МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Будова, форма скелетних м'язівПлан ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО М'ЯЗИ- ОСНОВНІ ГРУПИ М'ЯЗІВ ЛЮДСЬКОГО ТІЛА. ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ М'ЯЗОВОГО АПАРАТУ Лекція 6 Література 1.Бугаев К.Е., Маркусенко H.H. та ін. Возрастная физиология.— Ростов-на-Дону: "Ворошиловградская правда", 1975.— С. 80-85. Ермолаев Ю.А. Возрастная физиология: Учеб. пособ. для студ. иед. вузов.— М.: Вьісш.нік., 1985. -С. 265-271. 1 Кисельов Ф.С. Анатомія і фізіологія дитини з основами шкільної гігієни.— К.: Радянська школа, 1967.— С. 99-117. І ІІрисяжнюк М.С. Людина та її здоров'я: Навч. посібник. К.: Фенікс, 1998.— 203-210 с. '' С'тарушенко Л.І. Клінічна анатомія і фізіологія людини: Навч. посібник,— К.: УСМП, 2001.— С. 33-60. Хрипкова А.Г. Возрастная физиология. М.: "Просвещение", 1978.—С. 151-156.
1. 1.Біологічне значення скелетних м'язів. 2. Будова, форма скелетних м'язів. 3. Основні групи м'язів людського організму. 4. Робота м'язів. 5. Пікові особливості м'язового апарату. Розвиток рухів дітей. 6. Профілактика захворювань і травм опорно-рухового апарату дітей. Основні поняття: посмугований скелетний м'яз, тонус М язів, будова м'яза, фасція, м'язові волокна, міофібрили, актин, міозин, групи м'язів, динамічна робота, статична робота, фізична втома, постава, фізіологічна постава, патологічна постава, сколіоз, кіфоз, лордоз, шкільні меблі, правильна посадка, дистанція, плоскостопість. 1. . Біологічне танення скелетних м'ячів Розрізняють такі види м'язової тканини: посмугована скелетна, серцева) і не посмугована. Посмуговані скелетні м'язи - це активна частина опорно-рухової системи, скорочення якої зумовлює переміщення частини тіла і всього тіла в просторі. Скелетні м'язи повній ю вкривають скелет людини (звідси їх назва), тому не тільки скелет, але й м'язи визначають фігуру людини. Скелетні м'язи підтримують рівновагу та певну позу тіла. Тримання тіла у вертикальному положенні, надання йому певної пози під час сидіння і лежання можливе завдяки постійному напруженню, або тонусу (від лат. tonus — напруження) М’язів. Скелетні м'язи є місцем, де запасається глікоген, який потрібний для них як джерело енергії під час скорочення (після перетворення на глюкозу ), а організм може використати глікоген лише у надзвичайних ситуаціях. Скелетні м'язи містять специфічні рецептори м'язового чуття, які дають змогу контролювати положення тіла. Основними фізіологічними функціями м'язів є збудливість, провідність і скоротливість. ( Іншім із результатів м'язового скорочення є вироблення тепла. В організмі людини налічується близько 600 скелетних м'язів. У м'язові розрізняють середню частину — черевце, яке складається з м’язової тканини, і сухожилків, утворених щільною сполучною тканиною. Як правило, м'яз має два сухожилки, якими він прикріплюється до кісток, проте деякі м'язи можуть прикріплюватися і до різних органів (очного яблука), до шкіри (м'язи обличчя і шиї) тощо. Кінці м'яза переважно переходять у міцний сполучнотканинний утвір — сухожилок, яким м'яз прикріплюється до кісток. Навколо сухожилка у деяких м'язів (на місті та стопі) розташована його обгортка, утворена зовнішніми волокнистими та внутрішніми синовіальними листками, між якими є невелика кількість синовіальної рідини. Це захищає м'язи від фізичних переміні і ажень. Кожний м'яз складається з великої кількості посмугованих м’язових волокон, розташованих паралельно і з'єднаних між собою прошарками пухкої сполучної тканини у пучки. М'язове волокно являє собою симпластичну багатоядерну структуру, тобто утвір, в якому відсутнє розмежування клітин. Діаметр м'язових волокон — 0,01-0,1 мм, а довжина може сягати кількох сантиметрів. Кількість таких волокон неоднакова в різних м'язів: у дрібних — кілька сотень, у великих кілька тисяч. Сила м'язів визначається площею поперечного перерізу всіх волокон м'яза. Зовні м'яз вкритий фасцією — тонкою сполучною оболонкою. М'язи багаті на кровоносні судини та нерви. Постачання органа кровоносними судинами називається васкуляризацією, а постачання нервовими волокнами — іннервацією. Форма і величина м’язів залежить від виконуваної ними роботи. Розрізняють м’язи довгі, широкі, короткі й колові. Довгі м’язи розміщені головним чином на кінцівках, широкі – на тулубі, короткі – між окремими хребцями. Колові м’язи розташовуються навколо отворів тіла і під час скорочення звужують їх. Такі м’язи називаються сфінктерами. Назву м’язам дають або за їх функцією – згиначі, розгиначі, або за ходом волокон – поперечні, косі, або за формою – дельтоподібних, квадратний, або за місцем їх прикріплення – грудинно – ключично – соскоподібні. М’язи, які разом і одночасно виконують той або інший рух, називають синергістами; м’язи, які своїм скороченням спричиняють протилежні рухи (наприклад, одні згинають кінцівку, а другі розгинають), називають антагоністами.
3.Основні групи м’язів людського тіла. Скелетні м’язи поділяються на такі групи: м’язи голови і шиї, м’язи тулуба, м’язи плечового пояса і верхніх кінцівок, м’язи тазового пояса і нижніх кінцівок (рис. 38) Серед м’язів голови розрізняють мімічні та жувальні. Мімічні м’язи розміщені в ділянці обличчя, навколо його природних отворів: очні ямки, ніс і рот. Мімічні м’язи одним, а іноді і двома своїми кінцями прикріплюються до шкіри обличчя. Під час скорочення вони зміщують шкіру, зумовлюючи відповідну міміку, тобто той чи інший вираз обличчя. До мімічних м’язів належать: колові м’язи ока і рота, вище від них міститься лобовий м’яз, під час скорочення якого піднімаються брови і утворюються поперечні складки на лобі. Під час скорочення колового м’яза рота розкривається рот, відбувається акт ссання, жування, вимовляння звуків. До групи жувальних м’язів відносяться парні м’язи: скроневий, власне жувальний, внутрішній і зовнішній крилоподібні. Завдяки скороченням цих м’язів відбуваються складні жувальні рухи нижньої щелепи. Рис. 38. Основні м 'язи людини а — вид спереду: 1 — підвищення мізинця; 2 — поверхневий згинач пальців; 3 — ліктьовий згинач зап'ястка; 4 — триголовий м 'яз плеча; 5 — дзьобоподібний м 'яз; 6 — великий круглий м 'яз; 7 — найиіирший м 'яз спини;
|
||||||||
|