МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Основні закони логічного мисленняЗакон тотожності є одним із законів правильного мислення, дотримання якого гарантує визначеність та ясність мислення. Закон формулюється так: «У процесі певного міркування всяке поняття і судження повинні бути тотожніми самі собі» (а = а). Тотожність є рівність, подібність предметів у певному відношенні. У процесі мислення закон тотожності виступає як нормативне правило (принцип). Він означає, що в процесі міркування не можна підміняти одну думку іншою, одне поняття другим. Не можна тотожні думки видавати за різні, а різні - за тотожні. Наприклад, тотожніми за об'ємом будуть такі три поняття: вчений, з ініціативи якого було засіювано Московський університет; вчений, що сформулював закон збереження матерії та руху; вчений, що у 1745 році став першим російським академіком Петербурзької Академії наук, - оскільки вони будуть позначати одну і ту ж людину (М.В. Ломоносова), але дають різну інформацію про неї. Порушення закону тотожності призводить до двозначності. Наприклад, «Ноздрьов був у певному відношенні історичною людиною, на жодних зборах, де він був, не обходилось без історії» (М.Гоголь). Гра слів тут побудована на використанні омонімів. Порушення закону тотожності виявляється і тоді, коли людина виступає не по тій темі, що обговорюється, свавільно підміняє один предмет обговорення іншим, використовує терміни і поняття не в тому розумінні, в якому це прийнято, не попереджає про це. Наприклад, ідеалістом іноді вважають людину, що вірить в ідеали, живе заради високої мети; у філософії ж ідеаліст - це мислитель, який вважає, що ідеальне породжує матеріальне. Іноді в ході дискусій суперечка по суті підміняється суперечкою про слова: люди говорять про різні речі, думаючи, що мають на увазі одну і ту саму людину, подію. Логічні помітки часто роблять при використанні омонімів, тобто слів, що мають два значення («матерія», «зміст» тощо). Наприклад: «Учні прослухали пояснення вчителя». В результаті ототожнення різних понять виникає логічна помилка, що називається «підміною понять». Коли ж в ході обгрунтування або спростування висунута теза осмислено або неусвідомлено підміняється іншою, то виникає друга помилка - «підміна тези». Щоб відволікти увагу від головного, намагаються наговорити багато непотрібного, підмінити одне питання іншим, приписати опоненту те, чого він не говорив. Сутність закону непротиріччя полягає в тому, що «два протилежні судження не можуть бути істинними а один і той самий час, і в одному і тому самому відношенні». Формула його виглядає так: а ^ а). Наприклад, «Фейєрбах - автор «Сутності християнства» та «Фейєрбах не є автором «Сутності християнства». Якщо в мисленні людини виявлено формально-логічне протиріччя, то таке мислення вважається хибним, а судження, з якого витікає протиріччя, заперечується або вважається хибою. Тому в полеміці при спростуванні думки опонента широко використовується метод «приведення до абсурду». Закон виключеного третього формулюється так: «З двох суперечливих суджень одне істинне, друге - хибне, а третього не може бути». Суперечливими (контрадикторними) називаються такі два судження, в одному з яких щось стверджується про предмет, а в іншому те саме про цей предмет заперечується; тому вони не можуть бути обидва істинними або хибними. Одне з них - істина, а друге обов'язково - хиба. Такі судження називаються заперечуючими одне одного. Наприклад, «Всі гриби їстивні» та «Жоден гриб не є їстивним». Цей закон не може бути застосований там, де відображується невизначеність в об'єктивних процесах або в самому процесі пізнання; тоді можливий третій варіант. Наприклад, тоді людина може голосувати: «за», «проти», «утримався». Закон достатніх засад формулюється так: «Будь-яка істинна думка повинна бути достатньо обгрунтованою». Мова іде про обгрунтування саме і тільки істинних думок, бо хибу довести неможливо. Як аргументи для підтвердження істинної думки можуть бути використані істинні судження, цифровий матеріал, статистичні дані, закони науки, аксіоми, теореми тощо. Логічна основа і логічний наслідок не завжди співпадають з реальними причинами і наслідком. Так, наприклад, дощ є реальною причиною того, що дахи домів мокрі. Логічна основа і наслідок будуть якраз зворотніми, оскільки, визирнувшії у вікно і побачивши мокрі дахи будинків (логічна основа), ми вважаємо, що «Йшов дощ».
|
||||||||
|