• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Виділення чистих культур за методом Коха

Для одержання ізольованих колоній за методом Коха і виділення з них чистих культур аеробнихбактерій роблять посів на поверхню твердого живильного середовища у чашки Петрі з накопичувальної культури:

· розплавляють стерильне агаризоване сусло в колбі на водяній бані і розливають його в 3–4 стерильні чашки Петрі;

· мікроорганізми висівають і розподіляють шпателем Дригальского чи петлею, використовуючи техніку виснаженого штриха чи мазка (рис. 7.1) послідовно в декількох чашках Петрі з застиглим твердим агаризованим середовищем;

· спочатку на поверхню середовища першої чашки, використовуючи петлю, наносять краплю розведення накопичувальної культури й обережно розтирають її стерильним скляним шпателем по всій поверхні;

· потім цим же шпателем із клітинами мікроорганізмів, що залишилися на ньому, засівають поверхню другої чашки. Далі цим же шпателем проводять вздовж поверхні третьої чашки Петрі;

· після посіву чашки необхідно перевернути нагору дном і поставити в термостат із температурою, що сприятлива для даного мікроорганізму;

· інкубують посіви звичайно протягом 2–5 днів (у залежності від швидкості росту конкретних мікроорганізмів);

· після інкубації у перших чашках звичайно спостерігається суцільний ріст мікроорганізмів (суцільний «газон»), а в наступних утворюються ізольовані колонії. У випадку засіву за секторами у перших відбувається суцільний ріст, а уздовж наступних штрихів виростуть відособлені колонії мікроорганізмів, що представляють потомство однієї клітини;

· ізольовані колонії відсівають петлею в пробірки на поверхню скошеного густого середовища чи в рідке середовище;

Висів із накопичувальної культури мікроорганізмів, що відносяться до факультативних аеробівчи факультативних анаеробів, для одержання ізольованих колоній роблять методом глибинного посіву в пробірки зі стовпчиком стерильного агару. Стерильною голкою беруть чисту культуру з колоній, одночасно виймають пробку, обпалюють край пробірки і, тримаючи її нагору дном, голкою над пальником роблять прокол до дна.

Виділення чистої культури анаеробних бактерій за методом Коха можливо тільки в умовах, що виключають доступ до них вільного кисню. Анаеробні мікроорганізми можна культивувати у звичайних пробірках і чашках Петрі, поміщаючи їх після посіву в анаеростати – вакуумні скляні ексикатори.

Рис. 7.1. Розсів мікроорганізмів на поверхню твердого середовища:

а – шпатель Дригальського;

б – розсів;

в – ріст мікроорганізмів після розсіву шпателем;

г – ріст мікроорганізмів після розсіву петлею.

Порядок виконання роботи

1. Ознайомитися з технікою поверхневого способу посіву на щільні середовища в чашки Петрі:

· на тверде середовище наносять петлею краплю посівного матеріалу і потім рівномірно розподіляють його на поверхні, користаючись стерильним шпателем Дригальського. За умови узяття рідини петлею вона повинна затягти петлю тонкою плівкою. Піпеткою користаються в тому випадку, коли матеріал засівають у великій кількості чи визначеному об’ємі;

· шпатель виймають із папера і беруть у праву руку;

· відкривають кришку чашки Петрі лівою рукою і вносять у неї шпатель;

· розмазують краплю посівного матеріалу шпателем обертальними рухами на поверхні агарової пластинки (надавлювати шпателем на тверде середовище не треба, тому що можна йому зашкодити);

· з метою економії середовищ і посуду можна користатися однією чашкою, розділивши її на сектори і послідовно засівати їх штрихом (метод виснаженого штриха). Для цього спочатку засівають поверхню першого сектора, а потім послідовно засівають всі інші сектори клітинами, що залишилися на петлі. З кожним наступним штрихом відбувається зменшення кількості клітин, що засіваються;

· переносять шпатель у судину з дезінфікуючим розчином.

2.Ознайомитися з технікою глибинного посіву на тверді середовища в чашки Петрі:

· відкривають стерильну чашку і поміщають петлею чи піпеткою краплю посівного матеріалу на дно чашки;

· розплавляють агаризоване живильне середовище у пробірці чи колбі й охолоджують його до 45–50°С;

· обпалюють край пробірки чи колби в полум'ї пальника і виливають середовище (15–20 мл) у чашку Петрі з внесеним посівним матеріалом, дотримуючись правил стерильної роботи;

· розподіляють рівномірно посівний матеріал у живильному середовищі, для чого обережно круговими рухами переміщають чашку Петрі на поверхні столу;

· залишають чашку Петрі на столі до повного затвердіння середовища;

· роблять на чашці напис (число, назва мікроорганізму);

· усі посіви для вирощування мікроорганізмів поміщають у термостат із температурою, що сприятлива для їхнього росту.

3. Ознайомитися з технікою пересівання культур мікроорганізмів, вирощених у рідкому середовищі:

· клітини мікроорганізмів, що виросли в рідкому живильному середовищі відбирають частіше стерильною піпеткою;

· зі стерильного папера виймають градуйовану стерильну піпетку за верхній кінець, беруть піпетку середнім і великим пальцями правої руки, не торкаючись поверхні тієї частини піпетки, що буде вводитися в судину з рідким середовищем;

· беруть у ліву руку пробірку (чи колбу) із культурою мікроорганізму, що вирощена в рідкому середовищі, і тримають її у вертикальному положенні, щоб не замочити пробку;

· відкривають пробку, дотримуючись правил асептики, і вводять піпетку в пробірку;

· набирають у піпетку суспензію мікроорганізму, закривають пробкою пробірку (чи колбу), вносять визначену кількість суспензії у свіже стерильне живильне середовище, дотримуючись правил стерильності;

· після використання піпетку поміщають у судину з дезінфікуючим розчином, не торкаючись нею навколишніх предметів (0,5 %-ний водний розчин хлораміну чи 3–5 %-ний водний розчин фенолу).

4. Ознайомитися з технікою посіву мікроорганізмів, що вирощені на твердому середовищі в пробірках, в іншу пробірку із середовищем:

· запалюють пальник. Посіви проводять над полум'ям пальника, щоб гаряче повітря перешкоджало осадженню мікроорганізмів з навколишнього повітря;

· беруть у праву руку бактеріологічну петлю, за допомогою якої здійснюють посів (петлю тримають як олівець). Стерилізують бактеріологічну петлю в полум'ї пальника, прожарюючи дріт до червоності, і одночасно обпалюють частину утримувача, що примикає до петлі і буде вводитися в пробірку з культурою мікроорганізму. Упродовж прожарювання петлю тримають у полум'ї майже вертикально, щоб весь дріт був розпечений;

· беруть у ліву руку дві пробірки – одну зі стерильним середовищем (далі від себе), іншу – із культурою мікроорганізму;

· не випускаючи бактеріологічної петлі, мізинцем і безіменним пальцем правої руки притискають зовнішні кінці ватяних пробок до долоні і виймають пробки з пробірок. Класти пробки на стіл не можна;

· злегка обпалюють у полум'ї пальника край відкритих пробірок;

· прожарену бактеріологічну петлю вводять у пробірку з культурою мікроорганізму. Щоб не зашкодити клітинам, петлю спочатку прохолоджують, доторкаючись до внутрішньої поверхні пробірки чи до живильного середовища, вільного від клітин мікроорганізмів, і тільки після цього відбирають невелику кількість мікробної маси;

· виймають петлю і вводять її у пробірку зі стерильним живильним середовищем, уникаючи дотику зі стінками пробірки;

· проводять петлею від дна догори зигзагоподібний чи прямий штрих, злегка торкаючись поверхні агару;

· обпалюють ватяні пробки і край пробірок одночасно в полум'ї і закривають обидві пробірки;

· закриту ватною пробкою пробірку з культурою ставлять у штатив, а витягнутий матеріал використовують для готування препарату чи для пересівання культури у свіже середовище;

· обпалюють петлю в полум'ї;

· усі описані маніпуляції варто проводити біля полум'я, за можливістю швидко, щоб не забруднити культуру сторонніми мікроорганізмами.

5. Зобразити необхідні малюнки для кращого засвоєння матеріалу та зробити висновки.

Лабораторна робота № 8

Тема: Методи кількісного обліку мікроорганізмів. Мікробіологічне дослідження мікрофлори повітря

Мета: визначити чисельність мікроорганізмів за методом Коха; користаючись методом прямого рахунку мікробних клітин у рахункових камерах, визначити їхню чисельність; проаналізувати кількісний і якісний склад мікроорганізмів повітря

Матеріали й устаткування: предметні й покривні стекла, барвники, водяна баня зі штативом, бактеріологічна петля, пінцет, спиртівка, 0,1 % розчин агар-агару, окулярний мікрометр, об'єктивний мікрометр, мікроскоп, освітлювач, чисті і накопичувальні добові культури мікроорганізмів (дріжджі), рахункова камера Горяєва, стерильні пробірки, стерильні піпетки на 10 мл та 1–2 мл, колба зі стерильною водою, спирт 96⁰, зразки ґрунту, стерильні живильні середовища (МПА, СА), мікробіологічні пробірки зі стерильною водопровідною водою, шпателі Дригальського, піпетки, скляні палички

Читайте також:

1. I. ІСТОРИЧНІ ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
2. I. Культура учебного труда как теоретическая и прикладная проблема педагогической психологии
3. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
4. I.2. МЕСТО И РОЛЬ КУЛЬТУРЫ УЧЕБНОГО ТРУДА
5. I.3. КУЛЬТУРА УЧЕБНОГО ТРУДА
6. II. КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ
7. II.2. Культура конспектирования
8. II.3. Культура слушания
9. III. За виділенням або поглинанням енергії
10. III. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ПІСЛЯ ТАТАРО-МОНГОЛЬСЬКОЇ НАВАЛИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХIII – XV ст.)
11. IV. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XVI-XVIII ст.
12. IV. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XVI-XVIII ст.

Переглядів: 3371