• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

А б в г

Рисунок. 39. Побудова квадрата в ізометрії

На рис. 40 накреслений шестикутник в ізометрії. Діагональ AD дорівнює подвійній величині сторони шестикутника. На ізометричних осях відкладають по обидві сторони від точки О' величину сторони шестикутника. На осі О'у' знаходять точку 4´, симетрично до неї на осі О´у´ визначаємо точку 4₁´. Через точки 4´ та 4₁´ проводять прямі, паралельні осі О´х´, а через точки N´ та N₁´ (середини відрізків О´А´ і О´D´) – прямі, паралельні осі О´у´. Взаємний їх перетин дає вершини шестикутника В´, С´, Е´, F´.

Рисунок 40. Шестикутник в ізометрії

На рис. 41, 42 в прямокутній диметрії зображено трикутник та п’ятикутник. Розглянемо побудову п’ятикутника, якщо задана сторона АВ (рис. 42). Проводимо взаємно перпендикулярні координатні осі Ох та Оу. На осі Ох відкладають відрізок МN, який дорівнює величині сторони п’ятикутника (МN = АВ). На осі Оу відкладають відрізок ОТ = ОМ/2, а на осі Ох вліво і вправо від точок М і N – відрізки МС₀ = ND₀ = 1/3МN. З точок С₀ та D₀ проводять прямі, паралельні осі Оу, а з точки Т – пряму, паралельно Ох. Взаємний їх перетин дає вершини п’ятикутника С і D. На осі Оу відкладають відрізок ОК = 2/3 МN та через точку К проводять пряму, паралельну осі Ох, на якій відкладають величину АВ сторони п’ятикутника. Для побудови вершини Е відкладають відрізок КЕ, що дорівнює 3АК. З’єднуючи точки А, В, D, Е, С, отримують п’ятикутник в симетрії, з урахуванням показника спотворення по осі О´у´ (0,5).

Рисунок 41

Рисунок 42

Коло в аксонометричній проекції зображають у вигляді еліпса, але на практиці прийнято заміняти їх на овали.

Розглянемо два способи побудови чотирицентрового овалу, що наближено замінює ізометричну проекцію кола, розташовану в площині проекцій або їй паралельній. Припустимо, що потрібно побудувати ізометричну проекцію кола діаметром 60 мм,, розташовану в площині проекцій П₁

1-й спосіб (рис. 43, а – в). Проводять ізометричні: осі О'x' і О'у та відкладають на них в обидві сторони від точкі О' відрізки, що дорівнюють радіусу заданого кола, тобто 30 мм. Через знайдені точки 1' 2' 3' 4' проводять прямі, паралельні аксонометричним осям, і отримують ромб A'B'C'D', що являє собою ізометрію квадрата, описаного навколо кола. Вершини ромба А' і С', що лежать на короткій діагоналі, є центрами великих дуг овала. Сполучають променямии точку А' з точками 2' і 3' і в перетині з великою діагоналлю B'D' ромба отримують ще два центри дуг овала О'₁ і О'₂. З центрів А' і С' проводять дуги радіусом R₁ = А'2', а з центрів O'1 і O'2 малі дуги радіусом R2 = О'₂3'. Hа рис. 43, г цим же способом побудована ізометрична проекція кола, що лежить в площині проекцій П₂, а на рис. 43, д—ізометрична проекція кола, що лежить в площині П₃.

а б в

г д

Рисунок43. Побудова кола в ізометрії (1 спосіб)

2-й спосіб. Визначають розміри великої і малої осей еліпса: А' В' = l,22d = 1,22× 60 = 73,2 мм; C'D' = 0,7d = 0,7×60 = 42 мм.

Через точку О' початок аксонометричних осей проводять дві взаємно перпендикулярні прямі (рис. 44 а, б). З точки О', як з центру, проводять кола, діаметри яких відповідно дорівнюють великій і малій осям еліпса, тобто l,22d і 0,71d. На вертикальному у діаметрі великого кола відзначають центри О'₁ і O'₂, а на горизонтальному діаметрі малої центри О'₃ і O'₄. Вони є центрами сполучення дуг овала. Проводять прямі О'₁О'₃; O'₁O'₄; О'₂О'₃; O'₂O'₄, на яких розташовані точки сполучення дуг овалу. Дві дуги радіуса R₁ = O'₂C|' описують з центрів O'₁ і O'₂,, а два інші радіуси R₂ = O'₄В' з центрів O'₃ і O'₄.

Рисунок 44. Побудова кола в ізометрії (2 спосіб)

Побудова кола в диметрії. На рис. 45, зображена диметрична проекція куба із вписаними в його грані колами. Передня і задня грані куба проектуються у вигляді ромбів, а інші грані – у вигляді паралелограмів. Кола проеціюються у вигляді еліпсів, малі осі яких, як і в ізометрії, паралельні осям, відсутнім в площинах даних кіл (напрям малих осей вказано потовщеною лінією). Наприклад, для еліпса, що лежить в горизонтальній площині, мала вісь йде за напрямом осі OZ, а велика – перпендикулярно до неї.

Довжина великої осі для всіх еліпсів однакова і дорівнює 1,06 діаметра зображеного кола (l,06d). Величина малої осі різна: для передньої і задньої граней куба, тобто для фронтальної площини проекцій, величина малої осі дорівнює 0,9 довжин великої осі, або 0,95 діаметра кола (0,95d); для верхньої і лівої граней куба і для площин, паралельних їм, величина малої осі дорівнює 1/3 великій осі, тобто 0,35 діаметра кола (0,35d). На рис. 45, г побудований графік, за допомогою якого можна визначити розміри великої і малої осей еліпса для довільного діаметра кола.

Розглянемо побудову овала, що лежить в площинах П₁ або П₃ (рис. 45 б,в). Через точку О' початок аксонометричних осей проводять дві взаємно перпендикулярні прямі і відкладають на горизонтальній прямій величину великої осі А'В' = l,06d, а на вертикальній – величину малої осі CD' = 0,35d. Вгору і вниз від точки О по вертикалі відкладають відрізки О'О'1

1.5. Пояснення до побудови аркуша № 4 і № 5:

«Побудова 3-х видів деталей з нахильними перерізами»

Переглядів: 1281