При білкових паренхіматозних дистрофіях білок тканинних елементів або:
· набуває у фізичному та морфологічному аспектах іншого, ніж в нормі, вигляду (зерниста дистрофія);
· ніби розчиняється в надлишковій кількості води (гідропічна дистрофія);
· обмін його відбувається надзвичайно інтенсивно та нерівномірно з появою його продуктів в звичайних місцях (патологічне зроговіння).
В основі цих процесів лежить денатурація білків цитоплазми, зміна дисперсності колоїдів (порушення розчинності білків), порушення осмотичних або дифузійних співвідношень між клітиною та навколишнім середовищем, зміна концентрації іонів або нагромадження ненормальних продуктів білкового обміну.
Розрізняють такі види диспротеїнозів:
1. Зерниста дистрофія;
2. Гіаліново-крапельна дистрофія;
3. Гідропічна (водяночна, вакуольна) дистрофія;
4. Рогова дистрофія.
Перші три форми диспротеїнозів можна розглядати як послідовні стадії розвитку пошкодження клітини, що призводять до незворотних змін типу коагуляційного або колікваційного некрозу.