Батьківський комітет. Класний керівник.

Запрошення учні вкладають у конверти (без марок) і вручають своїм батькам. Якщо батьки впевнені, що на зборах класний керівник, учителі не виявлять тенденційності й нетактовності в оцінці діяльності конкретних учнів, не будуть влаштовувати "судилище" над ними, принижувати їх достоїнство, відчують, що кожні збори — розумна школа педагогічного зростання, де всі батьки і вчителі зацікавлено, із взаємною повагою шукають оптимальні шляхи розв'язання складних питань виховання дітей, вони з бажанням і цікавістю будуть брати участь у таких зборах, поспішатимуть на зустріч з класним керівником, учителями як на збори, так і для індивідуальних зустрічей з педагогами в інший час.

Важливо продумати й інші організаційні питання: хто і як зустрічатиме батьків при вході до школи, хто проведе до кімнати, в якій відбуватимуться збори та ін.

На зборах підбиваються підсумки навчально-виховної роботи за певний період роботи, визначаються завдання на новий. Завдання класних керівників, учителів полягає в тому, щоб підтримувати інтерес батька й матері до спільної роботи з вихованцем. Але на фоні цієї спільної роботи важливо зуміти показати позитивну діяльність кожного учня, поступові успіхи у його соціально-психологічному розвиткові. Навіть в слабкого, дещо недбайливого вихованця важливо зуміти відшукати позитивне зерно, посіяти надію в серці батька і матері, а через них в серці учня, на добрі сходи. При цьому потрібно виходити з позиції, що не в кожної дитини є потенціальні можливості на значні успіхи у розумовій діяльності (навчанні), але кожна особистість може досягти вершин в моральній досконалості. Цим класний керівник стимулює позитивну виховну діяльність безпосередньо батьків і через них заохочує дітей до самовдосконалення.

Недоречно на зборах порушувати негативні аспекти діяльності окремих учнів, дорікати батькам за прогалини і недоліки їхніх дітей у навчанні та поведінці. Така тенденційна дія класного керівника ставить окремих батьків у незручне становище, призводить до того, що батьки учнів, які мають прогалини у навчанні, недоліки у поведінці, перестають відвідувати збори, а педагоги втрачають своїх спільників у вихованні школярів.

Та все ж батьки повинні знати про успіхи своїх дітей. З цією метою напередодні зборів у кімнаті вивішують зведену таблицю, що відображає успіхи у навчанні кожного учня з усіх предметів. Проте при цьому "за кадром" залишається важливіший бік діяльності школярів — рівень їх вихованості. Окрім того, не для кожної мами чи тата приємно усвідомлювати, що неуспіхи у навчанні, недоліки у поведінці їхньої дитини стають відомими усім батькам.

Тому зручніше пропонувати так звану "закриту" інформацію про навчально-виховну діяльність їхніх дітей. З цією метою класний керівник завчасно готує індивідуальні інформаційні бюлетені, в яких батьки можуть ознайомитися з інформацією про успіхи дитини, труднощі, на які вона наштовхується у шкільному житті. Такі бюлетені класний керівник кладе пе-\

ред батьком чи матір'ю на початку батьківських зборів. До наступних зборів на цьому самому аркуші фіксується наступна частина інформації.

Наведемо приклади таких інформаційних бюлетнів.

1. 15.02.01. Шановні Світлано Дмитрівно і Миколо Яковичу! Протягом останнього місяця Ваш син Сергійко має такі оцінки з дисциплін: математика — 4, 4, 3, 4, 4, 5; українська мова — 5, 4, 4, З, З, 4, 4; українська література — 4, 5, 5, 5, 3; російська мова — 4, З, З, 4, 4; російська література — 4,4, 4, 4; географія — 5, 5, 4,4; історія — 5, 5, 5, 3, 4; трудове навчання — 5, 5, 5, 5; фізичне виховання — 4, 5, 4, 4. Сергійко дисциплінований, старанний, його люблять і поважають однокласники, виявляє особливий інтерес до уроків праці, завжди допомагає у господарських справах товаришам, класному керівникові. Дякуємо Вам за хороше виховання. Та все ж Сергійко не завжди охайно одягнений, допускає неохайність в зошитах та щоденнику. Допоможіть йому в цьому.

2. 15.02.01. Шановні Ніно Петрівно й Ігоре Сергійовичу! Ваш син має такі оцінки з дисциплін: українська мова — 3, 3, 4, 3, 2, 2, 3; українська література — 5, 5, 2, 2, 3; російська мова — 5, 4, 3, 2, 2, 4; математика — 2, 2, 2, 3, 3, 2, 3; географія — 5, 3, 2, 5; історія — 2, 2, 5, 3, 5; трудове навчання — 4, 5, 5, 5; фізичне виховання — 5, 5, 5, 5; іноземна мова — 4, 2, 2, 2, 5; музика і співи — З, З, 2, 3. Шкода... Він має добрі розумові можливості, але не використовує їх. Домігся хороших успіхів у спорті, любить працювати і його вироби з металу демонструються на шкільній виставці. Подякуйте йому за це. Але... уже почав палити цигарки, часто свариться з товаришами по класу через дрібниці, навіть б'є дівчаток. Звідки у нього це? Прошу Вас зустрітися зі мною у зручний для Вас час, щоб порадитися, як допомогти Андрію.

Провідне місце на зборах мають посідати питання психоло-го-педагогічної просвіти батьків. У цьому плані має бути продумана система, яка охоплювала б весь період навчання дітей, застерігала від випадковостей, виключала дублювання. Батьки мають пройти разом з класним керівником своєрідну школу сімейного виховання.

З лекціями, повідомленнями з проблем сімейного виховання повинен, як правило, виступати класний керівник. Він, як ніхто інший, знає і відчуває ті труднощі, на які наштовхуються батьки у вихованні своїх дітей певної вікової групи. Інтерес батьків до педагогічної інформації зростає, коли учитель-вихователь ілюструє теоретичні положення яскравими прикладами з життя і діяльності учнівського колективу або проблем сімейного виховання, не називаючи конкретних імен. Якщо хтось із батьків і пізнає у наведеній ситуації свої дії, дії сина чи доньки, то нехай

подумає про це сам на сам. У таких лекціях батьки повинні віднаходити відповіді на проблемні питання сімейного виховання. Тому головне в лекції — на науковій основі визначити можливі шляхи розв'язання проблемних задач, що виникають у системі сімейного виховання.

У межах зборів цікавою формою, що сприяє підвищенню педагогічної культури батьків, є залучення їх до розв'язання педагогічних ситуативних задач з питань сімейного виховання. Вони допомагають заохочувати батьків до цікавих розмірковувань, висловлювати нестандартні судження. За допомогою класного керівника можна визначити оптимальний шлях розв'язку. Класний керівник добирає педагогічні ситуації залежно від гостроти педагогічних проблем, які виникають у конкретних сім'ях.

Наприкінці зборів батьків запрошують оглянути виставку учнівських робіт. У ролі екскурсоводів мають виступати учні.

Батьки з цікавістю сприймають творчі звіти своїх дітей (декламації, пісні, танці та ін.). Своєрідним звітом можуть бути також колективні творчі справи.

Соціологічні дослідження показують, що в багатьох сім'ях батьки-чоловіки самоусуваються від виховання дітей, нерідко знімають із себе відповідальність за формування громадської зрілості сина чи дочки.

Підняти відповідальність батьків-чоловіків, показати їхню педагогічну роль у вихованні свого сина як майбутнього чоловіка, викликати інтерес до виховної роботи в сім'ї — важливе завдання зборів батьків.

Зборам батьків має передувати копітка робота. Класний керівник зобов'язаний знати роль і місце батька в кожній сім'ї. Збори батьків треба будувати за тематичним планом: "Батько — висока посада", "Ми відповідаємо за сім'ю", "Батько в сім'ї" та ін. Продовженню розмови про роль батька в сім'ї може сприяти залучення батьків до розв'язання специфічних ситуацій, де \ потрібна власна думка батька. На таких зборах необхідно роз-| глядати питання про роль батька у формуванні в синові cne-j цифічних чоловічих якостей (мужності, сили волі, взаємин дівчиною та ін.), підготовки юнаків до виконання в майбутньо-| му функцій чоловіка, батька.

Можна також практикувати проведення зборів мам. На нил доцільно розглядати специфічні питання: "Особливості взае|

мин матері і дочки", "Статевий розвиток дівчаток і виховна роль матері", "Роль мами в неповній сім'ї", "Мамо, ваша донька закохалась" та ін. Збори мам теж необхідно ретельно готувати, щоб вони були доброю педагогічною школою для мам, сприяли вирішенню складних питань виховання дітей, зміцненню союзу сім'ї та школи.

Педагоги-вихователі повинні встановлювати зв'язки з батьками ще до того, як їхні діти прийдуть до першого класу. Уже з цього періоду школа бере на себе турботу про формування педагогічної культури батьків. Тому в систему батьківських зборів необхідно включати так званий підготовчий період. Він охоплює батьків, діти яких через рік сядуть за шкільні парти. Роботу з батьками в цей період проводять учителі, які з вересня наступного року будуть вести 1-й клас.

Форми зв'язку школи та сім'ї відображено на рис. 3.41.

Рис. 3.41. Форми зв'язку школи і сім'ї

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Шановні	\|	Література

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.056 сек.