• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Мета роботи

Метою роботи є вивчення принципів побудови, особливостей схемотехніки і функціонування генераторів синусоїдальних коливань на базі операційних підсилювачів.

Використання пакету ЕWВ для виконання роботи

Для виконання роботи використовуються ті ж самі елементи, що й у попередній роботі, а також операційні підсилювачі, до яких не ставляться спеціальні вимоги.

Рис. 16.1

Рис. 16.2

Одним із варіантів генератора низької частоти на операційному підсилювачі є схема, умови генерації якої забезпечуються за допомогою напівмоста Віна (рис. 16.1, а), який має квазірезонансну частотну характеристику і нульовий фазовий зсув на частоті квазірезонансу (рис. 16.1, б). Схема такого генератора наведена на рис. 16.2. У цій схемі відома величина модуля коефіцієнта передачі напівмоста Віна на частоті квазірезонансу, тому досить легко визначаються умови збудження коливань, які досягаються шляхом відповідного встановлення величини опору зворотного зв’язку підсилювача.

Якщо величина контурного коефіцієнта підсилення досить велика, то це відбиватиметься на гармонічному складі вихідної синусоїди генератора. Зменшення коефіцієнта підсилення повинно приводити до наближення форми сигналу до синусоїдального.

Рис. 16.3

Іншим варіантом генератора синусоїдальних коливань є схема з використанням диференціюючих RС-ланок (рис. 16.3, а), амплітудно- і фазочастотні характеристики яких наведено на рис. 16.3, б.

Рис. 6.4

Принципова схема генератора з диференціюючими ланками наведена на рис. 16.4, а на рис. 16.5 – осцилограма генерованих коливань.

Рис. 16.5

У першій схемі позитивний зворотний зв’язок забезпечується за рахунок того, що частотно-залежне коло (напівміст Віна) має нульовий фазовий зсув на частоті квазірезонансу, тому зворотний зв’язок заведений на прямий вхід ОП. У другій схемі частотно-залежне RС-коло не має частоти квазірезонансу, тому генерація коливань у ній виникає на частоті фазового зсуву, що дорівнює 2kp. Три однакові ланки створюють фазовий зсув на частоті генерації 180°, а решта забезпечується тим, що зворотний зв’язок заведений на інверсний вхід ОП.

16.3. Порядок виконання роботи

16.3.1.Досліджується схема, яку зображено на рис. 16.2. Розривається зворотний зв’язок і досліджується частотна характеристика підсилювача з селективним напівмостом Віна. Дослідження проводиться при однакових опорах R3 і R4.

16.3.2. Встановлюється величина контурного коефіцієнта підсилення на частоті квазірезонансу. Обчислюється необхідна величина контурного коефіцієнта підсилення для забезпечення умов генерації коливань.

16.3.3. За допомогою опору R4 встановлюється необхідна величина коефіцієнта підсилення, замикається контур зворотного зв’язку і запускається схема.

16.3.4. За допомогою Фур’є-аналізатора проводиться дослідження спектрального складу вихідного сигналу. При цьому необхідно провести декілька дослідів при величині коефіцієнта підсилення більшому і меншому, ніж розрахункова величина.

16.3.6. Повторюється аналогічний цикл дослідів для схеми, що наведена на рис. 16.4.

Переглядів: 1136