КЛАС ЧЕРЕВОНОГІ

Клас Черевоногі молюски налічує близько 90 тис. видів; у фауні України - понад 500.

Заселяють слимаки різні зони морів та океанів, прісні водойми; деякі живуть на суші, пристосувавшись навіть до суворих умов пустелі та гірських вершин.

Тіло асиметричне, з добре вираженою головою. Нога з широкою підошвою. Черепашка (1,5-250 мм) спірально закручена: частіше трапляються правозакручені черепашки (дексіотропні), рідше - лівозакручені (леотропні); іноді вона недорозвинена або зовсім редукована. На голові розташовані одна-дві пари щупалець. У більшості видів добре розвинені очі, статоцисти та осфрадії. У глотці знаходяться рогові щелепи та тертка (радула), укрита рядами міцних хітинових зубчиків. Ці органи служать для механічного подрібнення та зіскоблювання їжі. Розвинені слинні залози. Кишки утворюють петлеподібний вигин; анальний отвір міститься над головою або збоку від неї, на правому боці тіла.

Живлення черевоногих різноманітне. Є серед них фітофаги (голі слизні, виноградний і садовий слимаки та ін.), хижаки (мурекси, насси, рапани та ін.), більшість - всеїдні форми.

Органами дихання є зябра (для більшості) та легені.

Розмноження статеве. Морські форми здебільшого роздільностатеві, а прісноводні та наземні - гермафродити. Запліднення внутрішнє. Розвиток прямий або з метаморфозом, личинка парусник (велігер).

Клас Черевоногі поділяють на 3 підкласи: 1. Передньозяброві; 2. Задньозяброві; 3. Легеневі.

У передньозябрових молюсків одна (рідше дві) зябри лежать попереду серця. На нозі у багатьох форм є кришечка. Переважно роздільностатеві. Мешкають у морях, рідше - у прісних водоймах та на суші.

Просту незакручену черепашку у вигляді шапочки має патела, або морське блюдце, поширена у Чорному та в інших морях. Вона міцно прикріплюється до прибережних скель своєю ногою (буває, треба прикласти силу у десятки кілограмів, щоб відірвати цього молюска від субстрату).

Найбільшим передньозябровим молюском Чорного моря є рапана, яка потрапила сюди у 40-60-ті роки минулого століття (вважають, що її личинки були завезені наднищах кораблів через Середземне море із Японського). З 1968 р. поширюється і в Азовському морі. Вона широко розселилася ні невеликих глибинах. Живиться устрицями, спричиняючи чи малу шкоду устричним банкам. Представники роду К о н у с населяють теплі моря. Мають отруйну залозу.

У прісних водоймах поширені калюжниця звичайна, або живородка, та калюжниця річкова. Калюжниця звичайна населяє стоячі водойми, її річкова - водойми з повільною течією. Яєць не відкладають, Зародки (від 12 до 25) розвиваються у виводковій камері самки У черепашці, щільно закритій кришечкою, калюжниці здатні переносити значне зниження температури; так, вони залишаються живими навіть вмерзнувши у лід. Живуть 8-10 років. На прибережному камінні, в мулі чи на підводних рослинах замкнених і текучих водойм України можна побачити бітиній - невеличких молюсків, що мають черепашку висотою 10-12 мм. Інший вид мешкає також заплавних водоймах, що влітку пересихають. Тут вона може бути проміжним хазяїном сибірського, або котячого, сисуна.

Поряд із бітиніями звичайними мешканцями прісних водойм маленькі молюски вальвати(висота черепашки - 0,5-0,6 см): ставковата гребінчаста. У вальват на місці первинних зябер - по два щупальцеподібних відростки, що відходять від переднього краю мантії. Один із них (лівий) усаджений листочками і функціонує як зябра.

Дуже цікаві ампулярії, поширені по всьому тропічному поясі земної кулі. Це молюски, пристосовані до земноводного способу життя, а отже, до дихання як атмосферним, так і розчиненим у воді киснем. Мантійна порожнина у них розділена перетинкою на дві частини: (ній знаходяться зябра, а інша функціонує як легеня. Край мантії може згортатись у довгу трубку, що висовується з води надходження атмосферного повітря. Роздільностатеві. Яйця самка прикріплює над водою. Їх тримають в акваріумах. У задньозябрових молюсків здебільшого є одна зябра (ктенідій), що лежить позаду серця. Ктенідій часто редукується, а в різних

місцях тіла утворюються шкірні вирости - вторинні (адаптивні) зябра. Передсердя також одне. Черепашка часто редукована. Гермафродити. Це виключно морські молюски. У Чорному морі відомо 24 види цих молюсків; переважно це представники підряду Голозябрових. Найчастіше вони мають яскраве забарвлення.

Підклас Легеневі включає первинноназемцих молюсків. Проте деякі з них знову повернулися у водне середовище, але зберегли легеневе дихання. Вхід у черепашку не прикривається кришечкою.

Належать 2 ряди: 1. Сидячоокі і 2. Стебельчастоокі.

Представники ряду Сидячоокі мають очі при основі щупалець. Вони переважно - жителі прісних водойм. Належать родини: Ставковики, Котушк, Фізиди.

У ставках, Невеликих озерах, старорічищах водиться ставковик звичайний (озерний), який досягає розмірів 68-70 мм. За допомогою ноги він переміщується не лиши по твердому субстрату, але й по плівці поверхневого натягу води. Дихає за допомогою легенів атмосферним повітрям, тому періодично піднімаються на поверхню, щоб набрати в мантійну порожнину запас повітря. При зниженні температури води +6-8 С ставковик починає дихати киснем, розчиненим у воді тоді його легеня функціонує як зябра. За способом живлення ставковик звичайний - всеїдна тварина: поїдає рослинну, тваринну їжу, а також і трупи.

Експериментально доведено, що при високій щільності популяції продукти метаболізму пригнічуючи діють на кожну особину, затримуючи її ріст. Тому в густозаселених басейнах розвиваються дрібні екземпляри. Ставковики - гермафродити. В наших водоймах поширені й інші види ставковиків: болотний, вухатий, яйцеподібний, малий, або гальба, та інші усього 40видів.

У наших водоймах поширені різні види котушок: рогові, кільова, закручена та інші - усього 32 види. Котушки, живлячись мікроскопічними водоростями (вони їх зіскрібають теркою з поверхні водяних рослин та підводних предметів), є бажаними мешканцями акваріумів як біологічні санітари.

Усі ці молюски можуть витримувати пересихання водойм, виділяючи при цьому щільну плівку, яка закриває вхід у черепашку.

У представників ряду Стебельчастоокі розміщені на кінчиках щупалець. Це переважно наземні молюски, здатні витримувати значні температурні коливання. У південних широтах улітку, а в північних узимку вони впадають у стан анабіозу. Належать виноградний слимак, голі слизні (польовий слизень -тавеликий).

Виноградний слимак поширений у південних та західних областях України. Активний уночі, завдяки чому зменшуються втрати води з організму. Належить до фітофагів, живлячись листям винограду та плодових дерев. Яйця відкладає в ямку, яку вкопує за допомогою ноги. За літо буває 2-3 кладки по 20-25 яєць. Восени із зниженням температури до +8-10°С впадає у стан заціпеніння. Для цього він заривається у землю або ховається під мох чи опале листя; вхід у черепашку закриває твердою вапняковою кришечкою (епіфрагмою),яку виділяє мантія. Характерною ознакою голих слизнівє відсутність черепашки. Вона у них рудиментарна, у вигляді невеликої вапнякової пластинки овальної форми; зовні обростає мантією. Дихають голі слизні атмосферним повітрям за допомогою легені (дихальна порожнина під мантією). У шкірі є численні слизові залози, секрет яких має захисне значення. При зниженні вологості і високій температурі ці тварини гинуть. Тому вони населяють такі біотипи, де є достатня кількість вологи, і ведуть присмерковий та нічний спосіб життя, ховаючись на день у ґрунт та в різні укриття. Посушливого літа, коли пологість ґрунту падає до 30-35%, слизні втрачають масу, стають в'ялими, а при зниженні вологості до 10-15% і температурі до +30С - гинуть. У сприятливих для них умовах (вологе літо, тепла осінь) спостерігається різке зростання чисельності цих тварин. Вони інтенсивно розмножуються протягом літа, відкладаючи у ґрунт та різні укриття до 500 яєць, з яких через 2-3 тижні виходить молодь, що вже через півтора місяці стає статевозрілою. У роки масового розмноження голі слизні завдають відчутної шкоди посівам зернових культур, а також рослинам саду та городу. Зиму проводять у стані заціпеніння в ґрунті, зариваючись на глибину 0,5 м.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
КЛАС ДВОСТУЛКОВІ	\|	Тема 2. Клас Головоногі молюски.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.