Анархізм заперечує державу і владу взагалі, велику приватну власність при допущенні дрібної, проголошує крайній індивідуалізм, нічим не обмежену свободу.

Політична ідеологія - це систематизована сукупність ідейних поглядів, що виражають чи захищають інтереси певної соціальної групи.

Повсюдно у світі зберігаються такі універсальні ідеології як консерватизм, лібералізм, соціалізм та ін. Поширюється поле впливу політичної ідеології ісламу, католицизму. Політичну силу представляють сьогодні концепції неофашизму. Ідеологія прагне інтегрувати суспільство на базі інтересів певної соціальної чи національної групи, або на базі сформованих цілей, котрі не опираються на якість соціально-економічні прошарки населення.

Засади анархізму як політичної концепції закладені у 40-х рр. ХІХ ст. П.Прудоном та М.Штірнером. Політична доктрина анархізму розроблялася М. Бакуніним та П Кропоткіним.

У праці П.Прудона «Що таке власність?» заперечувалася будь-яка політична боротьба і держава взагалі. Під анархією П. Прудон розумів синтез капіталізму та комунізму. Як ідеал він змальовував суспільну асоціацію дрібних власників, які б мали рівну за розмірами власність. На думку П.Прудона, дійсна свобода несумісна з будь-якою політичною владою, а тому він заперечував всяку державність як основне суспільне зло.

Для німецького філософа М. Штірнера притаманне заперечення всякої держави і політичної влади, які, як і право, обмежують свободу людини. Кожна людина мас бути вільною, а держава це право в людини забирає. М. Штірнер пропонує замінити суспільство союзом (асоціацією), де все добровільно, усі рівні.»

М.Бакунін виступав з вимогою економічного, соціального зрівняння класів і особистостей, але говорив: «Ненавиджу комунізм, тому що він с запереченням свободи-комунізм, призводить до концентрації власності в руках держави, а я хочу знищення держави'. Головні ідеї М. Бакуніна викладені у творі «Державність і анархія «.

У працях «Сучасна наука і анархізм» , «Записки революціонера» російський революціонер-анархіст П.Кропоткін розглядав державу як штучне утворення, яке має на меті «тримати в покорі інших і примушувати їх на себе працювати». На думку П.Кропоткіна, суспільство не потребує держави з її регулюючою функцією, державну владу потрібно ліквідувати. Бездержавне суспільство він уявляв у формі, асоціацій вільно об'єднаних комун та виробничих общин, у яких не може бути жодної форми зовнішнього примусу щодо людини. Усі рішення мають прийматися на підставі спільної згоди та на засадах моралі. Щоб встановити таке суспільство, потрібно здійснити революцію, у результаті якої зліквідується держава.

Періоди піднесення, спалахи анархізму були, як правила недовготривалими. По справжньому масового характеру рух анархізму не набув і його теоретичні настанови в жодній; країні не були реалізовані. В останні десятиріччя XX ст. активізація анархізму спостерігалась у Франції, ФРН, СІЛА, Голландії, деяких інших країнах, головним чином в обмежених молодіжних колах. У 90_:ті рр. ХХ ст. окремі анархістські організації відродилися в Росії, Україні, деяких інших країнах СНД, але значного характеру вони не набули.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Політичний процес – це сукупність дій суб'єктів політики по здійсненню своїх специфічних функцій у сфері влади й ведучих до розвитку або занепаду політичної системи суспільства.	\|	Облік зобов'язань за податками і обов'язковими платежами.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.