Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Механiзми соцiальної перцепцiї

 

Важливим аспектом спiлкування є перцепцiя як процес і результат сприйняття, розумiння та оцiнки людиною явищ навколишнього свiту, соцiальних об’ектiв: iнших людей, самих себе, груп. У вужчому сенсi соцiальну перцепцiю розглядають як мiжособистiсне сприйняття: процес сприйняття зовнiшнiх ознак людини, спiввiдношення їх з її особистiсними характеристиками, iнтерпретацiя чи прогнозування на цiй основi її вчинкiв. При взаємодiї та спiлкуваннi соцiальна перцепцiя є взаємною, люди сприймають, iнтерпретують та оцiнюють один одного.

У процесi спiлкування з клієнтом у соцiального працiвника часто виникають рiзнi почуття щодо поведiнки клiєнта, його манери вести себе, iдентифiкувати власну проблему. Особливостi сприйняття визначаються значною мiрою так званими механiзмами соцiальної перцепцiї.

Механiзми соцiальної перцепцiї – способи, завдяки яким люди iнтерпретують, розумiють та оцiнюють iншу людину. Найпоширенiшими є: атракцiя, каузальна атрибуцiя, iдентифiкацiя, соцiальна рефлексiя, емпатiя.

Атракцiя – особлива форма сприйняття і пiзнання iншої людини, що заснована на формуваннi стосовно неї стiйкого позитивного почуття. Завдяки позитивним почуттям симпатiї, дружби, любовi, мiж людьми виникають певнi взаємини, якi дозволяють глибше зрозумiти один одного. Атракцiя як механiзм соцiальної перцепцiї розглядаеться в трьох аспектах: процес формування привабливостi iншої людини, результат даного процесу, якiсть ставлення.

Так, формуючи позитивне ставлення до клієнта ще напередоднi зустрiчi з ним, соцiальний працiвник може попередити виникнення оцiночних суджень, стигматизацii. Вважаеться, що бiльш позитивне сприйняття сприяє глибшому дослiдженню проблем клієнта. Соцiальний працiвник працює iз зацiкавленiстю, що значно пiдвищує ефективнiсть його взаємодiї з клієнтом.

Каузальна атрибуцiя – приписування людинi причин її поведiнки, коли виникають власнi припущення про те, чому iндивiд, який сприймається, поводиться певним чином. Спостерiгач це робить або на основi схожостi поведiнки iндивiда з будь–яким знайомим йому обличчям чи образом людини, чи на основi аналiзу власних мотивiв, якi можна передбачити в подiбнiй ситуації. Цi образи можуть бути нереальними людьми (образи художнiх героїв), усвiдомленими чи формуватися на пiдсвiдомому рiвнi.

Прикладом дiї такого механiзму може бути взаемодiя соцiального працiвника з клiєнтом, що повернувся з мiсця позбавлення волi. При налагодженнi контакту агресивнi прояви невербальноi поведiнки клієнта соцiальний працiвник може пояснювати як незадоволенiсть, зверхнiсть, що властива, на його думку, “образу” людини, яка повернулася з мiсдь позбавлення волi.

Сприйняття iншої людини залежить також вiд його здатностi поставити себе на мiсце iншого, ототожнити себе з ним. Процес i результат такого ототожнення називається iдентифiкацiєю – як соцiально–психологiчний феномен. Цей механiзм є схожим з емпатiєю, однак емпатiю можна розглядати бiльшою мiрою як емоцiйне ототожнення iншого, розумiння його емоцiйних переживань, почуттiв; при iдентифiкацi ж вiдбувається iнтелектуальне ототожнення, результати якого бiльш успiшнi тодi, коли спостерiгач точно визначив iнтелектуальний рiвень того, кого сприймає.

Так, якщо соцiальний працiвник знає можливостi клієнта, його ресурси щодо вирiшення проблем, змiг iдентифiкувати себе з цим станом, тодi процес соцiальної роботи буде успiшнiшим. Завдання, якi формулюються на етапi втручання, будуть реалiстичними, виконуваними, їх розв’язання буде сприяти розвитку клієнта, що є основною метою втручання.

У процесi сприйняття є певнi викривлення сприйняття образу, якi часто можуть бути обумовленi певними соцiально–психологiчними ефектами сприйняття. Серед них видiляють ефект первинностi та недавностi, згiдно з яким якщо людину знаємо досить довго, то найбiльш значимою буде остання iнформацiя, якщо людина незнайома чи мало знайома – перша iнформацiя. Також видiляють ефект позитивного чи негативного ореолу. Часто цей ефект виникає стосовно людини, про яку складається загальне оцiночне уявлення через нестачу iнформації. Наприклад, на зустрiчi з матiр’ю дiвчини, яка має проблеми зловживання психоактивними речовинами, содiальний працiвник зі слiв матерi дiзнався, що її дочка є неконтрольованою та агресивною. Така iнформацiя може впливати на формування негативного ставлення до клієнтки ще напередоднi розмови з нею.

Для уникнення викривлення сприйняття особистостi клієнта часто в практицi соцiальних служб вдаються до ознайомлення з офiцiйними документами, особовими справами клієнта, лише пiсля первинної консультацiї чи зустрiчi з ним.

Прикладом викривлень сприйняття є також стереотипи – як надмiрне узагальнення якогось явища, яке переходить у стiйке переконання i впливає на систему взаємин людини, способи поведiнки. Особливо поширеними є етнiчнi стереотипи, якi часто призводять до дискримiнацiйного ставлення за етнiчною ознакою та соцiальної винятковості групи людей.

Процес формування стереотипiв називають стереотипiзацiєю, внаслiдок якої формується соцiальний орієнтир – схильнiсть, готовнiсть людини сприймати щось певним чином i дiяти певним способом. Вважають, що орієнтир слугує основою вибiркової активностi людини, тому є показником можливих напрямкiв дiяльностi. Знаючи соцiальнi орієнтири людини, можна прогнозувати її дiї.

Деякi автори вирiзняють три види помилок у сприйняттi в процесi спiлкування, що спричиняються вiдповiдно чинниками переваги, привабливостi та “ставлення до нас”.

Перший рiзновид помилки, спричиненої фактором переваги, полягає в тому, що при першiй зустрiчi з людиною, котра має (порiвняно з нами) перевагу за суттєвим для нас параметром, ми схильнi до перебiльшення i в iнших одiнках цiєї людини. і навпаки – якщо нам здається, що ми переважаємо спiвбесiдника, знову ж таки за однiєю будь–якою значущою для нас характеристикою, то це призводить до того, що ми недооцiнюємо його 1 в iнших аспектах.

У сферi соцiальної роботи дiя фактору переваги може спричиняти принаймнi два наслiдки. З одного боку, клієнт може перебiльшувати значення соцiального працiвника i недооцiнювати власнi сили у вирiшеннi своєї проблеми. З iншого – соцiальний працiвник, недооцiнюючи клієнта, може зверхньо ставитися до нього. В будь–якому разi соцiальний працiвник має скоригувати стосунки з клієнтом, врахувавши небажаний ефект. Етично неприпустимим є зверхнє, поблажливе ставлення до клієнта, а тим бiльше – демонстрацiя позицiї “хазяїна” ситуацiї.

Дiя фактору привабливостi полягає в тому, що зовнiшнiй вигляд спiвбесiдника досить суттєво впливає на сприйняття та оцiнку з боку його вiзавi. до людини, котра подобається нам, ми ставимося прихильнiше й дещо переоцiнюємо iнші її якостi. Якщо ж спiвбесiдник має непривабливий для нас вигляд, то й iншi його характеристики сприймаємо негативно.

Третiй вид помилок викликає чинник “ставлення до нас”, що виявляється за схемою: “Тих людей, котрi до нас ставляться добре, ми сприймаємо й оцiнюмо за всiма iншими характеристиками набагато лiпше, нiж тих, хто за нашими уявленнями ставиться до нас погано”. Виходить, що в першому випадку ми схильнi “приписати” людинi позитивнi якостi, навiть якщо вони їй i не властивi, а в другому – нiби не помiчати чеснот, а навпаки, пiдкреслювати й перебiльшувати вади партнера.

Соцiальнi працiвники не повиннi припускатися помилок сприйняття при першiй зустрiчi з клієнтом. Найкращим порадником тут мають бути знання психологiчних, соцiальних закономiрностей спiлкування та суворе дотримання етичних норм.

Отже, соцiальнi працiвники мусять виробити в собi такі перцептивнi навички, як управління власним сприйняттям; адекватна оцiнка соцiально–психологiчної налаштованості партнера по спілкуванню; вмiння розумiти змiни в голосi, жестах, виразi обличчя партнерів; визначати тон спiлкування; налагоджувати потрiбний контакт; прогнозувати хід розмови тощо.

 




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Удосконалювання навичок слухання | Емпатійне спiлкування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.