Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах

РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання

ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"

ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ

Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків

Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні

Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах

Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами

ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ

ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів


Контакти


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

ДОДАТКИ

 


Додаток А

Групування ґрунтів за ступенем кислотності та лужності

Група Колір на картограмі Ступінь кислотності ґрунту Інтервал рН
водного сольового
Червоний Дуже сильнокислі < 4,5 < 4,0
Рожевий Сильнокислі 4,5 – 5,0 4,0 – 4,5
Оранжевий Середньокислі 5,0 – 5,5 4,5 – 5,0
Жовтий Слабкокислі 5,5 – 6,0 5,0 – 5,5
Світло-зелений Близькі до нейтральних 6,0 – 7,0 5,5 – 6,0
Зелений Нейтральні 7,0 – 7,5 6,0 – 7,0
Голубий Слабколужні 7,5 – 8,0 –
Синій Середньолужні 8,0 – 8,5 –
Фіолетовий Сильнолужні 8,5 – 9,0 –
Коричневий Дуже сильнолужні > 9,0 –

 

Додаток Б

Потреба ґрунтів у вапнуванні залежно від гідролітичної кислотності

Потреба у вапнуванні Гідролітична кислотність, смоль/кг
Ґрунти потребують першочергового вапнування в усіх зонах Понад 4
Ґрунти потребують першочергового вапнування на Поліссі та в Лісостепу; середня потреба у вапнуванні ґрунтів у Прикарпатті та в західній частині Лісостепу; слабка – у гірських районах Карпат 3 – 4
Середня потреба у вапнуванні ґрунтів на Поліссі та в Лісостепу; слабка – у Прикарпатті; відсутня – у гірських районах Карпат 2 – 3
Доцільне вапнування опідзолених ґрунтів у Лісостепу; необхідне – на Поліссі, на супіщаних, піщаних і глинисто-піщаних ґрунтах 1,8 – 2
Слабка потреба у вапнуванні піщаних і глинисто-піщаних ґрунтів 1,8 – 1,9
Немає потреби у вапнуванні < 1,5

 

Додаток В

Потреба ґрунтів у вапнуванні залежно від рНсол. (за Т.О. Грінченком)

Кислотність ґрунту рНсол. Потреба ґрунту у вапнуванні
Дуже сильна < 4,5 Першочергове вапнування в усіх типах сівозмін
Середня 4,6 – 5,0 Першочергове вапнування в овочевих і кормових сівозмінах на супіщаних та суглинкових ґрунтах; середня потреба у польових сівозмінах на піщаних ґрунтах
Слабка 5,1 – 5,5 Вапнування супіщаних суглинкових відмін, зокрема в кормових і овочевих сівозмінах та в сівозмінах з травами. В останню чергу вапнують піщані й глинисто-піщані ґрунти
Близька до нейтральної 5,6 – 6,0 Вибіркове вапнування супіщаних та суглинкових ґрунтів і насамперед у сівозмінах з вибагливими до вапна культурами. Не потребують вапнування ґрунти з рНсол. > 6,5 незалежно від їх поширення

 

 

Додаток Г

Групування ґрунтів за сумою обмінних основ

Група Сума основ S, смоль/кг
Дуже мала < 5
Мала 5 – 10
Середня 10 – 15
Підвищена 15 – 20
Велика 20 – 30
Дуже велика > 30

 

 

Додаток Д

Групування ґрунтів за ступенем насиченості основами

Група Ступінь насиченості основами V, % Потреба у вапнуванні
Дуже низький < 30 Обов’язкова
Низький 30 – 50 Велика
Середній 50 – 70 Підвищена
Підвищений 70 – 80 Середня
Високий 80 – 90 Мала
Дуже високий > 90 Немає

 

Додаток Е

Групування ґрунтів за вмістом азоту легкогідролізованих сполук за здатністю забезпечувати ним сільськогосподарські культури

Група Забезпеченість ґрунту За методом
Тюріна – Кононової Корнфілда Кравкова (нітрифікаційна здатність)
N, мг/кг ґрунту
Дуже низька < 30 < 100 < 5
Низька 30 – 40 100 – 150 5 – 8
Середня 40 – 50 150 – 200 8 – 15
Підвищена 50 – 70 > 200 15 – 30
Висока 70 – 100 – 30 – 60
Дуже висока > 100 – > 60

 

 

Додаток Є

Групування ґрунтів за вмістом рухомих сполук фосфору за здатністю забезпечувати ним сільськогосподарські культури

Група Колір на картограмі Ступінь забезпеченості рослин За методом
Кирсанова Чирикова Мачигіна
Р2О5, мг/кг ґрунту
Червоний Дуже низький < 25 < 20 < 10
Оранжевий Низький 25 – 50 20 – 50 10 – 15
Жовтий Середній 50 – 100 50 – 100 15 – 30
Зелений Підвищений 100 – 150 100 – 150 30 – 45
Голубий Високий 150 – 250 150 – 200 45 – 60
Синій Дуже високий > 250 > 200 > 60

 

 

Додаток Ж

Групування ґрунтів за вмістом рухомих сполук калію за здатністю забезпечувати ним сільськогосподарські культури

Група Колір на картограмі Ступінь забезпеченості рослин За методом
Кирсанова Чирикова Мачигіна
К2О, мг/кг ґрунту
Червоний Дуже низький < 40 < 20 < 50
Оранжевий Низький 40 – 80 20 – 40 50 – 100
Жовтий Середній 80 – 120 40 – 80 100 – 200
Зелений Підвищений 120 – 170 80 – 120 200 – 300
Голубий Високий 170 – 250 120 – 180 300 – 400
Синій Дуже високий > 250 > 180 > 400

Додаток З

Нормативи витрат СаСО3 для зміни показника рНсол. ґрунту на 0,1 частки, т/га

Ґрунти Гранулометричний склад ґрунту Кислотність ґрунту
рН < 4,5 4,5 – 5,0 5,0 – 5,5
Дерново-підзолисті Піщаний і супіщаний 0,45 0,61 0,63
Легко- і середньосуглинковий 0,71 0,81 0,84
Сірі лісові, чорноземи опідзолені Піщаний і супіщаний 0,48 0,62 0,65
Легко- і середньосуглинковий 0,66 0,80 0,91
Важкосуглинковий 0,68 0,81 0,93

 

 

Додаток И

Середній вихід гною від однієї голови худоби, кг за добу

Вид худоби При нормі підстилки, кг
ВРХ
Коні
Свині 4,7 – – –
Вівці – – – –

 

 

Додаток Й

Нормативи виносу елементів живлення сільськогосподарськими культурами з ґрунту

Культура і продукція Винос елементів живлення з 1 т продукції, кг Відно-шення нето-варної про-дукції до това-рної
товарної нетоварної товарної та відповідної кількості нетоварної
N Р2О5 К2О N Р2О5 К2О N Р2О5 К2О
Пшениця озима 22,7 8,0 5,5 5,7 1,9 10,7 32,4 11,2 23,7 1,7
Жито озиме 16,4 7,3 5,2 6,2 1,9 12,7 27,5 10,8 28,1 1,8
Ячмінь озимий 17,0 8,3 4,9 6,0 2,0 13,6 24,7 10,9 22,6 1,3
Ячмінь ярий 15,2 7,4 4,6 5,2 1,7 14,2 21,5 9,4 21,8 1,2
Кукурудза 14,7 6,5 4,4 7,0 2,4 15,1 23,4 9,5 23,0 1,2
Кукурудза (при зрошенні) 14,3 5,7 4,4 7,1 3,1 14,2 23,0 9,5 21,7 1,2
Просо 19,4 4,9 4,1 9,1 2,0 25,9 33,9 8,1 45,5 1,5
Гречка 17,7 5,9 7,1 9,7 4,1 16,4 36,1 13,7 38,3 1,9
Рис 10,5 6,4 4,6 6,0 2,5 14,7 17,3 9,2 21,2 1,13

Продовження додатку Й

Горох 33,4 8,4 13,0 10,0 2,5 13,6 44,4 13,2 28,0 1,1
Люпин 59,6 15,4 13,0 9,9 1,8 12,4 84,3 19,9 44,0 2,5
Буряк цукровий 2,04 0,70 2,22 3,32 0,81 4,28 4,30 1,25 5,13 0,68
Соняшник 26,0 11,7 9,6 11,1 4,8 37,5 50,5 22,4 92,2 2,2
Ріпак 33,2 10,9 6,7 10,5 2,32 21,7 71,0 15,7 84,8 3,6
Картопля 3,4 1,2 5,3 3,1 0,9 5,5 5,1 2,0 8,5 0,55
Капуста білоголова 1,95 0,56 1,87 3,16 0,88 2,40 3,53 1,05 3,07 0,5
Огірок (при зрошенні) 1,57 0,71 2,10 3,64 1,64 4,51 3,53 1,60 4,54 0,54
Помідор (при зрошенні) 1,60 0,52 2,50 4,26 0,97 3,13 2,49 0,72 3,16 0,21
Баклажан (при зрошенні) 1,57 0,60 2,59 4,07 0,94 4,95 4,70 1,32 5,40 0,77
Люцерна (сіно) 26,0 6,0 15,0 – – – – – – –
Кукурудза на силос 3,15 1,14 4,23 – – – – – – –
Однорічні трави (сіно) 20,0 6,0 20,7 – – – – – – –
Морква столова 1,44 0,85 2,67 3,29 0,99 3,92 2,85 1,28 4,36 0,43
Буряк столовий 3,64 0,76 2,31 3,29 0,78 4,84 5,01 1,60 7,41 0,58
Часник 7,96 3,43 4,06 3,30 0,96 4,27 10,01 4,08 6,96 0,68
Горошок зелений 7,03 1,81 2,01 5,53 1,62 7,34 12,01 3,27 8,62 0,9
Перець солодкий 1,83 1,93 2,16 5,22 1,49 7,12 6,42 2,24 8,42 0,88
Кавун (при зрошенні) 2,02 0,60 2,20 5,57 0,93 4,73 6,36 1,32 5,89 0,78
Дині 1,12 0,58 2,95 – – – – – – –
Буряк кормовий 2,12 0,55 3,18 4,63 0,94 4,08 3,67 0,86 4,56 0,34
Буряк кормовий (при зрошенні) 2,13 0,55 4,35 3,19 0,56 3,98 3,59 0,88 6,70 0,59
Морква кормова 2,21 0,90 4,54 3,57 0,97 5,50 3,28 1,19 6,19 0,3
Конюшина з ти-мофіївкою (сіно) 20,0 8,0 15,0 – – – – – – –
Конюшина (сіно) 30,0 6,5 15,0 – – – – – – –
Горохово-вівсяна суміш (зелена маса) 4,0 1,5 4,0 – – – – – – –

Закінчення додатку Й

Кукурудза (зелена маса) 4,0 1,5 5,0 – – – – – – –
Капуста цвітна – – – – – – 9,0 3,5 12,0 –
Капуста брюссельська – – – – – – 20,0 7,0 25,0 –
Капуста брокколі – – – – – – 18,0 5,0 20,0 –
Селера – – – – – – 5,0 2,0 10,0 –
Редиска – – – – – – 5,0 2,5 5,0 –
Петрушка 4,0 2,0 5,0 – – – – – – –
Цибуля ріпчаста – – – – – – 8,0 3,0 6,0 –
Квасоля – – – – – – 13,0 4,0 10,0 –
Спаржа (пагони) 25,0 8,0 22,0 – – – – – – –
Шпинат (листки) 4,8 1,6 5,2 – – – – – – –
Салат головчас-тий (головки) – – – – – – 3,0 1,8 5,0 –
Суниця 11,0 4,0 17,0 – – – – – – –
Аґрус 3,5 1,5 4,5 – – – – – – –
Смородина 5,5 1,7 5,5 – – – – – – –
Малина 1,3 4,0 5,0 – – – – – – –
Виноград 4,7 2,3 7,5 – – – – – – –
Яблуня 2,5 0,7 3,5 – – – – – – –
Груша 2,5 0,7 2,7 – – – – – – –
Слива 5,0 0,8 4,0 – – – – – – –
Абрикос 7,0 2,5 8,0 – – – – – – –
Вишня 6,5 2,5 10,0 – – – – – – –
Персик 6,5 1,5 6,5 – – – – – – –

 


Додаток К

Орієнтовані коефіцієнти повернення елементів живлення від виносу врожаями в сівозмінах на основних ґрунтах

Елемент живлення Група ґрунту за картограмою фосфору або калію
1 – 2
Дерново-підзолисті і сірі лісові ґрунти (райони достатнього зволоження)
N* 1,2 – 1,3 1,2 – 1,3 1,1 – 1,2 1,0 – 1,1 0,8 – 1,0
Р2О5 2,0 – 2,5 1,5 – 2,0 1,1 – 1,3 1,0 – 1,1 0,7 – 1,0
К2О 1,2 – 1,5 0,9 – 1,2 0,7 – 0,9 0,5 – 0,7 0,4 – 0,5
Чорноземи типові, вилужені та опідзолені (райони нестійкого зволоження)
N 1,1 – 1,2 1,0 – 1,1 0,9 – 1,0 0,9 – 1,0 0,9 – 1,0
Р2О5 1,6 – 1,8 1,3 – 1,6 1,1 – 1,3 1,0 – 1,1 0,8 – 1,0
К2О 0,8 – 1,0 0,6 – 0,8 0,4 – 0,6 0,4 – 0,6 0,3 – 0,4
Чорноземи південні і каштанові ґрунти (райони недостатнього зволоження)
N 1,0 – 1,1 1,0 – 1,1 0,9 – 1,0 0,9 – 1,0 0,9 – 1,0
Р2О5 1,0 – 1,2 0,9 – 1,0 0,8 – 0,9 0,7 – 0,8 0,6 – 0,7
К2О 0,4 – 0,5 0,3 – 0,4 0,3 – 0,4 0,2 – 0,3 0,2 – 0,3
Чорноземи південні і каштанові ґрунти (при зрошенні)
N 1,0 – 1,1 1,0 – 1,1 0,9 – 1,0 0,9 – 1,0 0,9 – 1,0
Р2О5 1,6 – 1,7 1,5 – 1,6 1,3 – 1,5 1,0 – 1,1 0,8 – 1,0
К2О 0,6 – 0,8 0,6 – 0,8 0,4 – 0,6 0,4 – 0,6 0,3 – 0,4
Примітка. * залежно від вмісту рухомих сполук фосфору в ґрунті

 

 


Додаток Л

Поправкові коефіцієнти для рекомендованих норм мінеральних добрив на ґрунтах з різним ступенем забезпеченості рослин елементами живлення

Ступінь забезпеченості рослин Зернові культури Зернобобові і багаторічні трави Просапні культури Овочеві культури
Для азотних добрив
Дуже низький 1,3 – 1,5 0,6 1,3 – 1,5 1,3
Низький 1,2 0,5 1,2 1,1
Середній 1,0 0,4 1,0 1,0
Підвищений 0,7 0,2 0,7 0,9
Високий 0,5 – 0,5 0,8
Дуже високий – – – –
Для фосфорних добрив
Дуже низький 1,3 – 1,5 1,3 – 1,5 1,3 – 1,5 1,3 – 1,5
Низький 1,0 1,0 1,3 1,3
Середній 1,0 0,7 – 0,9 1,0 1,2
Підвищений 0,7 0,5 – 0,6 0,5 – 0,7 1,0
Високий 0,6 – 0,6 0,6 – 0,8
Дуже високий – – – 0,6
Для калійних добрив
Дуже низький 1,3 – 1,5 1,3 – 1,5 1,3 – 1,5 1,3 – 1,5
Низький 1,1 1,3 1,3 1,2
Середній 0,9 1,0 0,8 1,0
Підвищений 0,5 – 0,6 0,7 – 0,8 0,6 – 0,7 0,9 – 1,0
Високий 0,5 0,5 – 0,6 0,6 0,6 – 0,8
Дуже високий – – – 0,4 – 0,6

 

 


Додаток М

Коефіцієнти пріоритетів культур стосовно елементів живлення добрив

(М.В. Лісовий)

Культури та вгіддя N Р2О5 К2О
Овочеві, рис, картопля 1,0 1,0 – 0,8 1,0
Буряк, льон 1,0 0,8 – 0,9 1,0
Кукурудза на зерно, ефіроолійні 1,0 0,5 – 0,6 1,0
0зимі пшениця і жито 0,9 0,2 – 0,4 0,3
Ярі зернові, зернобобові 0,8 0,4 – 0,5 0,5
Соняшник 0,8 0,4 – 0,5 0,7
Кормові силосні культури 1,0 0,2 – 0,4 0,5
Кормові коренеплоди 0,9 0,6 – 0,7 0,8
Сінокоси і пасовища 0,3 0,4 – 0,5 0,5
Багаторічні трави 0,8 0,1 – 0,3 0,4
Однорічні трави 0,9 0,1 – 0,2 0,7
Сади і ягідники 0,9 0,1 – 0,2 0,7

 

 

Додаток Н

Коефіцієнти перерахунку продукції рослинництва в зернові одиниці

Продукція Коефіцієнт перерахунку Продукція Коефіцієнт перерахунку
Пшениця, жито, горох, кукурудза 1,00 Тютюн 1,65
Махорка 1,47
Овес, гречка, ячмінь 0,80 Картопля 0,25
Буряк цукровий 0,26 Овочі 0,16
Буряк кормовий 0,20 Сіно однорічних трав 0,40
Льон-довгунець:   Сіно багаторічних трав 0,50
волокно 3,85 Солома озимих культур 0,20
насіння 1,65 Солома ярих культур 0,25
солома 0,41 Кукурудза на силос і зелений корм 0,17
Льон олійний 1,65
Коноплі:   Вико-овес 0,12
волокно 3,85 Концентрати 1,00
насіння 1,63 Виноград 0,22
солома 0,40 Ягоди 0,12
Соняшник 1,47 Кісточкові породи 0,14
Гірчиця 1,56 Ефіроолійні рослини 1,24

 


Підписано до друку __.__.2011. Формат 60х90/16. Папір офсетний.

Обл.-вид. арк. 0,98. Наклад __ прим. Замовлення №__.

__________________________________________________________

Редакційно-видавничий відділ Уманського НУС

20305, м. Умань, вул. Інститутська, 1.

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 2499 від 18.05.2006 р.

 
 

Читайте також:

  1. ДОДАТКИ
  2. ДОДАТКИ
  3. Додатки
  4. ДОДАТКИ
  5. ДОДАТКИ
  6. ДОДАТКИ
  7. Додатки
  8. ДОДАТКИ
  9. ДОДАТКИ
  10. Додатки
  11. ДОДАТКИ
  12. ДОДАТКИ



Переглядів: 315

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Оцінка ефективності застосування добрив у сівозміні | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:
  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.016 сек.