• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Классификация.

Ритмічність виробництва — це насамперед чітка, стійка й збалансована діяльність підприємства, яка дає змогу рівномірно випускати продукцію і виконувати зобов’язання перед споживачами.

Ритмічна робота — це випуск продукції рівними частками за будь-які однакові проміжки робочого часу.

Розрізняють два поняття ритмічності:

- ритмічність випуску продукції (товарної);

- ритмічність виробництва (як завершеного, так і незавершеного).

Існує багато способів розрахунку показників ритмічності (аритмічності) роботи підприємства, але й найпростіші з них надійно характеризують це явище. На підставі даних таблиці 6.4 проведемо розрахунок коефіцієнта ритмічності способом найменшого числа.

Таблиця 6.4.

Випуск продукції у подекадному розрізі

Як бачимо, коефіцієнт ритмічності дорівнює 0,85 (85%:100%=0,85), що свідчить про неритмічну роботу підприємства в аналізованому місяці.

Після того, як буде з’ясований ступінь ритмічності роботи, слід перейти до вивчення основних чинників, які зумовлювали можливі порушення ритмічності (рис. 6.1).

Рис. 6.1. Фактори, які впливають на ритмічність випуску продукції.

Ритмічність тісно пов’язана з комплектністю виробництва – це пропорційність, збалансованість виробництва окремих деталей, вузлів, напівфабрикатів.

Комплектне виробництво забезпечує нормальний процес складання готових виробів і запобігає затримкам у зв’язку із відсутністю якихось деталей. Засобом, який забезпечує необхідний темп складальних робіт при деяких неузгодженостях поточного виробництва деталей, є незавершене виробництво. Тому під час аналізу комплектності виробництва треба звертати увагу і на комплектність залишків деталей і вузлів у незавершеному виробництві. Водночас треба пересвідчитися, наскільки фактична наявність деталей відповідає даним обліку і плановій потребі.

Питання для самоконтролю:

1. Аналіз обсягу виробництва продукції у натуральному і вартісному вимірі.

2. Аналіз динаміки обсягів виробництва продукції.

3. Основні причини спаду обсягів виробництва у перехідний період.

4. Аналіз асортименту і структури випуску продукції.

5.Основні причини асортиментно-структурних зрушень при виробництві продукції.

6. Аналіз якості продукції та основних причин зміни її рівня.

7. Аналіз сортності продукції.

8. Аналіз виробничого браку і причин його виникнення.

9. Аналіз ритмічності виробництва та випуску продукції.

10. Аналіз комплектності виробництва і продукції.

11. Аналіз комплектності незавершеного виробництва.

Домашнє завдання:

Розв’язання задач:

1. Дайте оцінку виконанню плану виробництва продукції (таблиця 1) і напишіть свої висновки.

Таблиця 1.

2. Проаналізуйте динаміку випуску продукції в натуральному виразі (таблиця 2). При цьому слід урахувати, що виробничі потужності даного підприємства за останні п’ять років суттєво не змінилися.

Таблиця 2.

Классификация.

По первичному этиологическому звену симптоматические артериальные гипертензии делятся на:

1. Нейрогенные (обусловленные заболеваниями и поражениями ЦНС):

· центральные (травмы, опухоли мозга, менингит, энцефалит, инсульт и др.)

· периферические (полиневропатии)

2. Нефрогенные (почечные):

· интерстициальные и паренхиматозные (пиелонефрит хронический, гломерулонефрит, амилоидоз, нефросклероз, гидронефроз,системная красная волчанка, поликистоз)

· реноваскулярные (атеросклероз, дисплазии сосудов почек, васкулиты, тромбозы, аневризмы почечной артерии, опухоли, сдавливающие почечные сосуды)

· смешанные (нефроптоз, врожденные аномали почек и сосудов)

· ренопринные (состояние после удаления почки)

3. Эндокринные:

· надпочечниковые (феохромоцитома, синдром Конна, гиперплазия коры надпочечников)

· тиреоидные (гипотиреоз, тиреотоксикоз) и паратиреоидные

· гипофизарные (акромегалия, болезнь Иценко-Кушинга)

· климактерическая

4. Гемодинамические (обусловленные поражением магистральных сосудов и сердца):

· аортосклероз

· стеноз вертебробазилярных и сонных артерий

· каорктация аорты

· недостаточность аортальных клапанов

5. Лекарственные формы при приеме минерало- и глюкокортикоидов, прогестерон- и эстрогенсодержащих контрацептивов, левотироксина, солей тяжелых металлов, индометацина, лакричного порошка и др.

В зависимости от величины и стойкости АД, выраженности гипертрофии левого желудочка, характера изменений глазного дна различают 4 формы симптоматической артериальной гипертензии: транзиторную, лабильную, стабильную и злокачественную.

Транзиторная артериальная гипертензия характеризуется нестойким повышением АД, изменения сосудов глазного дна отсутствуют, левожелудочковая гипертрофия практически не определяется.

При лабильной артериальной гипертензии отмечается умеренное и нестойкое повышение АД, не снижающееся самостоятельно. Отмечается слабо выраженная гипертрофия левого желудочка и сужение сосудов сетчатки.

Для стабильной артериальной гипертензии характерны стойкое и высокое АД, гипертрофия миокарда и выраженные сосудистые изменения глазного дна (ангиоретинопатия I - II степени).

Злокачественную артериальную гипертензию отличает резко повышенное и стабильное АД (в особенности диастолическое > 120—130 мм рт. ст.), внезапное начало, быстрое развитие, опасность тяжелых сосудистых осложнений со стороны сердца, мозга, глазного дна, определяющих неблагоприятный прогноз.

Реноваскулярная артериальная гипертензия

Реноваскулярная (вазоренальная) гипертензия (РВАГ) – это стойкое повышение артериального давления, обусловленное нарушением кровообращения одной или обеих почек в результате недостаточного поступления крови. В общей популяции удельный вес реноваскулярной АГ составляет 1-2%, но в специализированных клиниках, при тщательном обследовании, этот диагноз устанавливается в 4-16% больных с АГ.
Повышение АД, в результате нарушения кровотока в почечных артериях, может быть первым проявлением АГ у больного, а может явиться причиной развития рефрактерности у больного с имеющейся ранее гипертонической болезнью. В этом случае, мы наблюдаем резкое «утяжеление» течения АГ.

Читайте також:

1. Основные понятия и общая классификация.
2. Остеохондроз шейного отдела позвоночника. Этиология, патогенез, классификация., клиника, диагностика,
3. Понятие персональных данных, их классификация.
4. Хроматографические методы анализа, классификация.

Переглядів: 695