• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Логічні основи аргументації

Аргументація - спосіб міркування, що включає докази та спростування, в процесі якого з'являється впевненість в істин­ності тези та хибності антитези як у того, хто щось доводить, так і в опонентів; доводиться доцільність прийняття тези з метою вироблення активної життєвої позиції та реалізації пев­них програм дій, що випливають з положення, що доводиться. Поняття «аргументація» більш багате за змістом, ніж «доказ»: метою доказу є встановлення істинності тези, а метою аргумен­тації - ще й обгрунтування доцільності прийняття цієї тези, підкреслення її важливого значення у даній ситуації.

Доказ - це сукупність логічних прийомів обгрунтування істинності тези. Докази пов'язані з переконаннями, але не то­тожні їм: докази повинні базуватися на даних науки та сусп­ільно-історичної практики, переконання ж можуть бути осно­вані на релігійній вірі, на забобонах, на неосвіченості людей у питаннях економіки та політики.

Спростування - це логічна операція встановлення хибності або необгрунтованості раніше висунутих тез. Спростування повинно показати, що: по-перше, невірно побудований самий доказ (аргументи або демонстрація); по-друге, висунута теза хибна або не доведена.

Існує три способи спростування: 1) спростування тези (пря­ме або опосередковане); 2) критика аргументів; 3) виявлення неспроможності, непереконливості демонстрації.

Найбільш розповсюдженими логічними помилками, що зустрічаються в ході доведення або спростування, є наступні:

І. Правила, що стосуються тези:

1.Теза повинна бути логічно визначеною, ясною і точною.

2. Теза повинна залишатися тотожною, тобто однією і тією самою на протязі всього процесу доведення або спростування.

Помилки стосовно тези, що доводиться:

1. «Підміна тези», коли одну тезу навмисно або ненавмис­но підміняють іншою і цю нову тезу починають доводити або спростовувати.

2. «Довід до людини», коли доказ самої тези підміняється посиланнями на особисті якості того, хто висунув цю тезу.

3. «Перехід в другий род». Є дві різновидності цієї помилки: а) «хто дуже багато доводить, той нічого не доводить» (якщо замість того, щоб довести, що ця людина не починала бійку першою, почнуть доводити, що вона взагалі не приймала участі в бійці, то не зможуть цього довести, адже ця людина дійсно билася і є цьому свідки); б) «хто дуже мало доводить, той нічого не доводить» (якщо, намагаючись довести, що ця тварина - зебра, ми доводимо, що вона смугаста, то нічого не доведемо, оскільки тигр - теж смугаста тварина).

Переглядів: 795