Мультиплексор

Це схема, що має n + 2 ⁿвходів і один вихід, де n – число адресних, а 2ⁿ – число інформаційних входів.

Призначення мультиплексорів (від англ. multiplex – багатократний) – комутувати в бажаному порядку інформацію, що надходить з декількох вхідних шин на одну вихідну. За допомогою мультиплексора здійснюється тимчасове розділення інформації, що надходить по різних каналах. Його можна уподібнити безконтактному багатопозиційному перемикачу.

Мультиплексори мають дві групи входів або один, частіше два, що взаємодоповнюються (інверсні) виходи. Одні входи інформаційні, а інші служать для керування. До них відносяться адресні і розв'язувальні. Адреса представляється в двійковому коді, причому кожній адресі відповідає інформаційний вхід, сигнал з якого (0 або 1) при даній адресі приходить на вихід. Таким чином, в мультиплексорі здійснюється 2ⁿ вхідних сигналів на один вихід.

Розв'язувальний вхід керує одночасно всіма інформаційними входами незалежно від стану адресних входів. Заперечувальний сигнал на цьому вході блокує дію всього пристрою. Наявність розв'язувального входу розширює функціональні можливості мультиплексора, дозволяє синхронізувати його роботу з роботою інших вузлів. Цей вхід використовується також для нарощування розрядності мультиплексорів.

У мультиплексорі, що виготовляється у вигляді окремих мікросхем, число інформаційних входів не перевищує 16. Більша кількість входів забезпечується шляхом нарощування. Нарощування можна виконувати об¢єднанням декількох мультиплексорів в пірамідоподібну (деревовидну) систему або послідовним з¢єднанням розв'язувальних входів і зовнішніх логічних елементів. Другий спосіб застосовується частіше за все, оскільки при пірамідоподібному нарощуванні більші витрати мікросхем і порівняно низька швидкодія через підсумовування затримок при послідовному проходженні сигналів за ступеням піраміди.

Принципіальна схема чотириканального мультиплексора на елементах І–АБО–НІ, що має два адресних входи х₁ і х₂, показана на рис.2.6 а, і умовне позначення подвійного чотириканального мультиплексора із стробованим входом (мікросхема 155КП6) і 16-канального, що виконаний на 8-канальних мультиплексорах (мікросхеми 155П7), з¢єднані за другим способом, – на рис.2.6, б, в. В 16–канальному комутаторі стробувальний вхід V використовується в якості додаткового адресного входу х₄. Існує і окрема 16–канальна мікросхема 155КП1 мультиплексора із стробуванням (селектора-мультиплексора). З двох таких мікросхем за вказаним принципом можна виконати 32–канальний мультиплексор.

Для отримання 64–канального мультиплексора слід використовувати чотири БИС155КП1 і 4–вхідний елемент І–НІ, а керування входами необхідно виконувати інверсним чотирирозрядним унітарним кодом.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Шифратори	\|	Хід роботи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.