Вексель.

Вексель ─ цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.

Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов’язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Дериватив - стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов’язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах. Стандартна (типова) форма деривативів і порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством.

До деривативів належать:

─ своп - цивільно-правова угода про здійснення обміну потоками платежів (готівкових або безготівкових) чи іншими активами, розрахованими на підставі ціни (котирування) базового активу в межах суми, визначеної договором на конкретну дату платежів (дату проведення розрахунків) протягом дії контракту;

─ опціон - цивільно-правовий договір, згідно з яким одна сторона контракту одержує право на придбання (продаж) базового активу, а інша сторона бере на себе безумовне зобов’язання продати (придбати) базовий актив у майбутньому протягом строку дії опціону чи на встановлену дату (дату виконання) за визначеною під час укладання такого контракту ціною базового активу. За умовами опціону покупець виплачує продавцю премію опціону;

─ форвардний контракт - цивільно-правовий договір, за яким продавець зобов’язується у майбутньому в установлений строк передати базовий актив у власність покупця на визначених умовах, а покупець зобов’язується прийняти в установлений строк базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену таким договором.

Усі умови форварду визначаються сторонами контракту під час його укладення.

Укладення форвардів та їх обіг здійснюються поза організатором торгівлі стандартизованими строковими контрактами.

Форвардний контракт – це оформлений не за стандартом ф’ючерсний контракт, що укладається в індивідуальному порядку і не є об’єктом купівлі-продажу на біржах;

─ ф’ючерсний контракт (ф’ючерс) - стандартизований строковий контракт, за яким продавець зобов’язується у майбутньому в установлений строк (дата виконання зобов’язань за ф’ючерсним контрактом) передати базовий актив у власність покупця на визначених специфікацією умовах, а покупець зобов’язується прийняти базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену сторонами контракту на дату його укладення.

Ф’ючерсний контракт виконується відповідно до його специфікації шляхом постачання базового активу та його оплати коштами або проведення між сторонами контракту грошових розрахунків без постачання базового активу.

Виконання зобов’язань за ф’ючерсом забезпечується шляхом створення відповідних умов організатором торгівлі стандартизованими строковими контрактами;

Ф’ючерсні контракти – це зобов’язання поставити певну кількість товару, або фінансового активу до або у встановлений строк в майбутньому по фіксованій у момент укладення контракту ціні.

Взагалі обидва види контрактів,форвардний та ф’ючерсний – це зобов’язання купівлі або продажу певної кількості якого-небудь товару на визначену дату в майбутньому, але за ціною, встановленою в момент укладання контракту. Ф’ючерсні контракти відрізняються від форвардних лише тим, що вони знеособлені, стандартно оформлені і торгівля ними ведеться лише на спеціалізованих біржах, у той час, як форвардні контракти можуть бути досить ексклюзивні і значно відрізнятися між собою. З позиції того, що форвардні і ф’ючерсні контракти – це контракти про майбутні операції, термін «ф’ючерс» іноді вживається також і стосовно форвардних контрактів.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ощадні (депозитні) сертифікати.	\|	СТИСЛО ПРО ГОЛОВНЕ В РОЗДІЛІ 19

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.