Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



ХХІ ст.

Культурні перетворення радянської влади (1919-1920 рр.). Культура і духовне життя в роки НЕПу. Національно-культурне піднесення 20-х рр. ХХ ст. в Україні як передумова розбудови освіти і науки. Створення Української Академії наук, наукові досягнення В. Вернадського, Д. Багалія, М. Кащенка, О. Фоміна та ін. М. Грушевський, його громадська і наукова діяльність.

Література й театр на тлі нових національних та соціальних реалій. Основні літературні течії та їх представники. Український символізм (П. Тичина, Є. Плужник). „Біла студія”. Революційні романтики (Д. Загул, В. Кобилянський). Футуристи (О. Слісаренко, М. Семенко, В. Коряк, В. Поліщук). Парафутуристи. Неокласики (М. Зеров, М. Драй-Хмара, М. Рильський, П. Пилипович, Р. Бургардт). Західноукраїнські митці слова (Б.-І. Антонич, О. Ольжич, С. Гординський, Н. Холодна, О. Туринський). Реалістично-образне осмислення нової дійсності (А. Головко, П. Панч, І. Ле, Ю. Яновський). „Експериментальна” проза М. Йогансена, Г. Шкурупія, Д. Бузька. „Масовім” і М. Хвильовий.

Український мистецький авангард та його доля. Кубофутуризм (О. Богомазов, О. Екстерн, К. Малевич, Г. Собачко-Шостак, М. Лисицький, Д. Бурлюк, В. Меллер, А. Петрицький). Кубізм, конструктивізм, супрематизм (О. Хвостенко-Хвостов, В. Єрмилов). Сценографія. Портретна галерея А. Петрицького. Школа „бойчукістів”. Скульптор кубофутурист О. Архипенко.

Втрата національно-культурної незалежності у 30-ті рр. ХХ ст. „Розстріляне Відродження”.

Наука та освіта, преса і радіо, театр і кіно, образотворче мистецтво під час війни. Створення нових вищих навчальних закладів і розширення мережі науково-дослідних установ у повоєнні часи. Розвиток науки і техніки.

Поява нових творів літератури і драматургії (А. Малишко, О. Гончар, М. Бажан, Остап Вишня та ін.). Творчість композиторів Г. Майбороди, С. Людкевича та ін. Особливості архітектури та образотворчого мистецтва повоєнних часів.

“Шістдесятники” у боротьбі за національно-культурне відродження України. Посилення ідеологічного тиску та репресій, “чистка” редакцій газет, журналів, видавництв.

Розвиток кіно і театрального мистецтва (С. Параджанов, К. Муратова, Л. Биков, Н. Ужвій, Д. Гнатюк, Є. Мірошниченко та ін.). Розквіт музично-естрадного мистецтва (В. Івасюк, Н. Яремчук, С. Ротару, В. Зінкевич та ін.).

Втрата національної своєрідності в архітектурі містобудування (масові житлові забудови). Традиції українського народного живопису у творах Т. Яблонської та В. Зарецького. Розвиток ужитково-декоративного мистецтва (вироби народних майстрів).

Культурні процеси в Україні після 1991 р. Основи законодавства про культуру, мови, освіту. Культурно-мистецькі товариства. Розширення сфер діяльності творчих спілок, мистецьких груп. Зміцнення зв’язків і співробітництва України з іншими державами.

 





Переглядів: 589

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тема 2.3. Культура України в світовій перспективі на зламі ХІХ-ХХ ст. | ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ТЕМ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.011 сек.