• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Альтерація. Суть, причини ушкоджень.

Лекція № 3.

Тема: «Основні патоморфологічні процеси. Альтерація. Дистрофії. Регенерація».

1.Актуальність теми.

Альтерація – пошкодження, загально патологічний процес, що характеризується порушенням метаболізму та структурно-функціональної організації живої системи. В основі її розвитку лежать порушення процесів регуляції та саморегуляції живих систем. На різних рівнях їх структурної організації. Види альтерації – дистрофії, некроз виникають при різноманітних захворюваннях. А тому знання цієї теми дасть можливість зрозуміти розвиток морфологічних змін у внутрішніх органах, розширить уявлення про характер змін, що лежать в основі патологічних процесів. Також знання цієї теми необхідні для більш поглибленого засвоєння наступних розділів загальної патології.

Цілі лекції.

Знати:

- види альтерації

- види дистрофії

- прояви порушень білкового, жирового, вуглеводного, мінерального, водного обміну

- причини, ознаки, клінічні прояви та наслідки некроз

- визначення та види регенерації

План лекції

Альтерація. Суть, причини, механізми виникнення .

Види ушкоджень.

Дистрофії – види, значення для організму.

Класифікація дистрофій.

Морфогенез дистрофій.

Паренхіматозні дистрофії.

Мезенхімальні дистрофії.

Змішані дистрофії.

Некроз. Механізми розвитку некрозу. Види некрозу.

Регенерація, визначення, види.

Альтерація. Суть, причини ушкоджень.

Альтерація – це пошкодження структури клітин, а також міжклітинної речовини, тканин і органів, що супроводжується порушенням їхніх функцій. Етіологічні чинники, що спричиняють ушкодження найрізноманітніші: фізичні. хімічні, біологічні та інші. Ушкоджувальний чинник може діяти на клітину безпосередньо й опосередковано. Характер і ступінь ушкодження залежить від сили і природи патогенного чинника, а також від функціональних особливостей органів і систем.

2 Види ушкоджень.

Дистрофії.

Некроз.

Атрофії.

3 Дистрофії – види, значення для організму.

Дистрофія- загальнопатологічний процес, що спостері­гається при більшості захворювань залежно від їхньої етіології, патогенезу та клініко-морфологічних проявів. У її основі лежить порушення обміну речовин, що супроводжується змінами в організмі на різних рівнях його структурної організації.

Морфологічні зміни клітини, які розгля­даються як дистрофічні, можуть відображати як її пошкодження та порушення її функції, так і, навпаки, виникати як результат підвище­ної функціональної активності. Відповідно до цього в першому випадку виявлені зміни можна розглядати як "власне дистрофічні", у другому - як "дистрофічні" тільки формально, бо по суті це є процеси пристосувального характеру.

При нормальній життєдіяльності клітини два основні її компо­ненти — асиміляція та дисиміляція — не дуже помітні, в умовах же патології вони стають чітко вираженими. Це пов'язано з тим, що при будь-якій формі дистрофій поряд з пошкодженням ультраструктур клітини і появою в її цитоплазмі різноманітних речовин постійно можна спостерігати ознаки посиленого синтезу та новоутворення ультраструктур, що спрямовані на компенсацію тих порушень, які виникають.

Характерною особливістю дистрофічного процесу на цьому етапі є те, що підтримання клітинами функціональної актив­ності, необхідної для продовження роботи хворого органу, забезпе­чується не тільки гіперфункцією ультраструктур ядра та цитоплазми. Ще більше значення має те, що практично одночасно з початком дії патогенного фактора включається про­тилежно спрямований процес внутрішньоклітинної регенерації для забезпечення порушеного клітинного гомеостазу.

Виділяють такі патогенетичні форми:

1. Пошкодження клітини в результаті генетичне зумовлених дефектів її ферментних систем.

2. Пошкодження клітини в результаті дії різноманітних (фізичних, хімічних, біологічних) факторів.

3. Пошкодження клітини в результаті функціонального перенавантаження її ферментних систем (гіперсекреція).

4. Пошкодження клітини в результаті спотворення функції її ферментних систем (амілоїдоз).

Переглядів: 6116