Класифікація дистрофій.

I. Залежно від виду порушеного обміну речовин:

1. Білкові дистрофії (диспротеїнози);

2. Жирові дистрофії (ліпідози);

3. Вуглеводні дистрофії;

4. Мінеральні дистрофії.

II. Залежно від локалізації процесу:

1. Паренхіматозні (клітинні);

2. Мезенхімальні (стромально-судинні, позаклітинні);

3. Змішані.

III. Залежно від поширення процесу:

1. Загальні;

2. Місцеві.

IV. Залежно від походження:

1. Спадкові;

2. Набуті.

У розвитку дистрофій велике значення мають порушення позаклітинних механізмів трофіки, функція яких забезпечується існуванням транспортної (кров, лімфа, мікроциркуляторне русло) та інтегративної (нейроендокринна, нейрогуморальна) систем її регуляції.

Морфогенез дистрофій

Основними механізмами дистрофій є:

· інфільтрація

· спотворений синтез

· трансформація

· декомпозиція

Інфільтрація – проникнення в клітину або позаклітинне середовище різноманітних речовин, що нагромаджуються в них у зв’язку з порушенням ферментативних систем, які не здатні забезпечити процеси їх утилізації (інфільтрація білками епітелію звивистих канальців при нефротичному синдромі, поява краплин жиру в гепатоцитах при жировому гепатозі).

Трансформація – це утворення продуктів одного виду обміну замість продуктів іншого виду обміну речовин (трансформація компонентів ліпідів та вуглеводів у білки, підвищення процесу полімеризації глюкози в глікоген).

Спотворений синтез характеризується порушенням внутрішньоклітинних синтетичних процесів, у результаті чого в клітинах та позаклітинному середовищі з’являються речовини, які в нормі тут не зустрічаються (поява тілець Малорі в гепатоцитах при алкогольному гепатиті, синтез глікогену в клітинах вузького сегменту петлі Генле при цукровому діабеті).

Декомпозиція, в основі якої лежить порушення ультраструктурної організації клітини та позаклітинного середовища, що супроводжується нагромадженням у них продуктів розпаду (руйнування ліпопротеїдних комплексів мембран кардіоміоцитів при дифтерії, фібриноїдний набряк сполучної тканини при ревматичних хворобах).

ПАРЕНХІМАТОЗНІ ДИСТРОФІЇ

Паренхіматозні дистрофії - нагромадження у цитоплазмі білків, жирів та вуглеводів, що супроводжується зниженням функції ферментних систем та появою певних структурних змін у клітинах.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Альтерація. Суть, причини ушкоджень.	\|	Паренхіматозні білкові дистрофії (диспротеїнози)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.