Аспекти незалежності аудиторської професії

Професійна незалежність аудиторів
Правова	Етична	Економічна
Саморегулювання професії Контрактна (договірна) основа взаємовідносин Частка засновників не аудиторів у статутному фонді аудиторської фірми не може перевищувати 30% Розподіл відповідальності за думку про звітність та за фінансову звітність Відповідальність за роботу інших аудиторів, асистентів, експертів Неможливість призначення аудитора органом управління вниз за підлеглістю	Чесність, об’єктивність, професійна компетентність, належна ретельність Добросовісне виконання професійних обов’язків, збереження репутації фірми Дотримання вимог технічних стандартів Конфіденційність інформації щодо клієнта Обмеження тривалості співпраці з одним клієнтом Вимоги до змісту реклами Вимоги до назви фірми	Обмеження видів діяльності (аудит — виключний вид діяльності) Обмеження суми винагороди від одного клієнта (25-30% в загальному обсязі) Відсутність фінансового інтересу у справах клієнта Заборона отримання товарів і послуг від клієнта

Основною умовою незалежності є саморегулювання аудиторської професії. Воно полягає у делегуванні державою прав професійним організаціям самостійно встановлювати правила поведінки, методологію, методику і техніку, вимоги до професійної компетентності, контролювати їх дотримання.

Саморегулювання аудиторської професії також включає і такі аспекти:

1. аудитор самостійно приймає рішення методів та прийомів проведення аудиторської перевірки залежно від конкретних обставин та його професійного досвіду,

2. аудитор самостійно визначає рівень суттєвості щодо інформації у фінансових звітах замовника та оцінює ризик суттєвих викривлень у ній,

3. аудитор самостійно приймає рішення щодо виконавців робіт та необхідності залучення експертів,

4. аудитор приймає самостійне рішення щодо використання технічних стандартів та етичних принципів,

5. аудитор не змінює суті висновку під впливом (тиском) третіх осіб.

Законом України «Про аудиторську діяльність» визначено, що аудит проводиться на підставі договору між аудиторською фірмою (аудитором) і замовником. Незалежність на цьому етапі виявляється у самостійному виборі замовника. Проте міжнародні стандарти обов’язково вказують на необхідність оцінки усіх аспектів незалежності під час укладання такого договору. У протилежному випадку аудиторська фірма буде нести відповідальність за порушення вимог до незалежності і результати аудиту можуть бути визнані недійсними. Це також означає, що повинні бути відсутніми будь-які майнові чи фінансові інтереси в об’єкті перевірки як з боку аудитора, так і з боку пов’язаних з ним осіб (родичів, близьких людей).

Вважається, що коли аудитори отримують від замовника будь-які вигоди (купують активи чи послуги навіть за звичайною ціною) під час проведення перевірки, то такі обставини можуть складати загрозу незалежності: необізнані працівники підприємства можуть оцінювати поведінку аудитора як заангажовану і ставитися до нього з недовірою.

Розподіл відповідальності за думку про звітність та за фінансову звітність між аудитором і замовником ґрунтується на Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а також статті 9 Закону України «Про аудиторську діяльність».

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Незалежність аудиторів	\|	Поняття аудиторського ризику

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.