• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Облік довгострокових і поточних зобов’язань

Зобов’язання –заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Зобов’язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

Погашення зобов’язання може здійснюватися шляхом:

§ сплати кредиторові грошових коштів;

§ відвантаження готової продукції, товарів або надання послуг у рахунок одержаного авансу від покупця або у порядку заліку заборгованості;

§ переведення зобов’язань у корпоративні права, які належать кредитору (елементи капіталу) тощо.

Є дві необхідні умови відображення заборгованості як зобов’язань певної балансової категорії: можливість достовірної оцінки і вірогідність зменшення економічних вигод, витрачання активів підприємства у майбутньому.

Строк погашення зобов’язання – термін, протягом якого повинно бути погашено зобов’язання. З метою визнання, класифікації та оцінки у бухгалтерському обліку розрізняють:

§ термін з моменту виникнення зобов’язання до моменту погашення;

§ термін з дати складання фінансової звітності до дати погашення.

Обтяжливий контракт – контракт, витрати (яких не можна уникнути) на виконання якого перевищують очікувані економічні вигоди від цього контракту.

Наприклад, фірма будує житловий будинок за договорами з майбутніми жильцями, які повністю передплатили вартість квартир. При значному підвищенні цін на будівельні матеріали протягом виконання такого контракту остаточне виконання його може стати обтяжливим для виконавця, оскільки передплата може не покрити витрат на завершення будівництва.

Сума погашення–недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалент яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства – номінальна сума боргу, в угодах часто називається основною частиною боргу.

Класифікація зобов’язань

Поточні зобов‘язання – зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашенні протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Вексель –це безумовне письмове зобов’язання сплатити певну суму протягом визначеного періоду чи в установлений термін на користь пред’явника векселя.

Облігація –цінний борговий папір із визначеним терміном дії, власник якого має право на щорічне отримання відсотків та повернення номінальної вартості облігації емітентом у визначені терміни його погашення.

Доходи майбутніх періодів – це доходи, які отримані у звітному періоді, які підлягають включенню до доходів у майбутніх звітних періодах. У поточному періоді такі доходи визнаються як особливий вид зобов’язань.

Для обліку зобов’язань у Плані рахунків передбачені рахунки:

§ класу 4 «Власний капітал та забезпечення зобов’язань»;

§ класу 5 «Довгострокові зобов’язання»;

§ класу 6 «Поточні зобов’язання»;

Для обліку окремих видів зобов’язань використовуються позабалансові рахунки:

§ 03 «Контрактні зобов’язання»;

§ 04 «Непередбачені активи й зобов’язання»;

§ 05 «Гарантії та забезпечення надані».

Поточні зобов’язаннявідображаються у балансі за сумою погашення.

На 68 рахунку відображаються:

§ зобов’язання за отриманими авансами (субрахунок 681);

§ зобов’язання за розрахунками з дочірніми підприємствами (субрахунок 682 «Внутрішні розрахунки»). За кредитом субрахунку 682 «Внутрішні розрахунки» відображаються зобов’язання материнського (головного) підприємства перед дочірніми підприємствами за одержані від них товари (роботи, послуги), за нарахованою заробітною платою, відсотками тощо;

§ внутрішні розрахунки, наприклад, з філіалами, виділеними на окремий баланс (субрахунок 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки»). За кредитом субрахунку 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки» відображаються зобов’язання за взаємним відпуском матеріальних цінностей, передачею витрат загальноуправлінської діяльності, розрахунками із заробітної плати та ін.

Сума кредитових сальдо субрахунків 682 та 683 відображається у балансі за статтею внутрішніх розрахунків (рядок 600), а при складанні консолідованої звітності або звітності підприємства як юридичної особи в цілому ця стаття згортається на відповідні суми дебіторської заборгованості, що відносяться до внутрішніх розрахунків;

§ на субрахунку 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками» ведеться облік зобов’язань стосовно нарахованих відсотків;

§ субрахунок 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» призначений для обліку розрахунків з різними організаціями за операціями некомерційного характеру.

Якщо підприємство одержало довгостроковий кредит чи уклало угоду фінансової оренди, частина його довгострокових зобов’язань, або і вся сума зобов’язання, яку за умовами кредитної чи орендної угоди необхідно сплатити протягом 12 місяців з дати балансу, повинна бути перекласифікована у поточне зобов’язання. Для відображення перекласифікації частини довгострокового зобов’язання у поточне необхідно застосувати таку кореспонденцію рахунків:

Дебет 50 «Довгострокові позики»;

Дебет 51 «Довгострокові векселі видані»;

Дебет 52 «Довгострокові зобов’язання за облігаціями»;

Дебет 53 «Довгострокові зобов’язання з оренди»;

Дебет 55 «Інші довгострокові зобов’язання»;

Кредит 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями».

У відповідності з П(С)БО 11 «Зобов’язання», забезпечення – це зобов’язання, точна сума яких не може бути визначена до настання певної дати, або невідомий час їх погашення на дату складання балансу.

Кожне забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створене. Саме тому аналітичній облік забезпечень слід вести у розрізі окремих забезпечень.

Для обліку забезпечень виплат персоналу застосовуються субрахунки 471 «Забезпечення виплат відпусток» та 472 «Додаткове пенсійне забезпечення».

Забезпечення виплат відпусток створюють з метою запобігання впливу фактично нарахованої заробітної плати за період відпустки на витрати і фінансовий результат звітного періоду підприємства. Такі забезпечення нараховуються за встановленим відсотком і включаються у витрати звітного періоду у визначеній сумі незалежно від фактичної суми нарахованих відпусткових. Наприкінці року необхідно проводити інвентаризацію таких забезпечень, у результаті якої розрахована сума забезпечення коригується: сторнується надлишок або донараховується недостатня виплат відпусток визначається як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і коефіцієнта, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці.

Підприємство встановлює певний щомісячний норматив відрахувань для створення відповідного забезпечення сплати відпускних.

Додаткове пенсійне забезпечення створюють підприємства з метою покращення соціального захисту своїх працівників. Облік коштів для реалізації програми пенсійного забезпечення ведеться на субрахунку 472 «Додаткове пенсійне забезпечення».

До інших забезпечень належать забезпечення гарантійних та інших зобов’язань. Облік забезпечень майбутніх витрат на проведення гарантійних ремонтів проданої продукції, на проведення ремонту предметів прокату тощо, ведеться на субрахунку 473 «Забезпечення гарантійних зобов’язань».

Підприємство створює відповідний резерв, виходячи з попереднього досвіду та прогнозних оцінок фахівців.

Облік забезпечення інших наступних витрат ведеться на субрахунку 474 «Забезпечення інших витрат і платежів».

Аналітичний облік забезпечень наступних витрат і платежів організується за їх видами, напрямками формування і використання.

Переглядів: 1820