• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Підбір машин для комплектування агрегатів.

Вибір машин доцільно починати з енергетичних засобів тракторів та самохідних шасі. Для виконання механізованих робіт в рослинництві в курсовому проекті рекомендується брати трактори класів тяги; 50кН (К-701), 30кН (Т-150, Т-І50К), XI3 -1702, 14кН (МТЗ-80, МТХ-82 чи ЮМЗ-6Л) чи 6кН (Т-25А). Для бурякосійних господарств необхідні також трактора класу 2кН (Т-70С). Якщо в структурі земельних угідь є специфічні культури (сад, виноград та ін.), то для їх вирощування потрібно застосовувати спеціальні трактори (Т-70В та ін.).

Гусеничні трактори необхідно використовувати на грунтах з низькою несучою здатністю, на полях з нахилом до 12°. колісні трактори рекомендується застосовувати на полях з достатньою несучою здатністю грунту, що мають складну конфігурацію та нахил місцевості не більше 8°.

При енергомістких операціях та великих масивах вигідніше використовувати потужні швидкісні трактори, а при малоенергомістких та полях невеликих розмірів- менш потужні трактори.

Трактори та сільськогосподарські машини повинні бути узгоджені між собою по основним параметрам. Сільськогосподарські машини повинні забезпечувати якісне виконання операцій та можливо повне використання тягових та швидкісних можливостей трактора та агрегату.

Сільськогосподарські машини потрібно вибирати таким чином, щоб вони були взаємопов'язані по рядності і продуктивності. Так, наприклад, необхідна узгодженість врожайності, ширини захвату жаток та пропускної здатності молотарки комбайнів; рядності сівалок, просапних культиваторів та комбайнів для кожної культури.

2.2. Розробка технологічної карти. Складання річного плану механізованих робіт по маркам тракторів.

В курсовій роботі необхідно розробити перспективну технологічну карту вирощування сільськогосподарських культур для господарства. Для цього можна користуватися типовими технологічними картами, розробленими науково-дослідними організаціями.

Технологічна карта складається по формі, приведеній в табл.1 та заповнюється в наступному порядку.

Перелік операцій приводиться в технологічній послідовності їх виконання (операції підготовки грунту під сівбу, сівбу, догляд за посівами та збирання). В цій графі вказується розмірність операцій (в га, т чи в ткм).

Фізичний об'єм робіт (графа 3) приводиться у відповідності із запланованим об'ємом робіт та кратністю їх виконання (боронування у два сліди, культивація у двох напрямах та ін.).

Об'єм такторних робіт в умовних гектарах (графа 4) визначається після заповнення графи 14 діленням фізичного об'єму робіт (графа 3) на годинну продуктивність агрегату (графа 14) та помноженням отриманого результату на часову еталонну наробітку трактора (див. додаток №1 ст 41).

Строки виконання робіт (графа 5 та 6) приймаються на основі даних агротехніки та досвіду передових господарств.

Потрібно брати до уваги , що технологічні операції вирощування с.-г. культур необхідно виконувати у визначеному агротехнічному взаємозв'язку.

Таблиця 1

Технологічна карта вирощування озимої пшениці

Площа_____га. Урожайність продукції, т/га: основної______ побічної_______

Так, внесення гною та його заорювання потрібно проводити в один і той же час (з метою зменшення втрат живильних речовин) і т.д.

Кількість днів роботи (графа 8) визначається у відповідності з датами початку та кінця агротехнічного строку. Так, наприклад, якщо озиму пшеницю сіють в період з 10 по 17 вересня, тоді й кількість робочих днів дорівнює восьми.

Кількість машин в агрегаті може бут прийнято на основі рекомендацій, які є у збірниках операційної технології механізованих робіт, збірниках норм виробітки, довідній, навчальній літературі, чи розрахунковим шляхом. Потрібно використовувати також досвід даного господарства щодо комплектування агрегатів та досвід механізаторів інших господарств.

Кількість механізаторів та додаткових працівників, що обслуговують агрегат (графи 11,12) визначають в залежності від його складу, прийнятої технологічної схеми роботи та рекомендацій заводів-виробників машин.

Витрата палива визначається за наступною формулою, т (графа 19, 20)

(2.1)

тут - нормативні годинні витрати палива при номінальній ефективній потужності двигуна, кг/га, (Див. додаток);

k_n - поправочний коефіцієнт, що враховує неповне завантаження двигуна на поворотах і переїздах, під час зупинок трактора з працюючим

двигуном, який дорівнює: на енергоємних роботах - 0,93...0,95; на мало енергоємних роботах - 0,80...0,85.

Годинна продуктивність агрегату в га, ткм (графа 13), дорівнює:

(2.2)

де змінна продуктивність агрегату в га, ткм;

- тривалість зміни в годинах.

Норми виробітки, що існують розраховані на 7-годинну зміну, а на роботу зі шкідливими умовами праці (опилення, сприскування сільськогосподарських культур та ін.) - 6-ти годинну зміну.

Кількість годин роботи агрегату на добу(графа 15) визначається з виразу:

(2.3)

де: - коефіцієнт змінності.

Роботи можна виконувати протягом зміни (7 год.), півтори зміни (10,5год), двох (14 год) а також трьох змін (21 год) при достатній кількості механізаторів.

В напружені періоди роботи у відповідності з діючим законодавством тривалість зміни допускається встановлювати до 10 годин.

Змінну продуктивність W_зм складених машинно-тракторних агрегатів визначають за формулою

(2.4)

де в_р - робоча ширина захвату агрегату, км/год;

(2.5)

де β - коефіцієнт використання конструктивної ширини захвата сільськогосподарської машини (Див додаток);

в_к - конструктивна ширина захвата сільськогосподарської машини, м, (Див додаток №16 ст 96)

V_p - робоча швидкість агрегату за формулою 3.5, км/год;

(2.6)

тут V_Т - теоретична швидкість трактора на вибраних передачах, км/год, (див. додаток 12 ст 59);

δ - коефіцієнт буксування, %; приймати:

- для колісних тракторів 13... 18%;

- для гусеничних тракторів 3...8%.;

T_зм - фактична тривалість часу зміни, год.

τ - коефіцієнт використання часу зміни,

(2.7)

де Т_р - час чистої роботи за зміну, год.,

Т_р = t_рц n_ц (2.8)

тут t_рц - час чистої роботи агрегату за цикл, год.,

(2.9)

де L_p - довжина робочого ходу агрегату, м;

V_p - робоча швидкість агрегату, км/год;

п_ц - кількість циклів за зміну

(2.10)

тут Т_nз - час на підготовчо-заключні роботи

T_пз = Т_щто + Т_он (2.11)

де Т_щто - час щозмінного технічного обслуговування, Т_щто вибирають з табл. , в залежності від марки трактора;

Т_он - час на отримання завдання на роботу і здачу її наприкінці зміни, Т_он =0,55год. ;

Т_ф - час на фізіологічні потреби та відпочинок механізатора,

Т_ф=0,62 год. ;

t_ц- тривалість одного робочого циклу, год.,

t_н = t_рц+ t_хц+ t_тц (2.12)

тут t_цх - час на повороти агрегату за цикл, год.,

(2.13)

L_x - довжина холостого ходу, м,

V_x - швидкість агрегату по поворотній смузі, рекомендується V_x -5...6 км/год.;

t_тц - час технологічне обслуговування агрегату ( для агрегатів, що мають ємність), год.,

(2.14)

де Q - норма висіву насіння, (Див додаток );

t₃ - час однієї заправки агрегату насінням ( 3-8 хв.);

V_c - ємність ящика для насіння (Див. додаток).

Годинна продуктивність МТА розраховується за формулою

(2.15)

Добова продуктивність агрегатув га (т,ткм) (графа 15) буде дорівнювати:

(2.16)

Необхідна кількість агрегатівв га (т, ткм) (графа 15) буде дорівнювати:

(2.17)

де: U - об'єм роботи в фізичному розрахунку (графа 3);

Д_Р - кількість днів роботи (графа 8).

Витрата палива на одиницю роботи (графа 18) приймається за довідником, а при необхідності - в відповідності з нормами витрати палива, діючими в господарстві.

Витрати праці на одиницю роботи(графа 20) визначаються за виразом:

(2.18)

де: , - кількість механізаторів та допоміжних працівників, що обслуговують агрегат.

Витрата палива та витрати праці на весь об'єм роботи визначається множенням показників (графи 28 та 20) на фізичний об'єм робіт (графа 3).

В кінці кожної технологічної карти необхідно зробити висновки по графам 19, та 21.

Після розробки технологічної карти при ступають до складання річного плану механізованих робіт для кожної марки тракторів (див. табл. 2).

Однакові операції по вирощуванню декількох культур, що виконуються в один і той же час, потрібно об'єднати. Так, наприклад, можна виконувати снігозатримання чи весняне боронування та інші операції в один строк для декількох культур. Об'єм робіт в цьому випадку сумується. Технологічні операції річного плану механізованих робіт повинні мати поточну нумерацію.

Переглядів: 1317