• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Організація владних відносин у державі. Джерела та ресурси політичної влади.

Політична влада є цілісною, багатогранною системою, в якій взаємодіють різноманітні компоненти матеріальної, політичної, духовної культури суспільства. Основними компонентами владних відносин є суб′єкт влади, об′єкт влади, джерела, засоби (ресурси) та їх співвідношення, що змушує взаємодіяти всі ці елементи та визначає особливості механізму та способів взаємодії суб′єкта та об′єкта.

Суб′єктом влади є окрема людина, спільноти людей (народ, нація, класи, етногрупи, світове співтовариство), політичні інститути та державні й громадські організації тощо. Для виникнення владних відносин суб′єкт політичної влади повинен володіти певними особливостями, зокрема бажанням володарювати, що проявляється у наданні наказів та розпоряджень, та готовністю брати на себе пов′язану з ними відповідальність. Іншою особливістю суб′єкта володарювання є його компетентність, знання про справи, стан та настрої підлеглих, уміння використовувати ресурси, володіння авторитетом. Таким чином, джерелами політичної влади можуть бути авторитет, сила, закон, багатство, гроші, соціальний та політичний статус у суспільстві, інтерес, знання та інформація тощо.

Суб′єкт влади, видаючи накази (розпорядження, команди), визначає поведінку об′єкта влади (людей, їх груп, організацій, спільнот, на які спрямована влада), і використовує певні санкції, спонукаючи до підкорення. Співвідношення суб′єкта та об′єкта влади, процес функціонування владних інституцій пов′язаний з поняттям «піраміди влади», на верхівці якої перебуває владна еліта (організована активна меншість, що є суб′єктом влади), а біля підняжжя – маси (більшість населення, що підпорядковується еліті).

З нижніх щаблів даної піраміди на верхні делегується частина індивідуальних воль багатьох людей, які на верхніх щаблях акумулюються, узгоджуються, перетворюючись у «загальну волю» суспільства. Ця воля повертається вниз у вигляді владних рішень, що регулюють суспільні відносини. Таким чином, взаємини суб′єкта та об′єкта влади у владній піраміді полягають у тому, що політична еліта панує, тобто має право приймати рішення від імені всього народу, контролює поведінку мас через позитивні чи негативні санкції, має престиж та певні привілеї матеріального та нематеріального характеру.

У процесі владної взаємодії суб′єкт політичної влади використовує або може використати для здійснення влади певні засоби, які називають ресурсами політичної влади. До них належать:

· матеріальні(утилітарні) ресурси – матеріальні та інші соціальні блага, що пов′язані з щоденними інтересам людей. Ці ресурси використовують для заохочення чи покарання не тільки окремих політиків, а й цілих верств населення.

· структурні ресурси – державний апарат, закони, суд, авторитет лідера та партійна дисципліна тощо, міри адміністративного покарання, які використовуються у випадках, коли не спрацьовують утилітарні ресурси.

· психологічні ресурси включають у себе засоби впливу на внутрішній світ людини, ціннісні орієнтації та норми поведінки. Вони використовуються для переконання підлеглих у правильності дій керівництва, їх схваленні, визнанні вимог суб′єкта влади.

Різноманітні ресурси застосовуються суб’єктами влади зазвичай комплексно. Наприклад, держава як політичний суб’єкт використовує у більшій чи меншій мірі всі перераховані вище ресурси. Специфічним ресурсом політичної влади є сама людина як універсальний та багатофункціональний ресурс, який творить інші ресурси. Важливе місце серед ресурсів влади у різні часи була груба фізична (збройна сила), якою й сьогодні користуються, особливо в недемократичних країнах. За допомогою сили, використовуючи засоби примусу, владна еліта може нав′язувати свою волю решті суспільства. Втім сучасні еліти все більшого значення надають добровільній згоді мас підкорятися їх вимогам, виконувати закони й розпорядження, що створює відчуття причетності людей до політики, здійснюваної органами влади.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. I. Теорія граничної продуктивності і попит на ресурси
3. II. Організація і проведення спортивних походів
4. II. Організація перевезень
5. II. Організація перевезень
6. V. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. ОХОРОНА НАДР ТА ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
7. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
8. А) Відносини власності і форми господарювання в сільському господарстві
9. А) Структура економічних відносин.
10. А. Організація Острозького колегіуму – Академії
11. Автономна Республіка Крим, регіональні та місцеві органи державної влади.
12. Аграрні відносини

Переглядів: 639