Петро Конашевич-Сагайдачний

Одним з найвидатніших вихованців Острозької академії був гетьман запорізьких козаків Петро Конашевич-Сагайдачний (бл.1570 р.-10.IV. 1622). Народився у селі Кульчиці, біля Самбора, у шляхетській сім’ї. Після закінчення Острозької академії деякий час працював у Києві домашнім вчителем. Але педагогічна робота не була покликанням Петра Конашевича-Сагайдачного, вона не давала можливості реалізуватися його величезній бойовій енергії, силі, рішучості. У 1600 р. Сагайдачний їде на Січ і швидко стає визнаним лідером. Очолює ряд переможних походів козаків на Кримське ханство, на турецькі міста та фортеці. У 1605 р. він був обраний гетьманом. У 1614, 1616, 1619 роках очолював переможні походи козацтва в Туреччину, здобував Синоп, Стамбул, Каффу, Трапезунд, визволяючи з неволі тисячі українських полонених. Ці походи принесли Сагайдачному всенародну славу. У війні з турками та татарами козаки взяли ініціативу у свої руки.

Велика заслуга П. Сагайдачного у підтримці Київської братської школи. Заснованої в 1615 р. при Благовіщенському монастирі. Коли польська адміністрація почала втручатися у справи школи та заважати їй, він у 1616 р. разом з усім кошем запорізьким вступив до Київського братства, взявши його під свою опіку і об’єднавши тим самим два крила національно-визвольного руху України – козацтво і братства. 9 жовтня 1620 р. за підтримкою козаків Сагайдачного була відновлена українська православна київська митрополія, скасована Берестейською унією 1596 р. Відповідно до церковних канонів Єрусалимський патріарх Феофан висвятив на київського митрополита Іова Борецького (також колишнього учня академії).

Сагайдачний розумів, що зупинити Османську імперію можна було лише об’єднаними українсько-польськими силами. У історичній битві під Хотином на початку вересня 1621 р. Петро Конашевич-Сагайдачний на чолі 40 –тисячного козацького війська разом з 30 –тисячною польською армією розгромив турецьке 150- тисячне військо Османа ІІ та впродовж місяця завдав туркам низку поразок, врятувавши Європу від подальшої турецької навали. У битві під Хотином П. Сагайдачний був смертельно поранений. У важкому стані на возі гетьмана привезли до Києва, де він прожив ще кілька місяців. До кінця свого життя він домагався офіційного визнання Київської митрополії. Король був готовий піти на це, але сенат заблокував прийняття цього рішення. Сагайдачний помер 10 квітня 1622 р. у колі друзів та товаришів. Перед смертю все своє майно він заповідав київському та львівському братству. Поховали героя у Благовіщенському соборі Київського братського монастиря.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Кирило Лукаріс	\|	Мелетій Смотрицький

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.