Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Акціонерна власність в економічній системі

2.1.Сутність і структура акцій та акціонерного капіталу.

Акціонерна компанія — основна форма організації вели­ких, частини середніх та малих підприємств.

Акціонерна компанія — компанія, власність якої формується внаслідок злиття капіталів її засновників, а також випуску цінних паперів (акцій, облігацій) та їх продажу для отримання прибутків.

Щоб досягти стратегічної мети, компанія може праг­нути збільшити ринкову вартість акцій, дохід на окрему акцію тощо. Продаж акцій широкому загалу на фондовій біржі здійснюють лише гігантські акціонерні компанії, про що йшлося у попередніх темах. Покупцями акцій є банки, страхові компанії, пенсійні фонди, інші колектив­ні акціонери-власники.

Об'єднання капіталів та їх поповнення за рахунок продажу акцій здійснюється з метою підприємницької ді­яльності. Для цього будують підприємства, інші об'єкти, наймають робочу силу, закуповують сировину тощо. То­му в акціонерних компаніях виділяють два аспекти, які відображають розвиток таких елементів економічної сис­теми, як продуктивні сили і відносини власності. У пер­шому акціонерні компанії представлені в засобах вироб­ництва (машинах, устаткуванні, будівлях тощо), науко­вих лабораторіях, інститутах, патентах, ліцензіях та інших об'єктах. У другому — як відносини між заснов­никами, найманими працівниками, власниками акцій, державою з приводу привласнення цих об'єктів та ство­реного в процесі праці необхідного і додаткового продук­ту. Таке привласнення здійснюється через виплату заро­бітної плати найманим працівникам, підприємницького доходу — керівництву компаній, дивідендів — власни­кам акцій, фіксованих доходів — власникам облігацій, податків — державі тощо.

Акціонерний капітал (власність) поділяють на влас­ний та позичений.

Власний капітал засобів формується з отриманих від випуску і реалізації акцій та облігацій і резервного капі­талу, який утворюється внаслідок відрахувань від при­бутку та їх інвестування у виробництво.

Власний капітал також може зростати за рахунок наступних випусків акцій. З прибутку власникам акцій щорічно виплачують дивіденди. Але перед цим певна частина прибутку акціонерних компаній спрямовується на сплату податків державі, заробітну плату і премії ме­неджерам, поповнення резервного фонду тощо. Резерв­ний капітал також використовують для виплати дивіден­дів у разі погіршення економічної кон'юнктури.

Акціонерні компанії належать до колективної форми власності. Це зумовлено тим, що вони, по-перше, вини­кають внаслідок злиття багатьох індивідуальних капіталів в один асоційований капітал. По-друге, на акціонер­них підприємствах праця має колективний характер. По-третє, величина прибутків, що розподіляються, залежить від результатів колективної праці, від колективно прий­нятих на загальних зборах рішень. Водночас виплата ди­відендів залежить від кількості акцій та їх видів, тобто означає поєднання колективного з індивідуальним (при­ватним) за домінування колективного. По-четверте, влас­ники акцій не можуть претендувати на частку майна компанії, і у випадку продажу акцій вони отримують ли­ше їх вартісний еквівалент, а сам власний капітал дроби­тися не може.

Позичений капітал утворюється з банківського кре­диту та коштів, отриманих від випуску облігацій. На по­чатку 90-х років в акціонерному капіталі наймогутніших 500 американських корпорацій кошти, отримані від ви­пуску і реалізації акцій, становили майже 20%. Наприкінці 90-х років шляхом емісії цінних паперів формується основна частка фінансових ресурсів для новостворених компаній, передусім пов'язаних з інформаційними технологіями.

Перші акціонерні компанії виникли на початку XVII ст., а перший акціонерний банк — у 1694 р. в Англії. Проте до 30-х років XIX ст. їх було дуже мало. Перша економічна криза 1825 p., процес переростання продуктивними силами вузьких меж індивідуальної капі­талістичної власності зумовили розвиток акціонерних компаній та акціонерних банків, він стає економічно не­минучим, оскільки індивідуальні капіталісти неспромож­ні були будувати залізниці, інші великі об'єкти. Най­швидшими темпами акціонерні компанії виникали в останній третині XIX ст. У Німеччині, наприклад, напри­кінці 70-х років їх налічувалося до 460, а на початку XX ст. — понад 5 тис. У Росії на початку 20-х років бу­ло приблизно 2,5 тис. таких компаній.

Нині у розвинутих країнах світу кожна крупна і на­віть середня компанія, а також частина малих існують у формі акціонерних. Завдяки цьому посилюється ціліс­ність економічної системи, акціонерні компанії широко використовуються і для утворення та експансії міжна­родних монополій. Так, американська нафтова корпора­ція «Мобіл корпорейшн» має понад 500 філіалів і дочір­ніх компаній більш як у 100 країнах світу.

Після жовтневої революції в Росії акціонерні компанії були ліквідовані, їх відродження почалося в часи НЕПу. У 1922 р. налічувалося 20 акціонерних компаній, але наприкінці 20-х років вони знову були ліквідовані. У ко­лишньому СРСР такі компанії почали утворюватися на­прикінці 80-х років. Перша виникла в Україні у 1988 р.

Акціонерні компанії поділяють на два основні типи: 1) відкриті, акції яких вільно продаються і їх купують усі бажаючі. У деяких країнах (наприклад США) такі компанії називають публічними; 2) закриті, акції яких не надходять у вільний продаж, а розподіляються серед засновників. Середня кількість акціонерів в акціонерній компанії США — до 60 тис, а в наймогутніших публіч­них акціонерних компаніях — понад 4 млн осіб. У закри­тих акціонерних компаніях — до 300 осіб. Кількість акціонерів у розвинутих країнах Заходу постійно зростає (крім періодів економічних криз). Так, у США наприкінці 90-х років майже 55% населення були учасниками фондового ринку безпосередньо або опосеред­ковано (через інвестиційні фонди), а вартість акцій в населення країни перевершила 13 трлн дол. Економіч­ним стимулом для придбання акцій акціонерами є ви­щий рівень дивідендів порівняно з вкладенням певної су­ми в ощадний банк. Але під час економічної кризи дріб­ні акціонери можуть втратити всі свої заощадження.

Акція — вид цінного паперу без встановленого терміну обігу, який засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товарис­тва, підтверджує право на участь в управлінні товариством, дає право на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, участь у розподілі майна в разі ліквідації акціонерного товариства.

Як предмет постійного продажу і купівлі, акції мають ціну. Сума, зазначена в акції, — це її номінальна вар­тість, а фактична ціна (за яку продано акцію) — курс акцій, що перебуває у прямій залежності від розміру виплачуваного дивіденду і в оберненій — від рівня позич­кового відсотка.

Розрізняють чотири види акцій: іменні, на пред'явни­ка, привілейовані та прості. При продажу іменних акцій до книги реєстрації вносять відомості про кожну таку акцію (зокрема про власника і час придбання акцій), а також про їхню кількість у кожного акціонера. Ці акції переважно випускають великим номіналом.

При реєстрації акцій на пред'явника до книги вно­сять лише відомості про їх загальну кількість. Акції на пред'явника випускають малими купюрами.

За розміром оптимального дивіденду акції поділяють на привілейовані та прості. На привілейовані акції диві­денди виплачують у формі стабільного, заздалегідь фік­сованого відсотка незалежно від поточного прибутку компанії. Тому після задоволення прав власників облігацій дивіденди виплачуються на привілейовані акції, а в разі ліквідації акціонерного товариства їх власникам поверта­ють вкладені в акції кошти за їх номінальною ціною.

На прості акції виплачують дивіденди залежно від величини прибутку акціонерного товариства в поточному році. Тому із зростанням прибутків власники основної кількості таких акцій отримують великі прибутки. Але власники привілейованих акцій не беруть участі в управ­лінні акціонерним товариством. Прості акції набули по­ширення серед населення розвинутих країн. Так, у Шве­ції тримачем акцій є кожен другий, а продаж акцій пра­цівникам на пільгових умовах практикують 50% усіх відкритих акціонерних товариств.

Формально кожний власник акцій є співвласником акціонерного товариства і має право на прийняття рі­шень. Насправді лише володіння певною кількістю акцій робить їх власника співвласником акціонерної компанії. Для цього слід мати таку кількість акцій у власній ком­панії, дивіденди на які становили б не менше 7—10% щорічної заробітної плати найманого працівника. Так, з понад 3 млн акціонерів американської корпорації АТТ половина володіє менш як 15 акціями кожний.

Щодо прийняття рішень акції поділяють на «одного­лосі», «багатоголосі» та «безголосі». Серед населення роз­повсюджуються переважно «одноголосі», а керівництво акціонерними компаніями зосереджується в руках влас­ників крупних пакетів акцій. За визнанням американсь­кого економіста Дж. Гелбрейта, права переважної біль­шості акціонерів ігноруються як практично неіснуючі.

Власники звичайних акцій найбільше ризикують у разі погіршення економічної кон'юнктури чи банкрутст­ва компанії. За втрату акціонерами акцій внаслідок їх знецінення держава жодної відповідальності не несе.

В Україні власниками приватизаційних сертифікатів стали майже 40 млн осіб, але кількість акціонерів становить майже 15 млн. Проте переважна більшість їх не стали реальними співвласниками, залишаючись суто формальними власниками.

Оскільки «голосуючі» акції дають право щорічно оби­рати президента акціонерної компанії, раду директорів, то наприкінці XIX — на початку XX ст. для того, щоб вирішення цього питання залежало від однієї особи, тре­ба було зосередити в одних руках 51% загальної кількос­ті акцій, тобто контрольний пакет акцій. Із збільшенням кількості акціонерів по всій країні та зростанням могутності акціонерним компаній для придбання контрольно­го пакета акцій потрібна була все менша їх частка. Нині у розвинутих країнах світу для цього достатньо зосереди­ти в одних руках до 5% загальної кількості акцій. Конт­рольним пакетом акцій переважно володіє вузьке коло найбагатших осіб або фінансових інститутів — комерцій­них банків, страхових компаній тощо. За його допомогою встановлюється багатоступінчаста система залежності та контролю однієї могутньої компанії над іншими менши­ми компаніями, або «система участі». Наприклад, «Дже­нерал моторз» таким чином контролює понад 40 дочірніх компаній (компанії, що стали залежними від наймогутні­ших компаній, які придбали їх контрольні пакети акцій). «Система участі» є важливим методом панування фінансової олігархії.

 


Читайте також:

  1. Адресація в системі ЕП НБУ.
  2. Акти Конституційного Суду України в системі національного законодавства.
  3. Акти Конституційного суду України в системі національного законодавства.
  4. АКЦІОНЕРНА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВА ФОРМА ПІДПРИЄМСТВ
  5. Акціонерна форма інвестування
  6. Алгоритми арифметичних операцій над цілими невід’ємними числами у десятковій системі числення.
  7. Аналіз посередників в системі розподільчої політики
  8. Анархізм заперечує державу і владу взагалі, велику приватну власність при допущенні дрібної, проголошує крайній індивідуалізм, нічим не обмежену свободу.
  9. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
  10. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян
  11. Бізнес-моделювання в системі управління розвитком підприємства. Поняття та етапи формування бізнес-моделі




Переглядів: 1056

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Підприємства і принципи їх діяльності. | Суперечності акціонерних компаній.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.