МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Історична генеза соціальних спільнотСоціальні спільноти виникають природничо-історичним шляхом, тобто під впливом об'єктивної необхідності. Історично першими спільнотами людей були рід, плем'я, сім'я, громада. Саме вони забезпечували функціонування та розвиток виробництва засобів до існування, форм їх обміну, розподілу та споживання, спільну взаємодію з природою. Пізніше на підґрунті родоплемінного суспільства з'явились класи та народності, а пізніше соціальна структура суспільства поповнилась ще одним елементом - нацією. Сім'я існує з найдавніших часів і до наших днів, бо грунтується вона на споконвічній потребі людини у безпосередньому відтворенні життя, вихованні дітей, догляду за престарілими членами родини. Кровні родичі у сім'ї зв'язані між собою спільністю побуту, взаємодопомогою та відповідальністю. Група кровних родичів, що ведуть своє походження по одній лінії (материнській чи батьківській), усвідомлюють себе нащадками спільного предка (реального чи міфічного), мають спільне родове ім'я, утворюють таке об'єднання, як рід. Визначальними рисами родових стосунків є: рівність всіх членів роду; відсутність майнових відносин між родичами, суворе дотримання екзогамії, тобто заборона шлюбу у межах однієї родової групи. Плем'я охоплює декілька родів, визначається спільністю території, економічними стосунками співплемінників, єдиною племінною мовою, культурою, самосвідомістю й традиціями. Якщо рід не мав майнових стосунків, то плем'я вже не могло без них обійтись. Змінився характер діяльності, на стосунки між людьми вплинув розподіл праці, що дало поштовх розвиткові виробництва, підйому продуктивності праці, обміну, нерівномірності концентрації власності у різних членів племені. На руїнах родоплемінних стосунків виникають народності та суспільні класи, потреба у регуляції стосунків між ними породжує такий інститут, як держава. Народність виступає як спільність людей, що живуть на одній території, в єдиному соціокультурному середовищі, спілкуються однією мовою, мають спільні традиції, звичаї, риси характеру. Приватна власність руйнувала цю єдність. На основі народності виникає така спільність, як нація: класові ж стосунки між людьми набувають більш стійкого вигляду, зумовлюють характер суспільно-історичного процесу. Характер світосприйняття та направленість практичних дій багато в чому визначають національні ознаки. З 1000 різноманітних етносоціальних груп (націй, народностей, етнічних спільнот) на сьогодні лише 170-175 народів піднялись у своєму розвитку до рівня нації. Зі 160 існуючих нині держав близько 9/10 є багатонаціональними. У силу складності і багатомірності поняття нації неможливо охопити якимось одним визначенням, існують географічні, біологічні, психологічні трактовки нації. Американський соціолог Г. Кон пов'язує націю з інтегративною особливістю ідей, його співвітчизник В. Сульцбах - з національною самосвідомістю, австрійський соціальний філософ О.Бауер - зі спільністю характеру людей та єдністю їх історичної долі. Історик та соціальний філософ Л. Гумільов вважав за націю-етнос «біофізичну реальність, завжди втілену в ту чи іншу соціальну форму» [11]. Націю можна трактувати як спільність людей, що формується завдяки єдності таких засад: територіальних,бо кожна нація має свій «життєвий простір», втрачаючи котрий, вона втрачає і організуючу, єднальну енергію; етнічних(самосвідомість, Мова,усвідомлення спільності походження, єдності історії, традиції); економічних,бо спільність господарських зв'язків універсального рівня консолідує людей, пов'язує єдиною справою; загальнокультурних(мова, традиції, звичаї, обряди); психологічних,до яких входить спосіб діяльності, взаємоспілкування. Ці засади органічно взаємопов'язані, взаємозумовлені, абсолютизація якоїсь з них призводить до викривленого розуміння нації. Всі критеріальні ознаки нації - територіальні, етнічні, економічні, загальнокультурні та психологічні - відбиваються у специфіці національних стосунків. Специфіка національних відносин зумовлена такими чинниками: 1) національні відносини вплетені в систему матеріальних та ідеологічних відносин і водночас виступають як відносно самостійні; 2)центр уваги зміщується в галузь надбудови (мова, свідомість, культура, психологія); 3) важливу роль відіграє національний характер; 4) неадекватно оцінюється позитивне і негативне у своєї нації та у інших; 5) історично зумовлені дружні стосунки або агресивність між різними народами. Складність та суперечливість національних відносин вимагають делікатності, такту, зваженості та терпимості. Найефективніший шлях розуміння національного - через культуру. Останнім часом все більше утверджується підхід до інтерпретації поняття «нація» як політичного, громадянського, а не етнічного утворення, коли до нації ( в розумінні «народ» включаються всі громадяни певної держави, незалежно від їх етнічного походження. У цьому випадку «нація» тлумачиться як сукупність громадян однієї держави, що володіє самосвідомістю своєї єдності.
|
||||||||
|