричних моделей; порівняння однойменних показників, отриманих з різних джерел (зустрічні перевірки); прийом оберненого перерахунку; способи підстановок, кореляційних зв’язків, інші математичні прийоми, контроль за відхиленнями. Використання наведених прийомів дає можливість виявити протиріччя в окремих показниках первинних документів, нормативно-довідковій інформації, виявляти та попереджувати приписки й інші відхилення.

Перевірці правильності алгоритмів розрахунків аудитором приділяється особлива увага. Адже помилка, яка була закладена до алгоритму розрахунку і багаторазово застосовувалася до господарських операцій, що повторюються, може викривити результат господарської діяльності. Особливо ретельно перевіряються алгоритми операцій, які ініціюються самою програмою, так як до моменту їх виконання персонал зобов’язаний ввести, проконтролювати та відкоригувати всі дані, які використовуються цією операцією. Алгоритм також перевіряється на відповідність чинному законодавству та обліковій політиці господарюючого суб’єкта, а також з’ясовується можливість коригування алгоритму у випадку зміни порядку ведення бухгалтерського обліку, податкового чи іншого законодавства.

В процесі перевірки алгоритмів розрахунку сум при введенні госпо-дарських операцій контролюється також правильність формування проводок.

Тестування налагодження алгоритмів ставить високі вимоги до аудитора в частині його комп’ютерної підготовки. Бажано, щоб він розумів макромову конкретної програми. Це дозволяє йому не лише протестувати алгоритм на конкретних даних, але й розібратися в правильності його налагодження, наприклад, при використанні типових операцій, доступ до зміни яких має непрофесійний користувач – бухгалтер. Практика показує, що найбільш ефективно працюють системи, налагоджені дилерами фірми-розробника програмного продукту або висококваліфікованими аудиторами, які мають вагомі знання у сфері бухгалтерського, податкового обліку та законодавства, а також значний досвід роботи з різними комп’ютерними системами.

При перевірці алгоритмів слід звертати увагу і на правила заокруглення, переведення даних з одних одиниць виміру в інші тощо. Може статися так, що через помилки в заокругленні, баланс, наприклад, може сходитися в тисячах гривень і не сходитися в гривнях.

Окрему увагу слід приділити перевірці алгоритмів розрахунку показників форм звітності та оцінити можливість їх коригування при змінах у законодавстві. Більш того, часто зміни стосуються і самих форм звітності, додаються одні рядки, виключаються інші. Більшість систем обробки облікової інформації дозволяють бухгалтеру вносити самому такі зміни, без допомоги розробників. Тому аудитору необхідно перевірити відповідність форм звітності, що використовуються, чинному законодавству. Багато відомих фірм-розробників оперативно поширюють серед своїх користувачів нові форми бланків при їх зміні.

Досліджуючи документи, аудитор вивчає встановлений порядок виправлення виявлених помилок, аналізує їх з метою попередження в майбутньому. Особлива увага звертається на помилки, виявлені при введені інформації до комп’ютерної програми. Для перевірки правильності обробки інформації за окремим завданням аудитор може використовувати так званий метод “повтору контрольного прикладу”, тобто самостійно або із залученням спеціаліста обробити за діючими на підприємстві програмами і у встановленому технологічному порядку конкретну первинну інформацію.

Аудитор може застосовувати фактичні дані господарюючого суб’єкта або спеціально розроблені конкретні приклади перевірки алгоритмів комп’ютерної обробки даних. Контрольні дані вводяться до системи обробки з метою перевірки правильності функціонування комп’ютерних програм. Аудитору бажано мати набір даних і заздалегідь прораховані на їх основі результати, тобто контрольні приклади. Наприклад, для встановлення правильності нарахування прибуткового податку, аудитор може вводити до комп’ютерної програми клієнта значення визначеної суми заробітної плати та переконатися в правильності отриманого результату.

Контрольні дані повинні бути компактними та не вимагати багатогодинного введення до системи клієнта, але при цьому охоплювати якомога більший спектр видів господарської діяльності. Тестування комп’ютерної системи обробки даних клієнта із наперед підготовленими контрольними прикладами, як показує практика, є більш ефективним, ніж тестування на основі даних самого клієнта.

Також можливим є застосовування спеціальних засобів для перевірки змісту комп’ютерних файлів підприємства, що підлягає аудиту. Для таких потреб застосовуються програми, які дозволяють аналізувати зміст таких файлів, сортувати показники, що в них зберігаються, за різними ознаками (датою, сумою, алфавітом, змістом тощо), та роздруковувати їх в необхідній формі.

Використовувати хронологічну перевірку доцільно на тих підприємствах, в яких ведеться кількісно-сумовий облік запасів (на складах торговельних підприємств, базах). Як правило, на цих підприємствах на кінець місяця по одних видах запасів можуть зазначатися залишки, а по інших – ні. Якщо аналізувати надходження і витрачання запасів не тільки на кінець місяця, а й дослідити кожну операцію з витрачання і надходження, тоді можна встановити, що за певними запасами на конкретну дату зазначаються перевитрати, а потім оприбутковуються запаси, після чого визначається реальний залишок. Відповідно, в результаті залишок, який утворився, приховується і не відображається в бухгалтерському обліку, і нарахування відповідного витрачання за даним товаром здійснюється за весь інвентаризаційний період.

За допомогою комп’ютерної техніки можна здійснювати програмний контроль за дотриманням різних норм, нормативів, правильності застосування знижок, націнок тощо.

В умовах автоматизованого обліку залишки по касових звітах можуть контролюватися програмно, дані взаємопов’язаних документів порівнюються із записами у звітах, на підставі первинних документів комп’ютерна програма розраховує заробітну плату, автоматизованим способом формується вихідна інформація синтетичного та аналітичного обліку. У цьому випадку автоматизований контроль обумовлений наявністю (або відсутністю) при розробці відповідних комплексів завдань з обліку касових операцій, оплати праці в процесі проектування автоматизованої системи обробки облікової інформації.

Використання комп’ютерних програм дає можливість швидко порівняти відповідність даних про нарахування заробітної плати сумам, нарахованим за виготовлену продукцію, з урахуванням складності та якості виконаних робіт і кваліфікації працівників. Перевищення допустимих норм вказує на нераціональне використання фонду заробітної плати чи зловживання. Поглибленим аудитом обґрунтованості нарахування та виплати заробітної плати працівникам певної ділянки, де були виявлені ці відхилення, можна виявити факти нарахування сум за невиконані роботи, оплати прихованих простоїв, завищення розцінок, недотримання технологічного процесу, включення до відомостей фіктивних осіб, або нарахування заробітної плати працівникам, які виконували адміністративну роботу, а також оплати за неякісну або невраховану продукцію, роботу з виправлення браку тощо.

Комп’ютери і штрихове кодування товарно-виробничих запасів можна широко використовувати при проведенні інвентаризацій. За завданням аудиторів або інвентаризаційної комісії за допомогою комп’ютера можна виготовити в необхідній кількості бланки описів із заповненими реквізитами. Тим самим спрощується робота по складанню описів, на що витрачається багато часу.

Виявлення результатів інвентаризації, взаємозалік нестач і лишків відбувається тільки після введення даних про фактичні залишки. Порівняльні відомості друкуються в необхідній кількості.

Використання комп’ютерних програм дає можливість не тільки полегшити та прискорити роботу інвентаризаційних комісій, аудиторів, бухгалтерів, але й підвищити достовірність результатів. Великий обсяг технічної роботи при взаємному заліку нестач і лишків в результаті пересортування не гарантує правильності виведення кінцевих даних.

Незважаючи на подальший розвиток комп’ютерного забезпечення та передачі вихідної інформації до комп’ютерних систем аудиторські операції організаційно-інструктивного характеру, спостереження, оцінки дій посадових осіб, отримання, довідок тощо вимагають творчих зусиль аудитора, тому їх важко автоматизувати за допомогою технічних засобів.

Як показує практика аудиту, кожне підприємство має особливості. Але в методології аудиту є загальні позиції. План аудиту, що використовується для більшості підприємств, складається з наступних процедур, кожна з яких вимагає отримання певного вихідного документу:

1) отримання довідкової інформації про підприємство;

2) аудит установчих документів;

3) аудит облікової політики;

4) аудит організації бухгалтерського обліку та звітності;

5) аудит стану бухгалтерського обліку та звітності;

6) аудит за напрямами обліку (облік безготівкових розрахунків, облік касових операцій, облік запасів, облік і використання необоротних активів, облік власного капіталу та забезпечення зобов’язань, облік довгострокових і поточних зобов’язань, облік доходів і результатів діяльності, облік витрат діяльності, стан інвентаризації активів, зобов’язань підприємства, облік основних засобів, розрахунки з підзвітними особами, облік розрахунків з постачальниками та покупцями, облік заробітної плати, розрахунки з бюджетом та позабюджетними фондами);

7) складання аудиторського висновку.

Найбільш трудомістким є аудит за ділянками обліку. Цю частину роботи аудитора можна виконати за допомогою програми “Турбо-Бухгалтер 5”. В одному вікні аудитор формує звіт по журналу господарських операцій в розрізі рахунків, що відповідають даному напряму обліку. В іншому вікні відкривається робочий зошит аудитора для цієї ділянки обліку. Перевіряючи послідовно всі операції та порівнюючи їх з первинними документами, аудитор здійснює перевірку.

Для кожного робочого документу є перелік можливих помилок. При виявленні помилки аудитор вводить до робочого документу зміст проводки по журналу господарських операцій і відповідне зауваження. В табл. 4 наведені основні дані для оформлення з робочих документів.

Таблиця 4. Дані для роботи з робочими зошитами в програмі “Турбо-Бухгалтер 5”

Всі робочі документи знаходяться в загальній базі бланків програми “Турбо-Бухгалтер 5”, при зверненні до них з’являються бланки-шаблони з полями для заповнення. Після заповнення бланку введена до нього інформація зберігається в файлі або картці та може бути роздрукована у вигляді сформованого за бланком документу.

При складанні аудиторського висновку використовуються стандартні форми: довідки та висновки. В програмі “Турбо-Бухгалтер 5” є бланк розрахунку критеріїв неплатоспроможності підприємства. Дані цього розрахунку необхідні для аналітичної частини аудиторського висновку.

Важливими для аудитора є дії з перевірки розрахунків за податками. Широкі можливості з перевірки правильності таких розрахунків аудитор має при застосуванні програмних продуктів серії “БЭСТ”.

Технологія ведення податкового обліку, що використовується в цих системах, полягає у використанні відпрацьованого механізму створення проводок по документах за допомогою типових операцій. І якщо бухгалтерські проводки по документу створюються на основі плану рахунків бухгалтерського обліку, то при веденні податкового обліку використовується спеціальний незалежний від інших “податковий” план рахунків. Записи на рахунках з “податкового” плану рахунків створюються паралельно з бухгалтерськими проводками, а дані, що збираються на рахунках з “податкового” плану рахунків, не потрапляють ні до облікових регістрів, ні до бухгалтерської звітності.

Податкові рахунки призначені для обліку валових доходів і витрат господарюючого суб’єкта, що визнаються Податковим законодавством. При цьому аудитором при перевірці встановлюється відповідність складу рахунків обліку валових доходів і витрат структурі декларації про податок на прибуток та її додатків.

Сума доходів від реалізації знаходить своє відображення на субрахунках рахунку “Всього доходів від реалізації”, а позареалізаційні доходи – на субрахунках рахунку “Всього позареалізаційних доходів”.

Витрати відповідно обліковуються на субрахунках рахунку “Всього витрат на виробництво та реалізацію” і рахунку “Всього позареалізаційних витрат”.

Аудитору важливо перевірити рівність сум по рахунках податкового обліку та по субрахунках, які відповідно до них відкриті: так, до рахунку “Всього доходів від реалізації” можуть відкриватись субрахунки “Виручка від реалізації,” “Виручка від реалізації амортизованого майна” тощо. В свою чергу вони можуть бути розбиті на субрахунки більш низького рівня. Наприклад, для субрахунку “Виручка від реалізації” – це “Товари власного виробництва”, “Майнові права” і т.д.

В ході перевірки аудитору необхідно звертати увагу на проміжні рахунки, що відкриваються в програмі. Вони поділяються на дві основні групи – рахунки обліку витрат і рахунки обліку витрат майбутніх періодів. Витрати, накопичені на проміжних рахунках, залежно від ситуації, можуть бути віднесені на витрати періоду в обсягах, що відповідають реалізованій продукції, в межах встановлених нормативів чи рівномірно – протягом встановленого строку.

Всю інформацію, “зібрану” на рахунках з “податкового” плану рахунків, аудитору необхідно звірити з аналітичними регістрами податкового обліку та розрахунку показників в декларації про податок на прибуток.

Для ефективного управління підприємством необхідно в будь-який момент часу мати доступ до інформації про його поточний стан. Фінансовий облік не може надати керівнику таких даних, тому в наш час гостро постає проблема комп’ютеризації управлінського обліку, і, відповідно, його аудиту.

На переважній більшості підприємств виникають труднощі при комп’ютеризації управлінського обліку. Основна причина полягає у тому, що вимоги підприємств щодо управлінської звітності постійно змінюються. Розробивши (чи придбавши) одного разу програму для автоматизації обліку, підприємство вже не може істотно змінити принципи обліку, так як воно прив’язане до придбаного програмного забезпечення, для внесення змін до програми потрібно звертатися до послуг розробника чи купувати нову програму.

Термін підготовки подібних звітів може бути тривалим, і до моменту їх отримання керівником інформація може втратити актуальність, не кажучи про те, що ризик втрат від прийняття управлінських рішень, заснованих на такій звітності, досить великий.

Отже, програмне забезпечення для автоматизації управлінського обліку повинне дозволяти вирішувати локальні завдання, тобто бути призначеним для інформаційної підтримки управління, яка повинна не тільки забезпечувати керівництво актуальною та достовірною інформацією про всі бізнес-процеси підприємства в конкретний момент часу, але й реалізовувати повний цикл від планування бізнесу до аналізу результатів його діяльності та наступного коригування планів.

На сьогодні розробка чіткої структури управлінського обліку та, відповідно, потужної комп’ютеризованої системи для підприємств є однією з умов їх виживання.

Комп’ютеризація управлінського обліку застосовується для реєстрації господарських фактів, підвищення ефективності та прискорення процесу обробки даних, зберігає та надає оперативну інформацію, сортує та впроваджує її, видає та аналізує звітність. Тобто комп’ютеризація управлінського обліку забезпечує оперативність обліку та отримання необхідних аналітичних і довідкових даних. Обсяг інформації, яка надається користувачам при цьому значно скорочується і обмежується даними, необхідними та достатніми для виконання конкретних управлінських робіт.

Ключовими технічними вимогами, які пред’являються до інформаційних систем і не залежать від форми власності та галузі діяльності підприємства є:

1) швидкодія, тобто швидка реакція комп’ютерної системи на запити користувача при введенні, пошуку й обробці інформації;

2) надійний захист від несанкціонованого доступу до даних і фіксація дій персоналу;

3) можливість масштабності та розвитку інформаційної системи;

4) інтеграція модуля бухгалтерського обліку з іншими модулями, які використовуються в інформаційній системі тощо.

Комп’ютеризація управлінського обліку має ряд суттєвих переваг (рис. 4).

Рис..4. Переваги комп’ютеризації управлінського обліку

Комп’ютеризація управлінського обліку сприяє більш якісному вимірюванню, обґрунтуванню обліку, підвищенню можливостей економічного аналізу діяльності підприємства, а також вмонтованих систем самоперевірки обліку.

Важливим аспектом аудиту є контроль стану управлінського обліку в частині бюджетування. Для проведення такого контролю аудитору слід перевірити дотримання ряду принципів (табл. 5).

Таблиця 5. Основні принципи побудови автоматизованих систем управлінського обліку (бюджетування)

В аудиторській практиці зустрічаються ситуації, за яких господарюючий суб’єкт, що підлягає аудиту, з певних причин не відображає в бухгалтерському обліку документи, які проходять за даними управлінського обліку, і навпаки. Тому аудитору важливо знати, які можливості надають окремі програми для ведення фінансового й управлінського обліку, і вміти використовувати їх у своїй роботі.

Так, конфігурація “Торговля+Склад” програми “1С: Бухгалтерия” дозволяє вести бухгалтерський облік у розрізі юридичних осіб. Тому для розподілу документів на ті, що повинні пройти за даними бухгалтерського обліку, і ті, що з певних міркувань не повинні відображатись в бухгалтерському обліку, оформлюються від імені різних юридичних осіб.

У довіднику “Собственные юридические лица” для таких цілей заводиться дві юридичні особи “фінансова” та “управлінська”. Для оформлення документів, які б проводились одночасно і по фінансовому, і по управлінському обліку, використовується аналітична ознака управлінського обліку.

Застосування конфігурації дозволяє обліковувати документи з різними аналітичними ознаками.

Так, якщо документ проводиться за загальною фірмою, тоді він має таку ж ознаку аналітики управлінського обліку, як “Упр. фирма” і є такою ж юридичною особою, як “Фин. фирма”. Таким чином, проведення документу за загальною фірмою буде одночасно враховуватись і в управлінському, і у фінансовому обліку. У фінансовому обліку будуть аналізуватися дані по фірмах “Общ. фирма” и “Фин. фирма”, а в управлінському – по “Общ. фирма” і “Упр. фирма”. У завершеному періоді (в якому введено всі операції) повинен дотримуватись баланс по рядку “Бухгалтерский учет” та рядку “Управленческий учет”. Тобто всі витрати, здійснені в певному періоді по даному виду обліку, повинні здійснюватись тільки з надходжень по тому ж виду обліку, і навпаки, всі надходження по даному виду обліку можуть витрачатись тільки по тому ж виду обліку.

Однією з регламентованих операцій по закінченні періоду повинна бути операція зведення балансу по кожній з фірм. Дана операція може вимагати оформлення додаткових документів попереднім числом. З іншого боку, доки період не завершено, вказаного балансу може і не бути.

Отже, застосування обчислювальної техніки у аудиті має ряд переваг: зростає терміновість, обсяг й глибина потрібної інформації, розширюється можливість проведення аналізу наслідків аудиту, підвищується ефективність контролю, що сприяє прийняттю своєчасних рішень не лише для усунення виявлених недоліків, але й для їх недопущення на інших підприємствах, організаціях, а також для профілактики відхилень і порушень.

Читайте також:

1. Адреса аудитора.
2. Алгоритм проведення внутрішнього аудиту.
3. Аналіз, звітність і аудит у сфері праці
4. Аналітичні пройцедури в комп,ютерному аудиті
5. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
6. Аспекти незалежності аудиторської професії
7. Аспекти незалежності аудиторської професії.
8. Атестація аудиторів та порядок скасування атестата
9. Аудит банківських та кредитних операцій
10. Аудит валових витрат і валового доходу підприємства
11. Аудит використання трудових ресурсів і розрахунків з оплати праці
12. Аудит витрат на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг

Переглядів: 8490