1943 році вступив до Ворошиловградського технікуму колійно-будівельних спеціальностей, де навчався за спеціальністю «Промислові та цивільні споруди». У 1947 році розподілений на роботу в будівельну групу Ворошиловградського відділу Сєвєродонецької залізниці. Працював бригадиром, майстром. З 1950 року служив в армії. Був курсантом навчальної роти й військового училища, командиром взводу розвідки батареї управління командуючого артилерією дивізії.
Після демобілізації працював десятником на реконструкції шахт у Ворошиловградському будівельному управлінні тресту «Ворошиловвугілля», керівництво якого направило Анатолія Миколайовича на Вищі інженерні курси при Ростов-на-Дону інженерно-будівельному інституті за спеціальністю «Промислове та цивільне будівництво».
З 1959 року - виконроб будуправління тресту «Ленінвугілля», старший інженер виробничо-технічного відділу, начальник відділу підготовки виробництва і комплектації тресту «Ворошиловградзалізобетон», головний інженер заводу вугільного машинобудування імені Пархоменка.
У 1965 році обраний першим секретарем Ленінського райкому партії міста Ворошиловград.
З 1975 по 1982 роки Макаров А.М. - директор будівельного технікуму.
Нагороджений орденом «Знак Пошани», медалями «50 років Збройних Сил СРСР», «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років», «За доблесну працю. На відзначення 100-річчя з дня народження В.І. Леніна».