Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



КЛАС ЧЕРЕВОНОГІ

Клас Черевоногі молюски налічує близько 90 тис. видів; у фауні України - понад 500.

Заселяють слимаки різні зони морів та океанів, прісні водо­йми; деякі живуть на суші, пристосувавшись навіть до суворих умов пустелі та гірських вершин.

Тіло асиметричне, з добре вираженою головою. Нога з широкою підошвою. Черепашка (1,5-250 мм) спірально закручена: частіше трапляються правозакручені черепашки (дексіотропні), рідше - лівозакручені (леотропні); іноді вона недорозвинена або зовсім редукована. На голові розташовані одна-дві пари щупалець. У більшості видів добре розвинені очі, статоцисти та осфрадії. У глотці знаходяться рогові щелепи та тертка (радула), укрита рядами міцних хітинових зубчиків. Ці органи служать для механічного подрібнення та зіскоблювання їжі. Розвинені слинні залози. Кишки утворюють петлеподібний вигин; анальний отвір міститься над головою або збоку від неї, на правому боці тіла.

Живлення черевоногих різноманітне. Є серед них фітофаги (голі слизні, виноградний і садовий слимаки та ін.), хижаки (мурекси, насси, рапани та ін.), більшість - всеїдні форми.

Органами дихання є зябра (для більшості) та легені.

Розмноження статеве. Морські форми здебільшого розділь­ностатеві, а прісноводні та наземні - гермафродити. Запліднення внутрішнє. Розвиток прямий або з метаморфозом, личинка парусник (велігер).

Клас Черевоногі поділяють на 3 підкласи: 1. Передньозяброві; 2. Задньозяброві; 3. Легене­ві.

У передньозябрових молюсків одна (рідше дві) зябри лежать попереду серця. На нозі у багатьох форм є кришечка. Переваж­но роздільностатеві. Мешкають у морях, рідше - у прісних во­доймах та на суші.

Просту незакручену черепашку у вигляді шапочки має патела, або морське блюдце, поширена у Чорному та в інших морях. Вона міцно прикріплюється до прибережних скель своєю ногою (буває, треба прикласти силу у десятки кілограмів, щоб відірвати цього молюска від субстрату).

Найбільшим передньозябровим молюском Чорного моря є рапана, яка потрапила сюди у 40-60-ті роки минулого століття (вважають, що її личинки були завезені наднищах кораблів через Середземне море із Японського). З 1968 р. поширюється і в Азовському морі. Вона широко розселилася ні невеликих глибинах. Живиться устрицями, спричиняючи чи малу шкоду устричним банкам. Представники роду К о н у с населяють теплі моря. Мають отруйну залозу.

У прісних водоймах поширені калюжниця звичайна, або живородка, та калюжниця річкова. Калюжниця звичайна населяє стоячі водойми, її річкова - водойми з повільною течією. Яєць не відкладають, Зародки (від 12 до 25) розвиваються у виводковій камері самки У черепашці, щільно закритій кришечкою, калюжниці здатні переносити значне зниження температури; так, вони залишаються живими навіть вмерзнувши у лід. Живуть 8-10 років. На прибережному камінні, в мулі чи на підводних рослинах замкнених і текучих водойм України можна побачити бітиній - невеличких молюсків, що мають черепашку висотою 10-12 мм. Інший вид мешкає також заплавних водоймах, що влітку пересихають. Тут вона може бути проміжним хазяїном сибірського, або котячого, сисуна.

Поряд із бітиніями звичайними мешканцями прісних водойм маленькі молюски вальвати(висота черепашки - 0,5-0,6 см): ставковата гребінчаста. У вальват на місці первинних зябер - по два щупальцеподібних відростки, що відходять від переднього краю мантії. Один із них (лівий) усаджений листочками і функціонує як зябра.

Дуже цікаві ампулярії, поширені по всьому тропічному поясі земної кулі. Це молюски, пристосовані до земноводного способу життя, а отже, до дихання як атмосферним, так і розчиненим у воді киснем. Мантійна порожнина у них розділена перетинкою на дві частини: (ній знаходяться зябра, а інша функціонує як легеня. Край мантії може згортатись у довгу трубку, що висовується з води надходження атмосферного повітря. Роздільностатеві. Яйця самка прикріплює над водою. Їх тримають в акваріумах. У задньозябрових молюсків здебільшого є одна зябра (ктенідій), що лежить позаду серця. Ктенідій часто редукується, а в різних

місцях тіла утворюються шкірні вирости - вторинні (адаптивні) зябра. Передсердя також одне. Черепашка часто редукована. Гер­мафродити. Це виключно морські молюски. У Чорному морі відомо 24 види цих молюсків; переважно це представники підряду Голозябрових. Найчастіше вони мають яскраве забарвлення.

Підклас Легеневі включає первинноназемцих молюсків. Проте деякі з них знову поверну­лися у водне середовище, але зберегли легеневе дихання. Вхід у черепашку не прикривається кришечкою.

Належать 2 ряди: 1. Сидячоокі і 2. Стебельчастоокі.

Представники ряду Сидячоокі мають очі при основі щупалець. Вони переважно - жителі прісних водойм. Належать родини: Ставковики, Котушк, Фізиди.

У ставках, Невеликих озерах, старорічищах водиться ставковик звичайний (озерний), який досягає розмірів 68-70 мм. За допомогою ноги він переміщується не лиши по твердому субстрату, але й по плівці поверхневого натягу води. Дихає за допомогою легенів атмосферним повітрям, тому періодично піднімаються на поверхню, щоб набрати в мантійну порожнину запас повітря. При зниженні температури води +6-8 С ставковик починає дихати киснем, розчиненим у воді тоді його легеня функціонує як зябра. За способом живлення ставковик звичайний - всеїдна тварина: поїдає рослинну, тваринну їжу, а також і трупи.

Експериментально доведено, що при високій щільності по­пуляції продукти метаболізму пригнічуючи діють на кожну особину, затримуючи її ріст. Тому в густозаселених басейнах розвиваються дрібні екземпляри. Ставковики - гермафродити. В наших водоймах поширені й інші види ставковиків: болотний, вухатий, яйцеподібний, малий, або гальба, та інші усього 40видів.

У наших водоймах поширені різні види котушок: рогові, кільова, закручена та інші - усього 32 види. Котушки, живлячись мікроскопічними водоростями (вони їх зіскрібають теркою з поверхні водяних рослин та підводних предметів), є бажаними мешканцями акваріумів як біологічні санітари.

Усі ці молюски можуть витримувати пересихання водойм, виділяючи при цьому щільну плівку, яка закриває вхід у черепашку.

У представників ряду Стебельчастоокі розміщені на кінчиках щупалець. Це переважно наземні молюски, здатні витримувати значні температурні коливання. У південних широтах улітку, а в північних узимку вони впадають у стан анабіозу. Належать виноградний слимак, голі слизні (польовий слизень -тавеликий).

Виноградний слимак поширений у південних та західних областях України. Активний уночі, завдяки чому зменшуються втрати води з організму. Належить до фітофагів, живлячись ли­стям винограду та плодових дерев. Яйця відкладає в ямку, яку вкопує за допомогою ноги. За літо буває 2-3 кладки по 20-25 яєць. Восени із зниженням температури до +8-10°С впадає у стан заціпеніння. Для цього він заривається у землю або ховається під мох чи опале листя; вхід у черепашку закриває твердою вапняковою кришечкою (епіфрагмою),яку виділяє мантія. Характерною ознакою голих слизнівє відсутність черепашки. Вона у них рудиментарна, у вигляді невеликої вапнякової пластинки овальної форми; зовні обростає мантією. Дихають голі слизні атмосферним повітрям за допомогою легені (дихальна порожнина під мантією). У шкірі є численні слизові залози, секрет яких має захисне значення. При зниженні вологості і високій температурі ці тварини гинуть. Тому вони населяють такі біотипи, де є достатня кількість вологи, і ведуть присмерковий та нічний спосіб життя, ховаючись на день у ґрунт та в різні укриття. Посушливого літа, коли пологість ґрунту падає до 30-35%, слизні втрачають масу, стають в'ялими, а при зниженні вологості до 10-15% і температу­рі до +30С - гинуть. У сприятливих для них умовах (вологе літо, тепла осінь) спостерігається різке зростання чисельності цих тва­рин. Вони інтенсивно розмножуються протягом літа, відкладаю­чи у ґрунт та різні укриття до 500 яєць, з яких через 2-3 тижні виходить молодь, що вже через півтора місяці стає статевозрі­лою. У роки масового розмноження голі слизні завдають відчут­ної шкоди посівам зернових культур, а також рослинам саду та городу. Зиму проводять у стані заціпеніння в ґрунті, зариваю­чись на глибину 0,5 м.

 




Переглядів: 852

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
КЛАС ДВОСТУЛКОВІ | Тема 2. Клас Головоногі молюски.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.