Шийко Наталія Валентинівна

Директор технікуму з 1999 по 2005 рр.

Іініціативний, творчий керівник, якому притаманні демократичність, вимогливість, цілеспрямованість у роботі з колегами та студентами. Значну увагу приділяла зміцненню матеріально-технічної бази технікуму, оснащенню кабінетів, майстерень, придбанню комп’ютерної та оргтехніки, індивідуальній роботі зі студентами та їхніми батьками. Під її керівництвом проводилися щорічні батьківські конференції.

З її ініціативи створена та діє у технікумі «Спеціалізована студентська служба» з метою надання психолого-педагогічної, соціально-методичної, консультативної, інформаційно-правової допомоги студентам, їхнім батькам та педагогам.

З 1997 р. по 2000 р. Шийко Н.В. очолювала методичну роботу обласної Ради директорів вищих навчальних закладів І – ІІ рівнів акредитації, з 2000 по 2006 рр. виконувала обов’язки заступника голови обласної ради директорів ВНЗ І – ІІ рівнів акредитації.

Наталія Валентинівна – член президії Луганського обласного Комітету Міжнародного руху «Педагоги за мир та взаєморозуміння».

Її тактика: дати пораду, але не тиснути.

Девіз її роботи: «Творіть добре та вічне, і світ відгукнеться».

Шийко Н.В. - відмінник освіти України (2000 р.), заслужений працівник освіти України (2004 р.).

Великі адміністраторидосягають

успіху не обмеженнями і жорстокістю правил.

Вони надають людям можливість.

Мудре керівництво полягає в тому,

щоб стимулювати людей до досягнення

найвищого рівня, запропонувати

їм можливість, а не обов’язки. Життя –

це можливості, а не обмеження.

Є.Хоффер

З такою позицією прийшов до технікуму на посаду директора у березні 1988 р. Олексій Петрович Омельченко.

Заслуговує на увагу і його біографія.

Розпочав своє трудове життя 1966 р. робітником маркшейдерського відділу та машиністом електровозу на шахті «Міусинська».

З 1971 по 1976 рр. працював секретарем комітету комсомолу Краснолуцького гірничого технікуму. У 1976 – 1982 рр. – головним інженером обласного штабу студентських загонів, заступником завідувача відділу Луганського обкому ЛКСМУ. Наступні 6 років був командиром обласного штабу студентських загонів, завідувачем відділу обкому ЛКСМУ.

У цей період технікум готував молодших спеціалістів за трьома спеціальностями: «Будівництво цивільних споруд», «Вишукування і будівництво залізниць», «Бухгалтерський облік».

Господарство технікуму було велике, але дуже занедбане.

Проаналізувавши стан справ, Омельченко О.П. обрав демократичний стиль керівництва, спланував свою роботу і почав діяти рішуче.

Треба було сформувати компетентну команду з керівників підрозділів навчального закладу, яка мала допомагати здійснювати намічені плани. Рішення приймалися колегіально. Засобами впливу на підлеглих були заохочення за будь – яку позитивну ініціативу.

Олексій Петрович раціонально делегував частину своїх повноважень заступникам, які теж мали досвід управлінської роботи. Він установив дієві контакти з Міністерством транспортного будівництва СРСР, добився виділення коштів на ремонт і на розвиток матеріальної бази технікуму.

Швидко розпочалися ремонтні роботи в навчальних корпусах та гуртожитку. Був запроектований новий навчальний корпус. Але різкий розвал економіки в 90-і роки перервав розпочаті роботи. Фінансування зменшувалось, а згодом і зовсім припинилося.

Це були важкі часи для всього колективу технікуму, але директор шукав шляхи отримання необхідних навчальному закладу коштів. Трудовий колектив технікуму, незважаючи на несвоєчасну виплату зарплатні, підтримував свого керівника, довірившись його досвіду.

Олексій Петрович віднайшов шляхи виживання. Як каже мудрість, господарське око бачить глибоко. Вперше розпочато набір студентів на комерційній основі, відкрито три нові спеціальності, які користувалися попитом: «Правознавство», «Діловодство», «Біржова діяльність».

Надходження коштів за навчання дозволило зміцнити матеріальну базу, а саме: провести реконструкцію гуртожитків № 3, 4 під навчальні корпуси. Майже всі кабінети були відремонтовані та оснащені новими сучасними меблями, комп’ютерами.

На очах перетворювався гуртожиток для студентів, в який до цього вони заходили зі страхом. Зроблено капітальний ремонт, нові меблі, кімнати для занять і відпочинку, побутові кімнати. Як результат - у 2000 році технікум посів І місце у Всеукраїнському конкурсі студентських гуртожитків серед вищих навчальних закладів.

Увесь колектив у цей період наполегливо працював на чолі зі своїм невтомним керівником.

Контроль був неупереджений, заохочувався самоконтроль та взаємоконтроль. У колективі склалися доброзичливі стосунки. Незважаючи на важкий економічний стан, директор зміг зберегти та згуртувати трудовий колектив технікуму. Кошти на заохочення своїх підлеглих знаходив завжди. У технікумі панував творчий, доброзичливий психологічний клімат, який дозволив на високому рівні організувати навчально-виховний процес. Омельченко О.П. умів слухати і чути думку кожного, переконувати підлеглих. Дуже легко виступав публічно, завжди готовий до живої бесіди. Він умів ефективно взаємодіяти як з керівництвом, так і з колегами, педагогами, студентами та їх батьками, аналізувати і враховувати кожну точку зору, забезпечував собі підтримку на різних рівнях спілкування, умів ефективно розв’язувати конфліктні ситуації та запобігати їм.

Різкий темп розвитку технікуму став можливим завдяки чіткому стилю керівництва Олексія Петровича, якому були притаманні:

- концентрація уваги на головних питаннях;

- здатність до ризику, розрахунок можливого успіху;

- досконала взаємодія з підлеглими ;

- послідовність у поведінці;

- вияв турботи про людей і посилення в них почуття власної гідності.

У 1997 році Омельченко О.П. обраний головою Луганської обласної Ради директорів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Технікум транспортного будівництва став базовим з питань навчально – виховної та методичної роботи.

У серпні 2005 році він повернувся до технікуму.

Омельченко Олексій Петрович за сумлінну працю, вагомі досягнення у професійній діяльності, значний особистий внесок у розбудову національної освіти, підготовку фахівців, впровадження сучасних форм навчання і виховання молоді нагороджений:

Орденом Дружби народів (1986 рік);

Грамотою Президії Верховної Ради УРСР;

Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2007 рік).

Завдяки своїм особистим якостям та стилю керівництва директор зумів пройти шлях від керівника нижчої ланки до керівника обласного масштабу – з січня 2000 року Олексія Петровича призначено начальником Головного управління освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Гонтаренко Іван Максимович	\|	У моїй долі ти став головним

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.