Тестування прикладних і інтерфейсних об'єктів

Під перевіркою правильності інтерфейсів віддалених об'єктів розуміється визначення коректності завдання операцій виклику в stub-об'єкта і динамічної перевірки проходження протоколу повідомлення від локального об'єкта до віддаленого й обернено.

Результатом дослідженнь взаємодії об'єктів є розроблений оригінальний підхід для перевірки коректності уявлення об'єктів і засобів передачі параметрів віддаленого виклику через мережне середовище. Суть підходу полягає у вбудовуванні механізмів спостереження того, в що перевіряється об'єкт, у stub-об'єкт та у повідомлення для виконання методу об'єкта. Нижче розглядаються основні його положення.

РПС складається з об'єктів 1-, 2 і 3-го типів. Об'єкти 1-го типу відображують прикладні функції застосування і забезпечують рішення задач кінцевого користувача. До об'єктів 2-го типу ставляться об'єкти -інтерфейси, що включають опис зовнішніх змінних і операції віддаленого виклику, що реалізують взаємодії об'єктів 1-го типу, коли ці операції у виді запитів потрапляють у розподілене середовище. Об'єкти 3-го типу - це повідомлення від одного об'єкта до іншого.

Підхід до тестування оріентований на перевірку об'єктів 1-го - 3-го типів РПС окремо, їхніх взаємодій між собою і роботи об'єктів у комплексі. Об'єкти 1-го типу можна тестувати і традиційними методами, вставляючи заглушки на місцях обертання до посередників.

Тестування об'єктів 2-го типу полягає в перевірці правильності і описів інтерфейсів взаємодіючих об'єктів 1-го типу та операцій викликів методів у локальному режимі без виходу в мережу. При мережному варіанті обєктів РПС перевіряються наявності або відсутності посередників у репозиторії, а також тестуються передані параметри, маршалінг даних і шлях проходження запиту від клієнта до серверу й зворотно.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Модель інтеграції (зборка) компонентів	\|	Тестування об'єктів 1-го типу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.