Суб'єкти цивільного права

Найчастіше як суб'єкти цивільного права виступають фізичні і юридичні особи.

Громадяни як учасники цивільних правовідносин іменуються особами фізичними. Організації, що є чисто суспільні утворення, іменуються особами юридично мі. Разом з тим юридичними особами визнаються не будь-які організації, а тільки ті, які створені і зареєстровані в установленому порядку, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді (ст. 80 ГК). При цьому вони також повинні створюватися в одній з передбачених законом організаційно-правових форм: приватного, державного підприємства, установи, того або іншого господарського суспільства, громадської організації і т.д.

Правове положення фізичних осіб або їх цивільно-правовий статус визначається такою, що визнається за ними законом правоздатністю і дієздатністю.

Правоздатність громадянина — це що визнається за ним законом здатність мати цивільні права і обов'язки, тобто здатність бути суб'єктом цивільних правовідносин (ст. 25 ГК). Правоздатність громадянина виникає у момент народження і припиняється із смертю. При цьому важливо підкреслити, що всі фізичні особи володіють рівною правоздатністю незалежно від їх підлоги, віку, національності, соціального положення, стану здоров'я або яких-небудь інших ознак. Відповідно до ст. 26 Конституції України іноземці і особи без громадянства, що знаходяться в Україні на законних підставах, користуються тими ж правами і свободами, а також несуть такі ж обов'язки, як і громадяни України, за виключеннями, встановленими Конституцією, законами або міжнародними договорами України.

Дієздатність — це здатність, що визнається за громадянином, своїми діями набувати для себе права і створювати юридичні обов'язки. Дієздатність безпосередньо залежить від можливості людини усвідомлювати значення своїх дій і можливість ними керувати. У повному об'ємі громадяни стають дієздатними з моменту настання повноліття, тобто з 18-ти років. При укладенні шлюбу раніше цього віку вони також набувають дієздатності в повному об'ємі. Дієздатність неповнолітніх є частковою. Так, особи у віці до 14-ти років самостійно можуть здійснювати лише дрібні побутові операції, мати особисті права інтелектуальної власності. Обличчя у віці від 14-ти до 18-ти років, окрім перерахованих вище дій, можуть самостійно розпоряджатися своїм заробітком або іншими доходами, здійснювати свою правомочність власника на майно селянського (фермерського) господарства, бути вкладником кредитної установи. Все інші дії ці особи можуть здійснювати з дозволу батьків або опікунів.

Правоздатність і дієздатність громадян є властивостями невідчужуваними і в своєму змісті визначаються тільки законом. Тому ніхто не може бути обмежений в правоздатності або дееспосности інакше як у випадках і в порядку, передбачених законом.

Так, за скоєння деяких злочинів громадяни відповідно до кримінального законодавства за вироком суду можуть бути обмежені в праві займатися певною діяльністю або посідати певні посади.

Можливі випадки обмеження громадян в дієздатності або визнання їх недієздатними передбачені в цивільному законодавстві. Так, особи, які страждають психічним розладом, який істотно впливає на його здатність усвідомлювати значення своїх дій або (або) управляти ними, а також осіб що зловживають спиртними напоями, наркотичними речовинами або токсичними речовинами і що ставлять себе або свою сім'ю, а також осіб яких зобов'язаний згідно із законом містити у важке матеріальне положення, за рішенням суду можуть бути обмежені в дієздатності. Будучи обмеженими в дієздатності, ці особи не можуть самостійно одержувати заробітну платню і без згоди опікунів здійснювати будь-які інші дії, окрім дрібних побутових операцій. Над ними призначається опікування, і лише з дозволу призначених над ними опікунів вони здійснюють всі значущі дії.

Фізичні особи, які унаслідок душевної хвороби або недоумства не можуть розуміти значення своїх дій або керувати ними, за рішенням суду можуть бути повністю позбавлені дієздатності. В цьому випадку над ними встановлюється опіка. Призначені над ними опікуни від їх імені і в їх інтересах здійснюють всі необхідні дії.

Юридичні особи як суб'єкти цивільного права також володіють цивільними право- і дієздатністю. Проте за своїм обсягом право- і дієздатність юридичних осіб залежить від мети їх діяльності. Мета діяльності юридичної особи визначається в його статуті або положенні. Правоздатність і дієздатність юридичних осіб є обший за винятком тих прав, які можуть належати лише фізичним особам від природи. При цьому і правоздатність, і дієздатність у юридичних осіб виникає одночасно, з моменту їхдержавної реєстрації, а здійснюється через їх органи управління — виборні або такі, що призначаються в установленому порядку і що діють в межах прав,наданих їм згідно із законом або статуту.

Всі операції, що здійснюються юридичними особами в суперечності з їх спеціальною правоздатністю, є недійсними.

Юридичні особи виникають в порядку, передбаченому законодавством України, який включає комплекс юридично значущих дій, що здійснюються засновниками і не обходжених для створення юридичної особи.

Залежно від їх характеру, організаційно-правовий фори ми юридичної особи, цілей і видів його діяльності, розрізняють наступні способи утворення юридичних осіб:

— розпорядливий;

— дозвільний;

— нормативно-явочний;

— договірно-правовий.

Суть розпорядливого способу полягає в тому, що юридична особа створюється на підставі рішення (розпорядження) власника майна або органу, уповноваженого власником управляти відповідним майном. При розпорядливому способі створюються державні, зокрема казенні підприємства, приватні, дочірні підприємства і деякі інші юридичні особи.

Суть дозвільного способу полягає в тому, що для створення окремих юридичних осіб потрібен попередній дозвіл компетентних органів, підтверджуючий доцільність їх освіти, виконання засновниками юридичної особи встановлених законодавством України вимог і т.д. При дозвільному способі створюються, зокрема, комерційні банки, для чого їх засновники повинні одержати попередній дозвіл Національного банку України.

Суть нормативно-явочного способу полягає в тому, що юридична особа виникає на основі загального дозволу держави, закріпленої у відповідних нормативних актах. При такому способі виникають переважна більшість юридичних осіб (господарські суспільства, об'єднання громадян і ін.).

У договірно-правовому порядку створюються господарські суспільства. У основі їх створення покладений засновницький договір.

Припинення діяльності юридичних осіб відбувається в результаті їх ліквідації або реорганізації. Юридична особа ліквідовується:

— за рішенням власника або уповноваженого їм органу, що прийняв раніше рішення про його створення, у разі недоцільності подальшої діяльності юридичної особи або по інших мотивах;

— за рішенням суду або арбітражного суду у разі визнання юридичного обличчя-суб'єкта підприємницької діяльності банкротом, визнання недійсними засновницьких документів юридичної особи або рішення про його створення;

— по інших підставах, передбаченим законодавством України.

Реорганізація юридичної особи може здійснюватися у формі злиття, Темаення, приєднання, виділення і перетворення.

При злитті однієї юридичної особи з іншим або злитті декількох юридичних осіб всі майнові права і обов'язки кожного з них переходять до юридичної особи, що виникла в результаті злиття.

При Темаенні юридичної особи до тих, що виникли в результаті Темаення двом або більш юридичним особам переходять по Темаовому акту (балансу) у відповідних частинах майнові права і обов'язки Темаеної юридичної особи.

При приєднанні одного або декількох юридичних осіб до іншого до останнього переходять всі майнові права і обов'язки приєднаної юридичної особи (приєднаних юридичних осіб).

При виділенні з юридичної особи одного або декількох юридичних осіб до кожної з них по Темаовому акту (балансу) у відповідних частинах переходять майнові права юридичної особи, з якої вони виділилися.

При перетворенні однієї юридичної особи в інше до знов виниклої юридичної особи переходять всі майнові права і обов'язки перетвореної юридичної особи.

Юридичні особи, можливість створення і діяльність яких в Україні передбачена чинним законодавством, залежно від того або іншого критерію можуть підТемаятися на наступні види:

— по формах власності — на юридичні обличчя, засновані на приватній, колективній, комунальній, державній або змішаній формі власності;

— по цілях діяльності — на комерційні, тобто створювані з метою отримання прибутку, і некомерційні, — створювані для досягнення іншої мети, не пов'язаної із здійсненням підприємницької діяльності;

— за об'ємом речового права юридичної особи на використовуване в своїй діяльності майно — на юридичні обличчя, що володіють правом власності на це майно, правом повного господарського ведення або правом оперативного управління.

За іншими ознаками юридичні особи підТемаяються також на прості і складні, материнські і дочерние, договірні, договірно-статутні і статутні, корпорації (союзи) і установи і ін.

Окрім громадян (облич фізичних) і організацій (юридичних осіб) суб'єктами цивільного права є також територіальні общини і держава.

Територіальна община — це жителі, об'єднані постійним мешканням в межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільними об'єднаннями жителів декількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Територіальні общини здійснюють цивільні права і набувають обов'язків як безпосередньо, так і через сільські, районні міські ради і їх виконавські органи, а також через районні і обласні ради, які представляють сумісні інтереси територіальних общин.

Держава Україна, беручи участь в цивільних правовідносинах як єдине ціле, діє через систему своїх органів, дії яких в межах їх компетенції розглядаються як дії самої держави — суб'єкта цивільного права. У такій якості держава виступає суб'єктом права державної власності, тобто володіє, користується і розпоряджається державним майном, є суб'єктом зовнішньоторговельних відносин, може бути суб'єктом авторських і винахідницьких правовідносин, на слідчих і деяких інших.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Виникнення і захист цивільних прав	\|	Правове регулювання договірних зобов'язань

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.