Атмосферний блок.

До складу біосфери входить лише нижня частина атмосфери -- аеробіосфера. Її найближча до грунту частина -- фітосфера -- найбільш заселена (від поверхні грунту до верхівок дерев). Фітосфера заповнена гілками, стовбурами, листям рослин та тваринами, що населяють хащі. Щільність цього заповнення дуже різна -- найбільша в джунглях, найменша в пустелях, де трапляються лише зрідка поодинокі посухостійкі рослини. Висота, на яку простягається фітосфера -- від поверхні грунту до верхівок найвищих дерев -- не перевищує 120 м.

Від верхівок дерев до висоти формування хмар (приблизно 1км) -- тропобіосфера. Тут літають птахи, рукокрилі (летючі миші), комахи, павуки на своїх павутинках-парашутиках, летючі насінинки, підхоплені вітром чи висхідними потоками повітря, пилок квітів, спори грибів, мікроорганізми та ін. Вище тропобіосфери розміщена альтобіосфера -- до озонового шару (на висоті близько 22 км). В альтобіосфері концентрація життя набагато нижча, ніж у тропобіосфері. Тут бувають птахи переважно великих розмірів (орли, соколи та інші денні хижі птахи; лелеки, журавлі, лебеді, дикі гуси -- в основному під час осінніх та весняних перельотів до місць зимівлі та гніздувань), -- але їх небагато. Рукокрилі на таку висоту не залітають, але можуть бути випадково занесені сильним вітром з тропобіосфери, як і інші організми, що трапляються в тропобіосфері.

Вище озонового шару --парабіосфера, де випадково трапляються лише продукти життєдіяльності організмів та їх рештки, занесені ураганами. Живі організми можуть потрапляти сюди, але швидко гинуть під дією ультрафіолетового випромінювання.

Атмосферу можна вважати заселеною лише умовно, бо науці невідомі організми, які могли б весь свій життєвий цикл повністю здійснювати лише в повітрі.

Гідросферний блок.

Гідросфера заселена повністю. Розрізняють маринобіосферу -- морські та океанічні водойми, та аквабіосферу -- поверхневі води суходолу.

Через значну оптичну густину вода сильно поглинає світло, що впливає на розподіл організмів. Виділяють фотосферу, дисфотосферу та афотосферу.

Фотосфера -- поверхнева зона найбільш активного життя, де світла достатньо: у прісних водоймах може бути товщиною всього декілька сантиметрів, у відкритих районах океану -- до 200 м.

Дисфотосфера -- зона вічних сутінок, куди проникає не більше 1% сонячного світла, що досягло поверхні води.

Афотосфера -- зона абсолютної темряви (від 400 -- 450 м і до дна). Із збільшенням глибини концентрація життя зменшується.

Літосферний блок.

Літосфера-- зовнішня тверда оболонка Землі.

Літобіосфера -- це товща земної кори, в якій зустрічаються живіорганізми, наприклад, бактерії в покладах нафти (до глибини 3 -- 4 км).

Однак глибше (до 10,5 км) існує зона, де життя може існувати гіпотетично -- до ізотерми 460 градусів Цельсія, -- температури, при якій вода перетворюється в пару за будь-якого тиску. В глибинах Світового океану живуть організми в районах підводних вулканів при температурах до 420 градусів. Тому зону глибин літосфери 4 -- 10,5 км можна вважати гіпобіосферою -- зоною гіпотетично можливого життя.

Метабіосфера -- зона нижче гіпобіосфери, де зустрічаються тільки "залишки" життя (нафта, вугілля, вапняки і т.д.).

Поверхня суші здебільшого вкрита грунтами. Як ви пам"ятаєте, грунт -- це пухка порода, що виникла в результаті взаємодії материнської породи, клімату та живих організмів. Товщина грунту -- від декількох сантиметрів до 2-3 м. У цьому тонкому шарі зосереджена основна маса організмів літосфери.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Межі біосфери.	\|	КЛЮЧОВІ СЛОВА: біосфера, ноосфера, жива речовина.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.