Пам'ятай і дотримуйся правил диспуту.

1. Перш ніж сперечатися, подумай, що є темою диспуту.

2. Сперечайся чесно і щиро. Не спотворюй і не перекручуй думок і слів свого товариша.

3. Починаючи суперечку, зрозуміло і повно вислови свої судження і положення, які маєш захищати або правильність яких маєш доводити.

4. Пам'ятай, що переконливим доказом, кращим засобом заперечення є точні й аргументовані факти.

5. Доводячи і заперечуючи, говори зрозуміло, просто, чітко, точно.

6. Не готуй попередніх записів текстів свого виступу.

7. З великою повагою стався до думок своїх співрозмовників.

8. Якщо довели помилковість твоїх суджень, думок, май мужність визнати правоту "противника".

9. Не перебивай виступу "противника" на півслові. Дочекайся, коли він висловить свою думку і тоді починай полеміку.

10. Хай тебе завжди супроводжує почуття толерантності у взаєминах з учасниками диспуту.

11. Закінчуючи виступ, підбий підсумки, сформулюй висновки.

12. У ході суперечки концентруй увагу не на особистості свого "противника", а на сутності його думок.

13. Чітко дотримуйся встановленого регламенту.

14. Висловлюючи власні думки, не ховайся за щитом визнаних авторитетів. Цитати з їхніх наукових праць не додадуть власного розуму.

15. Говори не від імені абстрактного колективу, а лише від себе.

16. Головна зброя в диспуті — аргументи, факти, докази, логічна послідовність. Міміка, жести, вигуки не замінять головного.

17. Якщо не маєш власної думки або приховуєш її, краще не бери участі в суперечці.

Керівник диспуту бере на себе велику відповідальність за його успіх. Він має уважно слухати тих, хто виступає, фіксувати думки учасників, спрямовувати їх у потрібне русло, намагатися, щоб виступи опонентів не виходили за межі диспуту чи конкретного питання, відчувати настрій кожного учасника, стимулювати інтелектуальну активність вихованців, вчасно і логічно доцільно генерувати важливі ідеї, думки, слідкувати за логічною послідовністю диспуту.

Починати диспут доречно зі вступного слова ведучого, в якому він ще раз називає тему, основні аспекти проблеми, що розглядається. Щоб залучити вихованців до цікавої розмови, варто повідомити їм цікавий факт, певну життєву ситуацію, яка вимагає належної дії розуму.

Ведучий не повинен задовольнятися виступами лише "активних" учасників. Є вихованці, які через особливості прояву свого темпераменту (флегматик, меланхолік) соромляться виступати, борються із ваганнями, їм буває важко подолати гальмівні процеси. Тому треба час від часу запрошувати таких учнів до висловлювання думок щодо того чи іншого питання, проблеми, підбадьорювати їх у цих судженнях.

Керівника диспуту має вирізняти тактовність, делікатність, толерантність. Не варто обривати висловлювання учасників на півслові чи дорікати їм за судження, навіть якщо вони помилкові. Головне — цінувати самостійність і активність думки, сміливість оприлюднити і відстояти її.

Ведучий в кінці диспуту має зробити загальні підсумки, подякувати всім за вияв активності, самостійності у судженнях, особливо виділити найцінніші положення і проблеми, щодо яких вдалося дійти згоди в думках і судженнях, закликати учнів до подальших роздумів навколо порушених питань. Буває, що час диспуту затягнувся, учні виявляють значну активність, не всі питання розглянули. За згоди учасників можна запропонувати продовжити розмову іншого дня.

Під час диспуту можна вдаватися до так званих емоційних пауз і послухати пісню, вірш. Але ці паузи не мають переводи- \ ти думки учасників на інший рівень, відволікати від головної проблеми.

Чільне місце у системі позакласної виховної роботи загальноосвітніх навчально-виховних закладів посідають колективні творчі справи (КТС). Класний керівник є головним організатором підготовки і проведення колективних творчих справ.

Методика організації колективних творчих справ є результатом багаторічних творчих пошуків педагогів. Певним чином систематизував, дав наукове обґрунтування цій методиці дослідник І.П. Іванов¹.

Колективна творча справа — це вияв життєво-практичної соціальної турботи про поліпшення загального життя. Це сукупність певних дій, спрямованих на загальну користь і радість. Тому це — справа, до того ж колективна, оскільки в її плануванні, підготовці, проведенні, обговоренні беруть участь усі члени колективу. Крім того, це творча справа, тому що на кожній стадії здійснення усі вихованці разом з вихователем мають змогу виявити свої творчі можливості у пошуку засобів, методів, прийомів, які б забезпечили успіх.

Колективні творчі справи є важливим фактором розв'язання виховних завдань.

1. Виховні завдання, які висуваються педагогами у процесі КТС, розв'язуються непомітно: члени колективу визначають ці завдання і вони стають для них вимогами до самих себе.

2. У процесі КТС одночасно розв'язується багато виховних завдань морального, фізичного, трудового, розумового, естетичного рівнів.

3. КТС розвивають у єдності три сторони особистості: пізнавально-світоглядну (знання, переконання, погляди, ідеали), емоційно-вольову (почуття, прагнення, інтереси, потреби), дійову (вміння, навички, здібності, риси характеру).

4. Участь вихованців у підготовці та проведенні КТС якнайкраще сприяє їх залученню до активної соціальної діяльності, а отже, створює оптимальні умови для оволодіння соціальним

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Робота класного керівника з організації та проведення позакласної виховної роботи	\|	ДОСВІДОМ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.