МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Сафонова А. М. Воспитание читательских навыков.-М.,1983.Браже Т . Г. Целостное изучение эпического произведения. - М., 1964. ПЛАН 1. Жанрова своєрідність епічних творів. 2. Основні етапи роботи над епічним твором. 3. Добір відповідних шляхів аналізу епічних творів у їх взаємопереплетінні. 4. Методичні форми і прийоми роботи з текстом. 5. Робота над художнім образом-персонажем. Література: 2. Косенко Н. Опорні схеми для аналізу літературних творів // Дивослово, 2001. -№4. – С.55. 3. Марко В. …І вічна таїна слова. Аналіз великого епічного твору.-К.,1990. 4. Наукові основи методики літератури. Навчально-методичний посібник / За редакцією Н.Й.Волошиної. – К.: Ленвіт, 2002. – 340 с. 5. Пасічник Є.А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – К.: Ленвіт, 2000. – 384с. 7. Ситченко А. Літературознавчі засади осягнення художнього образу. // Українська література в загальноосвітній школі. – 2006. - №8. – С. 7-11. 8. Ситченко А. Розвиток методичної думки про вивчення образу-персонажа літературного твору. // Українська література в загальноосвітній школі. – 2006. - №9. – С. 10-15. 9. Соловйова Н. Формування в учнів умінь давати психологічну характеристику героїв художнього твору. // Українська література в загальноосвітній школі. – 2005. - № 10. – С. 43 - 47. 10. Соловйова Н. До питання психологічної характеристики героя в літературному творі ( літературознавчий аспект) // Українська література в загальноосвітній школі. - 2006. - №6. - С. 5-9. 11. Степанишин Б.І. Викладання української літератури в школі: Методичний посібник для вчителя. – К.: РВЦ «Проза», 1995. – 254 с. 12. Фенцик О. Система образів літературного твору та прийоми її адаптації до шкільного курсу української літератури. // Українська література в загальноосвітній школі. - 2006. - №4. - С. 33-37. 13. Фролова К.П. Вивчення художнього твору. – К.: Радянська школа, 1975. 14. Халін В. Взаємозв’язок сприймання та аналізу епічного твору. // Українська мова і література в школі. – 2006. - №6. – С.27-29. 1. Жанрові своєрідності епічних творів. Програмою з української літератури передбачено текстуальне вивчення творів різних родів, жанрів та їхніх різновидів. Як відомо, твори поділяються на епічні, ліричні та драматичні залежно від способу відображення життя і структури організації словесного матеріалу. Вони мають свої особливості, які потрібно враховувати в процесі аналізу, адже методичні прийоми роботи над текстом твору диктуються природою художнього полотна. Епічні твори, уведенні у чинні програми, різноманітні як за обсягом, так і за складністю композиції, сюжетобудування, авторської позиції тощо. Уводяться в програму за лінійним принципом, тобто від простого до складного. Так починаємо в 5 класі працювати над казкою, оповіданням, у випускних класах – різні види романів. З кожним роком навчання в учнів розширюються уявлення про їхні жанрові різновиди. Епос (від гр. epos – слово, оповідання, мова) – один із основних родів літератури, який відображає життя детально, з різних боків, частіше – у формі оповіді про людину, її долю і події, у яких вона брала участь. Основні жанри епосу: епопея, роман, повість, оповідання, новела, нарис, байка тощо. Вони можуть бути таких видів: історичними, фантастичними, пригодницькими, психологічними, соціальними, побутовими, утопічними, детективними тощо. Основою епічного твору є сюжет, який становить собою послідовний ланцюг подій, умотивований ідейним задумом письменника. Важлива роль в епічному творі належить і поза сюжетним елементам – портретам, пейзажам, інтер’єрам, різним видам відступів тощо. Сприймання художнього твору зумовлюється наявністю у читача відповідного естетичного досвіду. І якщо читач зустрічається із новими формами, жанрами, специфічними засобами художнього зображення, він може підходити до них по шаблону. Виробити в учнів звичку аналізувати художній твір з урахуванням його особливостей, навчити їх бачити жанрову розмаїтість, художню неповторність літературних творів – одне з найважливіших завдань учителя літератури. Сучасні вчені запропонували модель творчого читача, тобто ідеального випускника, який являє кінцевий етап технології (за Т.Гілбертом, США): Читайте також:
|
||||||||
|