Облік та контроль.

Контроль - функція управління по обліку витрат ресурсів та забезпеченню виконання планів, програм, завдань по втіленню управлінських рішень. Ведення регулярного, повного та якісного обліку функціонування системи менеджменту є однією з основних умов підвищення її ефективності. Облік має бути організованим стосовно виконання всіх планів, програм, завдань за такими параметрами, як кількість, якість, витрати, виконавці та терміни. Облік витрат ресурсів бажано організовувати за всіма видами ресурсів, товарами, що виробляються, їх стадіями життєвого циклу та підрозділами.

Вимоги до обліку:

n забезпечення повноти - ведення обліку за всіма підсистемами системи менеджменту, показниками якості, кількості та ресурсомісткості товарів, підрозділам фірми, товарним ринкам тощо;

n забезпечення динамічності - облік показників у динаміці та використання результатів обліку для аналізу;

n забезпечення системності - облік показників системи менеджменту та її зовнішнього середовища (макросередовище країни, інфраструктура регіону, мікросередовище фірми);

n автоматизація обліку на основі комп’ютерної техніки;

n забезпечення спадковості, уживаності та перспективності обліку;

n використання результатів обліку в стимулюванні якісної праці.

Якщо облік ведеться переважно для кількісних показників та його результати фіксуються, то контрольна функція менеджменту дещо ширша. Контроль, по-перше, може бути кількісних показників та якісних вимог, документів та інших предметів праці, по-друге - він може відбуватися у різні періоди.

Контроль можна класифікувати за такими відзнаками:

n стадія життєвого циклу об’єкту - контроль на стадії маркетингу, НДДКР, організаційно-технічної підготовки виробництва, виробництва, підготовки об’єкту до функціонування, експлуатації, технічного обслуговування та ремонтів;

n об’єкт контролю - предмет праці, засоби виробництва, технологія, організація процесів, умови праці, праця, зовнішнє природне середовище, параметри інфраструктури регіону, документи, інформація;

n стадія виробничого процесу - вхідний, операційний контроль, контроль готової продукції, транспортування та зберігання;

n виконавець - самоконтроль, менеджер, контрольний майстер, відділ технічного контролю, інспекційний контроль, державний, міжнародний контроль;

n можливість подальшого використання об’єкту контролю - руйнуючий та неруйнуючий контроль;

n рішення, що приймається - активний (випереджальний) та пасивний (за відхиленнями) контроль;

n ступінь охоплення об’єкту контролем - суцільний та вибірковий контроль;

n режим контролю - підсилений (прискорений) та нормальний контроль;

n ступінь механізації - ручний, механізований, автоматизований та автоматичний контроль;

n час контролю - передуючий, поточний, заключний;

n засіб одержання та обробки інформації - розрахунково-аналітичний, статистичний, реєстраційний;

n періодичність виконання контрольних операцій - безперервний та періодичний контроль.

Нормативи контролю встановлюються на стадії планування. Вони повинні бути обгрунтованими та здійсненними, повинні мати певний резерв, «буферний» запас. Під час складання плану контролю попередньо встановлені нормативи можуть корегуватися, бо на цій стадії управління одержують докладнішу інформацію, ніж на стадії планування.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Регулювання та координація.	\|	Тема 3. Наукові підходи, принципи та методи управління.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.