Основним елементом побудови всесвітньої мережі Інтернет є до- менні імена. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань інтелектуальної власності» [25] доменне ім'я- це ім'я, що використовується для адресації комп'ютерів і ресурсів в мережі Інтернет.
Сьогодні у більшості вчених не виникає сумнівів, що доменні імена відносяться до об'єктів виключних прав інтелектуальної влас- ності. Розглядаючи правову природу права на доменне ім'я, можна виділити такі основні його риси:
АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
Тема 3. Об'єкти та суб'єкти права промислової власності
1. Об'єктом права на доменне ім'я виступає нематеріальне благо, тобто адреса кожного комп'ютера, що працює в мережі.
2. Право на доменне ім'я має абсолютний характер. Це виявля- ється в тому, що власнику доменного імені протистоїть неви- значене коло осіб, основний обов'язок яких полягає в тому, щоб не перешкоджати йому здійснювати свої права. У випад- " ку ж порушення цього права власник може подати позов про захист, який буде спрямовано проти будь-якої особи, що здій- снила таке порушення.
3. Право на доменне ім'я носить виключний характер. Викори- стання імені здійснюється лише власником права, а передача такого права можлива лише з його дозволу.
4. Доменне ім'я має суворо індивідуальний характер. Право на доменне ім'я виникає з моменту його відповідної реєстрації.
5. Право на доменне ім'я має безперечну економічну цінність. Найбільш актуальними сьогодні є угоди з купівлі-продажу до- менних імен.
6. Суб'єктами права на доменне ім'я можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. Але в першу чергу доменні імена реєстру- ють підприємства та організації, які безпосередньо зацікавле- ні у представництві на ринку товарів і послуг.
Таким чином, право на доменне ім'я за своєю природою найбіль- ше відповідає правовому інституту засобів індивідуалізації учасни- ків цивільного обороту товарів і послуг.
Сьогодні поняття «домен» визначається як частина простору " ієрархічних імен мережі Інтернет, яка ідентифікується іменем до- . мену, обслуговується групою серверів доменних імен і централізо- •' вано адмініструється. Кожний комп'ютер, підключений до мережі Інтернет, має унікальну адресу, за якою і відбувається його пошук у мережі. Оскільки така адреса є послідовністю з чотирьох чисел, розділених крапками, то запам'ятати їх досить важко. Для полег- шення запам'ятовування, сприйняття створено доменну систему ■ ЛЛГ5 (Оотаіп Иате Зузіет), яка дозволяє перетворити числовий , код адреси комп'ютера на символьне доменне ім'я.
Відомо, що сьогодні існують три різновиди доменних імен, які визначаються залежно від сфери їх дії (рівня). Доменні імена верх- нього (першого) рівня охоплюють найбільш великі ділянки вірту- ального Інтернет-простору. Вони визначаються за географічною або тематичною ознакою. Наприклад, кожна країна має своє доменне ім'я, яке дає можливість ідентифікувати певний сегмент Інтернет- простору за географічною ознакою. Так, для України національний домен «ЧА» був офіційно делегований ІАИА (ІітЕепіег. А88і§пєсІ ШтЬегв Аиіхтіїу) - відомством з реєстрації адрес в мережі.
Доменні імена другого рівня можуть належати різним юридич- ним та фізичним особам і визначаються залежно від територіально- го їх розташування. Наприклад, територія України розподілена на самостійні доменні зони: Київська область має домени - кіеииа або ку.иа, Харківська область - ккагкоу.иа або ккма і т. д. Доменні імена другого рівня відокремлюються від імен першого рівня знаком «.», і мають таку структуру - пате.иа, пате.сот, пате.пеЬ тощо.
Доменні імена третього рівня включаються в домен більш висо- кого рівня та підпорядковуються йому. Ці імена визначаються влас- ником на свій власний розсуд.
З 27 липня 2001 р. набули чинності Правила домену «ЦА», в яких, зокрема, встановлені правила реєстрації доменних імен. Важливим чинником у реформуванні доменного простору України стало на- правлення у 2003 р. до ІСАИ (Тлієте!: Согрогайоп Гог А88І§песі апсі МатЬегя - Інтернет-корпорації з присвоєння номерів та імен, попередниці IАNА) офіційного листа-звернення, в якому підтвер- джувалось, що недержавне некомерційне об'єднання підприємств «Український мережевий центр» визначається як відповідна орга- нізація для управління доменом «ЦА» та реєстрації індивідуальних Доменних імен на підставі цивільно-правових договорів.
Відповідно до п. 6.1 Правил домену «ІІА» договір про надання послуг, пов'язаних із делегуванням доменного імені, має містити точний та вичерпний опис послуг, які реєстратор надає реєстранту У зв язку з делегуванням доменного імені, терміни виконання ро- "1Т і надання послуг, права та обов'язки сторін, відповідальність за неналежне або несвоєчасне виконання сторонами своїх обов'язків,
АВТОРС^1ПРАВАТАІНТЕЛЕКтальнА ВЛАСНІСТЬ
термін дії договору та порядок його дострокового розірвання. Зо- крема, у договорі має бУтофіційне ствердження реєстранта про те, що, наскільки це відомі реєстранту, ні делегування йому доменного імені, ні спосіб прямої чи непрямого використання цього домен- ного імені не можуть порушити прав та законних інтересів третіх осіб, у тому числі прав інтелектуальної власності.
Проте п. 6.5 Правів Домену «ІІА» встановлює, що термін дії такого договору не иОжеперевищувати 2-х календарних років. Після закінчення термії лії такого договору реєстрант має право переукласти договір з ^мсамим або укласти договір з іншим ре- єстратором без відміні* Делегування доменного імені. Договір про делегування доменного імені можна укладати також на строк дії лі- цензійного договору у раЗІ отримання права використання торгової марки на певний період- Після закінчення терміну дії ліцензійної угоди, у разі її непродоВження< повинен припиняти свою дію і до- говір про реєстрацію доменного імені.
3.3. НетрадишЙН' об'єкти промислової власності З.зД- Наукове відкриття
Особлива роль у роЗвиткУ науково-технічного прогресу відво- диться фундаментальні Дослідженням, найбільш значущим ре- зультатом яких є наукові відкриття. Саме відкриття не може бути об'єктом будь-якого виклЮЧН0™ пРава певних осіб чи держав. Але права на пріоритет відкр*1-™' його назви, право авторства підляга- ють юридичній охороні. 4е положення зазначається і в Конвенції про заснування Всесвіт^'0'1' організації інтелектуальної власності, в якій наукові відкриття включено до переліку об'єктів інтелекту- альної власності.
Сьогодні в Україні відповідно до ст. 420 ЦК, який набрав чинно- сті з 1 січня 2004 р., наукове відкриття входить до переліку об'єктів, що охороняються, а гл. 38 ЦК цілком присвячена праву інтелекту- альної власності на наукові відкриття. На жаль, ця глава складаєть- ся лише з двох статей, і Ие положення (права на наукові відкриття) не набуло поки що поАаЛЬШОГО Розвитку в інших нормативно- правових актах.