Рентгенівська комп'ютерна томографія

Рентгеноскопія

Рентгенографія

Рентгенівські дослідження.

Рентгенологія- розділ радіології, що вивчає вплив на організм людини рентгенівського випромінювання, що виникають від цього захворювання і патологічні стани, їх лікування та профілактику, а також методи діагностики різних захворювань за допомогою рентгенівських променів (рентгенодіагностика) та методи лікування захворювань за допомогою рентгенівських променів (рентгенотерапія).

Скіалогія- розділ рентгенології, що вивчає закономірності утворення рентгенівського зображення.

Найбільш поширеним способом запису рентгенівського зображення є фіксація його на рентгеночутливій плівці з подальшим проявом.

Рентгенографія- дослідження внутрішньої структури об'єктів, що проектуються за допомогою рентгенівських променів на спеціальну плівку або папір. Термін описує не інвазивне дослідження, засноване на вивченні кісткових структур і м'яких тканин, за допомогою сумарного проекційного зображення.

Рентгенографія застосовується для діагностики:

~ легенів - інфекційні, пухлинні й інші захворювання;

~ хребта - дегенеративно-дистрофічні (остеохондроз, спонділез, викривлення), інфекційні і запальні (різні види спондиліт), пухлинні захворювання;

~ різних відділів периферичного кістяка - на предмет різноманітних травматичних (переломи, вивихи), інфекційних і пухлинних змін;

~ черевної порожнини - перфорації органів, функції нирок (екскреторна урографія) і інші зміни;

~ метросальпінгографія - контрастне рентгенологічне дослідження порожнини матки та прохідності фаллопієвих труб;

~ зубів – ортопантомографія.

Рентгеноскопія- метод рентгенологічного дослідження, при якому зображення об'єкта одержують на світному (флюоресцентної) екрані.

Дуктографія(галактографія) − метод рентгенівського дослідження з введенням контрастної речовини в протоки молочної залози. Посилинням до дослідження кров'янисті, рідше - серозні виділення з соска при невизначенній пальпаторно пухлини. Протипоказана при гострих запальних процесах у молочній залозі.

Рентгенівська комп'ютерна томографія- томографічний метод дослідження внутрішніх органів людини з використанням рентгенівського випромінювання.

Сучасний комп'ютерний томограф являє собою складний програмно-технічний комплекс. Механічні вузли та деталі виконані з високою точністю. Для реєстрації пройшов через середу рентгенівського випромінювання використовуються надчутливі детектори, конструкція та матеріали, що застосовуються при виготовленні яких постійно вдосконалюються. При виготовленні КТ томографів пред'являються жорсткі вимоги до рентгенівським випромінювачам. Невід'ємною частиною апарата є великий пакет програмного забезпечення, що дозволяє проводити весь спектр комп'ютерно-томографічних досліджень (КТ-досліджень) з оптимальними параметрами, проводити подальшу обробку та аналіз КТ-зображень. Як правило, стандартний пакет програмного забезпечення може бути значно розширений за допомогою вузькоспеціалізованих програм, що враховують особливості сфери застосування кожного конкретного апарату.

З математичної точки зору побудова зображення зводиться до рішення системи лінійних рівнянь. Так, наприклад, для отримання томограми розміром 200 × 200 пікселів система включає 40000 рівнянь. Для вирішення подібних систем розроблені спеціалізовані методи, орієнтовані на паралельні обчислення.

Спіральна комп'ютерна томографія. Спіральна КТ використовується в клінічній практиці з 1988 року, коли компанія Siemens Medical Solutions представила перший спіральний комп'ютерний томограф. Спіральне сканування полягає в одночасному виконанні двох дій: безперервного обертання джерела - рентгенівської трубки, що генерує випромінювання, навколо тіла пацієнта, і безперервного поступального руху столу з пацієнтом уздовж поздовжньої осі сканування z через апертуру гантрі. У цьому випадку траєкторія руху рентгенівської трубки, щодо осі z - напрямки руху столу з тілом пацієнта, прийме форму спіралі.

На відміну від послідовної КТ швидкість руху столу з тілом пацієнта може приймати довільні значення, що визначаються цілями дослідження. Чим вище швидкість руху столу, тим більше протяжність області сканування. Важливо те, що довжина шляху столу за один оборот рентгенівської трубки може бути в 1,5-2 рази більше товщини томографічної шару без погіршення просторового дозволу зображення.

Технологія спірального сканування дозволила значно скоротити час, що витрачається на КТ-дослідження і істотно зменшити променеве навантаження на пацієнта.

Багатошарова ( «мультиспіральна», «мультизрізовий» комп'ютерна томографія - МСКТ)була вперше представлена компанією Elscint Co. в 1992 році. Принципова відмінність МСКТ томографів від спіральних томографів попередніх поколінь в тому, що по колу гантрі розташовані не один, а два і більше ряду детекторів. Для того, щоб рентгенівське випромінювання могло одночасно прийматися детекторами, розташованими на різних рядах, була розроблена нова - об'ємна геометрична форма пучка. У 1992 році з'явилися перші двухсрезовие (двухспіральние) МСКТ томографи з двома рядами детекторів, а в 1998 році - четирехсрезовие (четирехспіральние), з чотирма рядами детекторів відповідно. Крім вищевідзначене особливостей, було збільшено кількість обертів рентгенівської трубки з одного до двох за секунду. Таким чином, четирехспіральние МСКТ томографи п'ятого покоління на сьогоднішній день у вісім разів швидше, ніж звичайні спіральні КТ томографи четвертого покоління. У 2004-2005 роках були представлені 32 -, 64 - і 128-зрізовий МСКТ томографи, в тому числі - з двома рентгенівськими трубками. Сьогодні ж у деяких німецьких, американських і канадських лікарнях вже є 320-зрізовий комп'ютерні томографи. Ці томографи, вперше представлені в 2007 році компанією Toshiba, є новим витком еволюції рентгенівської комп'ютерної томографії. Вони дозволяють не тільки отримувати зображення, але і дають можливість спостерігати майже що «в реальному» часу фізіологічні процеси, що відбуваються в головному мозку і в серці. Особливістю такої системи є можливість сканування цілого органу (серце, суглоби, головний мозок і т.д.) за один оборот променевої трубки, що значно скорочує час обстеження, а так само можливість сканувати серце навіть у пацієнтів, які страждають аритміями.

Комп'ютерна томографія з двома джерелами DSCT - Dual Source Computed Tomography. Російськомовний абревіатури в даний час немає. У 2005 році компанією Siemens Medical Solutions представлений перший апарат з двома джерелами рентгенівського випромінювання. Теоретичні передумови до його створення були ще в 1979 році, але технічно його реалізація в той момент було неможливо.

По суті він є одним з логічних продовжень технології МСКТ. Справа в тому, що при дослідженні серця (КТ-коронарографія) необхідне отримання зображень об'єктів перебувають у постійному і швидкому русі, що вимагає дуже короткого періоду сканування. У МСКТ це досягалося синхронізацією ЕКГ і звичайного дослідження при швидкому обертанні трубки. Але мінімальний проміжок часу, необхідний для реєстрації щодо нерухомого зрізу для МСКТ при часі звернення трубки, що дорівнює 0,33 с (≈ 3 обороту в секунду), дорівнює 173 мс, тобто час півоберту трубки. Таке тимчасовий дозвіл цілком достатньо для нормальної частоти серцевих скорочень (у дослідженнях показана ефективність при частотах менше 65 ударів на хвилину і близько 80, з проміжком малої ефективності між цими показниками і при великих значеннях). Деякий час намагалися збільшити швидкість обертання трубки в гентрі томографа. В даний час досягнута межа технічних можливостей для її збільшення, тому що при обороті трубки в 0,33 з її вага зростає в 28 разів (перевантаження 28 g). Щоб отримати тимчасовий дозвіл менше 100 мс, потрібно подолання перевантажень більш ніж 75 g.

Використання ж двох рентгенівських трубок, розташованих під кутом 90 °, дає тимчасовий дозвіл, що дорівнює чверті періоду звернення трубки (83 мс при обороті за 0,33 с). Це дозволило одержувати зображення серця незалежно від частоти скорочень.

Також такий апарат має ще одну значну перевагу: кожна трубка може працювати в своєму режимі (при різних значеннях напруги та струму, кВ і мА відповідно). Це дозволяє краще диференціювати на зображенні близько розташованих об'єкти різних щільностей. Особливо це важливо при контрастуванні судин і утворень, що знаходяться близько від кісток або металоконструкцій. Цей ефект заснований на різному поглинання випромінювання при зміні його параметрів у суміші кров + йодвміснихконтрастних речовина при незмінності цього параметра у гідроксиапатиту (основа кістки) або металів.

В іншому апарати є звичайними МСКТ апаратами і володіють усіма їхніми перевагами.

Масове впровадження нових технологій і комп'ютерних обчислень дозволили впровадити в практику такі методи, як віртуальна ендоскопія, в основі яких лежить РКТ та МРТ.

Для поліпшення диференціювання органів один від одного, а також нормальних і патологічних структур, використовуються різні методики контрастного підсилення (частіше за все, із застосуванням йодвмісних контрастних препаратів).

Двома основними різновидами введення контрастного препарату є пероральне (пацієнт з певним режимом випиває розчин препарату) і внутрішньовенне (проводиться медичним персоналом). Головною метою першого методу є контрастування порожнистих органів шлунково-кишкового тракту; другий метод дозволяє оцінити характер накопичення контрастного препарату тканинами та органами через кровоносну систему. Методики внутрішньовенного контрастного посилення в багатьох випадках дозволяють уточнити характер виявлених патологічних змін (у тому числі досить точно вказати наявність пухлин, аж до припущення їх гістологічної структури) на тлі навколишніх їх м'яких тканин, а також візуалізувати зміни, що не виявляються при звичайному ( «нативної» ) дослідженні.

У свою чергу, внутрішньовенне контрастування можна проводити двома способами: «ручне» внутрішньовенне контрастування і болюсне контрастування.

При першому способі контраст вводиться вручну рентгенлаборанта, час і швидкість введення не регулюються, дослідження починається після введення контрастної речовини. Цей спосіб застосовується на «повільних» апаратах перших поколінь, при МСКТ «ручний» введення контрастного препарату вже не відповідає значно збільшеним можливостям методу.

При болюсному контрастному посилення контрастний препарат вводиться внутрішньовенно шприцом-інжектором до встановлених швидкістю і часом подачі речовини. Мета болюсного контрастного підсилення - розмежування фаз контрастування. Час сканування розрізняється на різних апаратах, при різних швидкостях введення контрастного препарату і у різних пацієнтів; в середньому при швидкості введення препарату 4-5 мл / сек сканування починається приблизно через 20-30 секунд після початку введення інжектором контрасту, при цьому візуалізується наповнення артерій ( артеріальна фаза контрастування). Через 40-60 секунд апарат повторно сканує цю ж зону для виділення портально-венозної фази, до якої візуалізується контрастування вен. Також виділяють відстрочену фазу (180 секунд після початку введення), при якій спостерігається виведення контрастного препарату через сечовидільну систему.

КТ-ангіографія дозволяє отримати пошарове серію зображень кровоносних судин; на основі отриманих даних за допомогою комп'ютерної постобробки з 3D-реконструкцією будується тривимірна модель кровоносної системи.

Спіральна КТ-ангіографія - одне з останніх досягнень рентгенівської комп'ютерної томографії. Дослідження проводиться в амбулаторних умовах. У ліктьову вену вводиться йодвміснихконтрастних препарат в обсязі ~ 100 мл. У момент введення контрастної речовини роблять серію сканувань досліджуваної ділянки.

Метод дозволяє оцінити проходження крові через тканини організму. Зокрема:

~ проходження крові через тканини мозку;

~ проходження крові через тканини печінки.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІАГНОСТИЧНОЇ МЕДИЧНОЇ АПАРАТУРИ.	\|	Магнітно-резонансна томографія.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.