• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Економічні наслідки монополізму

Логічним завершенням дослідження монопольного ринку повинна стати оцінка впливу монополізму на економічні процеси взагалі. Найсуттєвіші економічні наслідки чистої монополії такі:

1. Монополіст вважає за доцільніше продавати менший обсяг продукції та призначати вищі ціни, ніж це зробив би конкурентний виробник(див. рис.8.4). Тому, з одного боку, суспільство перевитрачає певну кількість ресурсів, оскільки рівноважний обсяг виробництва не співпадає з мінімальним рівнем середніх витрат. Перерозподіл ресурсів на користь монополізованої галузі зменшив би середні витрати, що свідчило б про підвищення ефективності розподілу ресурсів. З іншого ж боку, споживачі змушені сплачувати свого роду монопольний податок, оскільки ціни на продукцію встановлюються вище, ніж середні витрати на виробництво. Цей “податок” становить економічний прибуток монополіста. Оскільки вступ у галузь нових виробників заблоковано, то механізм ліквідації економічного прибутку у довготерміновому періоді, властивий конкурентному ринку, тут не діє.

2.Середні витрати монополіста, як правило, не збігаються з середніми витратами конкуруючої фірми. До цього часу про можливості такого незбігу не йшлося. Середні витрати монополіста (АТСм) можуть бути як нижчими, так і вищими ніж у конкуруючої фірми (АТСк).

Оскільки монополіст – це, як правило, велике підприємство, то на розмірі середніх витрат може позначитися ефект масштабу (рис. 8.6). Інколи нижчі середні витрати навіть з урахуванням економічного прибутку, який закладає у ціну монополіст, можуть трансформуватися у нижчі ринкові ціни на продукцію монополіста порівняно з цінами конкурентної фірми. Однак така ситуація складається досить рідко.

АТС

АТСк

АТСм

Q

Рис. 8.6. Вплив ефекту масштабу на середні витрати монополіста та конкурентної фірми

Усі криві середніх витрат, які ми використовували раніше, грунтуються на припущенні, що виробник використовує залучені ресурси з максимальною ефективністю. Проте щодо чистого монополіста це припущення досить часто необгрунтоване, оскільки в тім, що у монополіста фактичні витрати фірми для будь-якого обсягу виробництва, як правило, більші, ніж мінімально можливі. Це явище отримало назву “Х-неефективність”. Воно пояснюється такими причинами:

а) цілі менеджерів монополіста не збігаються з метою мінімізації витрат. Вони можуть реалізувати завдання зростання фірми, не рахуючись з витратами; ухилятися від надмірного ризику, погоджуючись на більші витрати; брати на роботу некомпетентних друзів та родичів, знижуючи загальну ефективність управління тощо;

б) монополіст, не відчуваючи “подиху в потилицю” конкурента, стає в’ялим, припиняє на пошук технологій, які мінімізують витрати;

в) монополія змушена нести додаткові витрати, пов’язані із збереженням свого монопольного становища. Це можуть бути як офіційні (легальні) платежі за придбання патентів, ліцензій, так і неофіційні (нелегальні) витрати на підкуп посадових осіб, тиск на постачальників ресурсів тощо.

3. Монополія суперечливо впливає на науково-технічний прогрес. З одного боку, масштаби монополії дають змогу виділяти значні кошти на проведення наукових досліджень та розробку нових технологій. Це, як правило, не під силу дрібним виробникам на конкурентному ринку. Більшість сучасних відкриттів, дійсно, зроблено за участю монополій. Однак у чистого монополіста немає постійних стимулів до науково-технічного прогресу, тому він може дозволити собі бути неефективним.

4. Чистий монополіст має можливість проводити цінову дискримінацію. Вона відбувається тоді, коли певний продукт реалізується більше ніж за однією ціною і ці відмінності не пов’язані з відмінностями у витратах. Продавець-монополіст може застосовувати цінову дискриміна-цію за умови, що він має змогу виділити різні групи покупців та якщо первинний покупець не може перепродувати товар чи послугу. Прикладів такої дискримінації досить багато, особливо коли йдеться про природну монополію. Так, електропостачання населенню та підприємствам в Україні відбувається за різними тарифами, заниження тарифів на пасажирські перевезення перекриваються Укрзалізницею за рахунок підвищених тарифів на перевезення вантажів тощо.

Таким чином, монополізм має суперечливі економічні наслідки. Однак незаперечним є те, що він від підриває конкуренцію як основу ринкового саморегулювання. Тому однією з функцій держави в сучасних умовах вважається обмеження монополізму, підтримка конкурентного середовища.

ВИСНОВКИ

1. Ринок монополії характеризується тим, що на ньому функціонує лише один виробник продукції, яка не має близького замінювача, існують високі бар’єри при входженні у галузь і продавець сам установлює ціну на свій товар.

2. Для чистої монополії характерно існування спадаючої кривої попиту внаслідок чого ціна реалізації додаткової одиниці продукції завжди перевищує додатковий дохід, отриманий від її продажу (граничний дохід).

3. Прибуток монополіста залежить від еластичності попиту. При еластичному попиті зменшення ціни збільшуватиме валовий дохід продавця. Якщо ж попит нееластичний, валовий дохід продавця буде мати таку саму спрямованість змін, що і ціна. Максимуму він досягне при одиничній еластичності попиту. Тому якщо монополіст, який намагається максимізувати прибуток, буде завжди намагатися уникнути нееластичної ділянки кривої попиту на користь певної комбінації “ціна-продукт” на еластичній ділянці.

4. Монополіст зможе максимізувати свій прибуток при такому співвідношення ціни та обсягу продаж, яке урівнює граничній дохід та граничні витрати. Це правило спрацьовує як у короткотерміновому, так і у довготерміновому періоді оскільки вступ у галузь, де панує монополіст, заблоковано. Для нього немає загрози з боку конкурентів, які збільшивши пропозицію та відповідно пересунувши її криву вправо знизили б ціну рівноваги та ліквідували економічний прибуток.

5. Монополізм має суперечливі економічні наслідки. З одного боку, для нього характерно випуск меншої кількості продукції і її продаж за більш високими цінами, х-неефективність, відсутність стимулів до постійного впровадження у виробництво результатів науково-технічного прогресу. Зацікавленість у ціновій дискримінації. З іншого – монополія будучи крупним підприємством може за рахунок економії на масштабах виробляти дешеву стандартизовану продукцію високої якості і має необхідні фінансові ресурси на проведення наукових досліджень та розробку нових технологій.

Вивчення матеріалу, поданого в темі 8, передбачає засвоєння таких термінів і понять:

Чиста монополія Цілі монополістичного ціноутворення

Бар’єри вступу у галузь Х-неефективність

Патенти Витрати на збереження монополії

Ліцензії Цінова дискримінація

Недобросовісна конкуркенція

Читайте також:

1. F) Наслідки демографічного вибуху.
2. V. Економічні цикли.
3. V. Економічні цикли.
4. Аграрні відносини, їх специфіка та місце в економічній системі
5. Адміністративний арешт активів та його наслідки
6. Адміністративні, економічні й інституційні методи.
7. Акціонерна власність в економічній системі
8. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства як методична основа діагностики його спроможності протидіяти кризовим явищам та ліквідувати їх наслідки
9. Антична колонізація Північного Причорноморья та її наслідки.
10. Античний Рим: економічні причини розвитку і занепаду
11. Аншлюс Австрії. Мюнхенська конференція та її наслідки. Крах політики західних держав щодо умиротворення агресора
12. Банкрутство підприємства: причини, наслідки, процедура.

Переглядів: 1379